печерський районний суд міста києва
Справа № 757/65097/25-к
пр. 1-кс-14525/26
12 січня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
1.Короткий виклад вимог та доводів поданої скарги
У грудні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив:
- поновити строк на оскарження дій Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони;
- визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, що полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень;
- зобов'язати посадових осіб Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони внести відомості про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02.12.2025 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 365 КК України, перевищення влади або службових повноважень, ст. 146 КК України, незаконне позбавлення волі або викрадення людини, ст. 122 КК України, умисне нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, ст. 127 КК України, катування (насильство мало на меті примусити та залякати), ст. 364 КК України, зловживання владою або службовим становищем.
2.Явка сторін
ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги. Заяв та клопотань до суду не надіслав.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання також не прибув, про місце і час розгляду скарги був повідомлений належно. Заперечень, заяв та клопотань до суду не надіслав.
Частиною 3 ст. 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
3.Норми процесуального права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - заявником.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення(злочину), наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення (злочин) є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення (злочину). Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.
4.Обставини, встановлені слідчим суддею, та мотиви слідчого судді
Матеріалами скарги встановлено, що листом № 8627ВИХ-25 від 10.12.2025 Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону, який отримано ОСОБА_4 11.12.2025, повідомила останню, що її звернення щодо можливих неправомірних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з інших питань, розглянуто та вказано, що вказане звернення не містить обставин про вчинені кримінальні правопорушення та об'єктивні дані, що свідчать про ознаки злочинів.
Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Отже, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Тому, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення/. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (п. 33-36) дійшла висновку, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.
Так, відповідно до тексту скарги ОСОБА_3 27.10.2025 особисто усно по телефону, а згодом письмово подав працівникам поліції заяву про вчинення відносно нього кримінальних правопорушень працівниками правоохоронних органів та працівниками ТЦК. Проте, будь-яких доказів, які б підтверджували його звернення до поліції та до Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону із заявою про вчинення кримінального правопорушення до матеріалів скарги не долучено.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливсті дослідити зміст заяви про вчинення кримінального правопрушення, а також пересвідчитися у тому, що така заява дійсно була подана.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Скаржник, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не прибув.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик відповідно до статті 138 КПК України є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Водночас особі, за клопотанням якої здійснюється розгляд провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а й покладаються обов'язки.
Відтак, скаржник, будучи належно повідомленим про місце і час розгляду скарги, у судове засідання не прибув. Заяви про розгляд скарги без його участі не надсилав.
Ураховуючи відсутність у матеріалах скарги заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, доказів її подання органу досудового розслідування, а також неявку скаржника, слідчий суддя вважає, що скарга в цій частині не підлягає задоволенню.
Крім того, як підставу для поновлення строку на оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою ОСОБА_3 посилається на отримання його матір'ю, ОСОБА_4 , 11.12.2025 листа від Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону № 8627ВИХ-25 від 10.12.2025, яким останню повідомляють про відсутність підстав для внесення до ЄРДР відомостей за її заявою щодо можливих неправомірних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з інших питань. Тобто, Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР саме за заявою ОСОБА_4
ОСОБА_3 до матеріалів скарги не було долучено доказів на підтвердження його повноважень діяти від імені ОСОБА_4 та оскаржувати відмову Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у внесенні до ЄРДР відомостей по заяві ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Ураховуючи відсутність у матеріалах скарги повноважень ОСОБА_3 діяти від імені ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку про повернення скарги в цій частині та у відмові клопотання про поновлення строку на подання скарги.
Керуючись ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на оскарження бездіяльності посадових осіб Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою - залишити без задоволення.
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою ОСОБА_4 від 02.12.2025 про вчинення кримінального правопорушення (злочину) до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути скаржнику.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_5