Справа № 309/1746/25
Провадження № 1-кп/309/158/25
про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду
05 березня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078050000095 від 2.05.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 125 ч.2 Кримінального кодексу України, -
До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025078050000095 від 2.05.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 125 ч.2 Кримінального кодексу України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_5 заперечень щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не висловили, та просять суд вирішити питання про виклик в судове засідання свідків, які можуть підтвердити, що в час , який вказаний в обвинувальному акті обвинувачений знаходився в іншому місці.
В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого, суду ствердивши , що підстав для виклику свідків немає, оскільки ці свідки під час досудового розслідування не допитувалися .
В судове засідання потерпіла не з'явилася, надіславши суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 до судового розгляду.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілий.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, клопотань про зміну, обрання чи скасування запобіжного заходу щодо обвинуваченого не надходило.
Щодо виклику в судове засідання свідків
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, яка викликана для давання показань.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 95 КПК України, сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право отримувати від учасників кримінального провадження та інших осіб за їх згодою пояснення, які не є джерелом доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 96 КПК України, для доведення недостовірності показань свідка сторона має право надати показання, документи, які підтверджують його репутацію, зокрема, щодо його засудження за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність свідка.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що сторона захисту, враховуючи принцип змагальності кримінального провадження, повинна вказати обставини, у яких свідок повинен свідчити, та продемонструвати, що виклик цього свідка є необхідним для пошуку істини (Краксі проти Італії). Вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов'язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи. Національний суд може вільно, за умови дотримання умов Конвенції, відмовитися викликати свідків, запропонованих захистом (Хусейн та інші проти Азербайджану; Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії; Poletan і Azirovik проти колишньої Югославської Республіки Македонія).
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
За таких обставин, право на судовий розгляд за принципом змагальності означає, що сторонам обвинувачення і захисту має бути надана можливість ознайомитися із зауваженнями та доказами, наданими іншою стороною, і відповісти на них, згідно з принципом рівності сторін змагального процесу як однієї зі складових концепції справедливого суду, кожній стороні повинно бути надано розумну можливість представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом.
Відповідно до вимог ст. 290 КПК України, на сторони кримінального провадження покладається обов'язок щодо відкриття одна одній доказів та інших матеріалів, які вони збираються використовувати у суді, а якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Отже, нормами процесуального права встановлена процедура, яка забезпечує реалізацію права на справедливий суд у його процесуальному аспекті, яка надає можливість сторонам майбутнього судового розгляду ознайомитися із доказами та іншими матеріалами кожної з них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній судовій процедурі.
З дослідженого реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні вбачається, що під час досудового розслідування жодні свідки не допитувались .
Під час підготовчого судового засідання стороною захисту не надано суду об'єктивних даних на підтвердження того, що ним у порядку, встановленому вимогами ст. 290 КПК України, були відкриті стороні обвинувачення фактичні дані, які можуть міститися у показаннях осіб, про виклик та допит яких просить суд сторона захисту, зокрема у вигляді пояснень таких осіб, які не є джерелом доказів, але можуть забезпечити дотримання принципу змагальності у кримінальному провадженні шляхом надання стороні обвинувачення можливості представити свої аргументи на умовах, які не ставлять її у гірше становище порівняно зі стороною захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 271, 314-316, 334, 369 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12025078050000095 від 2.05.2025 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ст. 125 ч.2 Кримінального кодексу України у відкритому судовому засіданні в залі суду Хустського районного суду на «16» березня 2026 року на « 10» год. 00 хв.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1