Справа № 308/2775/26
1-кс/308/1182/26
05 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
на розгляд слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищевказана скарга щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що гр. ОСОБА_3 зверталася до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області із заявою про злочин, однак інформація про факт внесення відомостей до ЄРДР за її заявою відсутня. За таких обставин скаржник вважає, що з боку посадових осіб Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області має місце протиправна бездіяльність.
У судове засідання скаржниця не з'явилася, належним чином повідомлена про час, дату і місце його проведення, подав заяву про розгляд скарги без участі.
У судове засідання Ужгородське РУП ГУНП в Закарпатській області явку уповноваженого представника не забезпечило, належним чином повідомлене про час, дату і місце його проведення, до слідчого судді надійшов лист у відповідь на ухвалу від 24.02.2026, у якій Ужгородське РУП ГУНП в Закарпатській області просить розгляд скарги здійснювати за відсутності представника.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, зважаючи на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Частиною 4 цитованої норми встановлено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Розглядаючи скаргу, слідчий суддя бере до уваги висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017.
Зокрема в пункті 1.1 висновків Узагальнення вказано, що якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то це звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян»). Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст.214 КПК України, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Відповідно до п. 1.1 висновку Узагальнення з метою належного дотримання процесуальних вимог щодо розгляду скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчим суддям необхідно зважати на те, що такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Відповідно до висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ встановлено, що таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування повинно бути ретельним, що означає обов'язок органів влади завжди добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки та зобов'язання вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події ( «Ніконенко проти України», «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
Таким чином, чинні процесуальні норми законодавства не передбачають для слідчого чи прокурора іншої альтернативи, ніж невідкладне внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Натомість у вимірі обставин досліджуваної скарги слідчий суддя встановив, що скаржниця зверталася до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 20.02.2026, проте станом на момент розгляду скарги відомостей про внесення відомостей до ЄРДР слідчому судді не представлено.
За таких обставин, на переконання слідчого судді, наявні підстави для зобов'язання уповноважених осіб Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою скаржниці.
Вимоги скарги про надання витягу з ЄРДР є передчасними, оскільки відомості про кримінальне провадження на час розгляду скарги не внесено.
Інакше кажучи, на час розгляду скарги не настали події, що тягнуть за собою вчинення процесуальної дії у вигляді надання витягу з ЄРДР, адже кримінальне провадження у ЄРДР не зареєстроване.
Положення КПК України гарантує право на отримання заявником витягу з ЄРДР після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами ч. 5 ст. 532, ч. 2 ст. 534, ч. 4 ст. 535 КПК України ухвали, зокрема, слідчого судді, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення; судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню; органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Отже, обов'язок безумовного виконання, у тому числі ухвали слідчого судді, закріплено безпосередньо у законі.
При цьому слідчий суддя уповноважений здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Передусім йдеться про застосування запобіжних заходів та заходів забезпечення кримінального провадження. Це саме стосується й таких слідчих (розшукових) дій, як: обшук, огляд, та інше. Устаттях 303-308 КПК передбачено оскарження визначеного законом переліку рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді місцевого суду. Закон визначає слідчого суддю як суб'єкта, який під час досудового розслідування вирішує питання, пов'язані з обмеженням конституційних прав і свобод осіб, і розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність у кримінальному процесі.
Тобто судовий контроль слідчий суддя здійснює лише у вищезазначених випадках, тобто під час розгляду клопотань про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження та під час розгляду скарг поданих в порядку ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя вказує про те, що КПК України не передбачає процесуальної процедури встановлення слідчим суддею окремого або додаткового судового контролю за виконанням судових рішень на стадії досудового розслідування, а також не наділяє слідчого суддю повноваженнями зобов'язувати орган досудового розслідування звітувати про виконання судових рішень у порядку, запропонованому скаржником.
Судовий контроль, який здійснюється слідчим суддею відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України, реалізується виключно у формах і межах, прямо визначених кримінальним процесуальним законом. Розширення цих повноважень шляхом встановлення загального контролю за виконанням судових рішень або запровадження обов'язку подання звіту законом не передбачене.
За таких обставин вимоги скарги в частині встановлення судового контролю за виконанням судових рішень та зобов'язання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надати суду звіт про виконання ухвали слідчого судді є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя
скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 20.02.2026.
У задоволенні решти скарги відмовити повністю.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1