печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62280/25-к
пр. 1-кс-51910/25
10 лютого 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, яке розташоване у м. Києві яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні,-
адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, яке розташоване у м. Києві та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування доводів скарги адвокат посилається на те, що ОСОБА_4 звернувся з клопотанням від 21.11.2025, в рамках кримінального провадження №62024100120001028, в порядку ст. 55, 220 КПК України до ТУ ДБР, яке розташоване у м. Києві. Зазначене клопотання не було розглянуто.
Адвокат, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Адвокат подав заяву про розгляд скарги у його відсутність та зазначив, що скаргу підтримує в повному обсязі.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 посилається на ту обставину, що він звернувся з клопотанням від 21.11.2025, в рамках кримінального провадження №62024100120001028, в порядку ст. 55, 220 КПК України до ТУ ДБР, яке розташоване у м. Києві. Зазначене клопотання не було розглянуто.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.
Ст. 220 КПК України передбачає, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За змістом цієї норми, слідчий або прокурор, у визначених випадках, має право винести вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Слідчий в судове засідання не з'явився, доводів адвоката належним чином не спростував.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що скаргу слід задовольнити.
Разом з тим, що слідчий суддя вважає вимоги скарги адвоката в частині витребування матеріалів кримінального провадження, приєднання доказів, призначення судово-медичної експертизи, тощо, належним чином необґрунтованими та передчасними, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги в цій частині.
Керуючись ст.ст. 55, 56, 93, 94, 110, 220, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР, яке розташоване у м. Києві яка полягає у не розгляді клопотання у кримінальному провадженні - задовольнити частково.
Зобов'язати компетентних посадових осіб ТУ ДБР, яке розташоване у м. Києві виконати вимоги ст. 55, 220 КПК України та розглянути клопотання ОСОБА_4 від 21.11.2025, в рамках кримінального провадження №62024100120001028.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1