05.03.2026 Справа № 756/3247/26
Справа № 756/3247/26
№ 1-кс/756/724/26
05 березня 2026 року місто Київ
Слідча суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2025 року за №12025100050002991, за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, громадянина України, одружений, здобув середню спеціальну освіту, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює в ТОВ «Технобуд» на посаді сантехніка, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
1.Зміст поданого клопотання
1.1. До Оболонського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, у якому слідча просила продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1 500 000 грн.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 грудня 2025 року за № 12025100050002991, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На переконання прокурора, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на іншого підозрюваного та свідка ОСОБА_8 у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку прокурора, застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
2. Позиції сторін кримінального провадження.
2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні та просив застосувати цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, або заставу у розмірі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) гривень. Обґрунтованість підозри не заперечував.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
3.Мотиви та оцінка слідчої судді
Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.
Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідча суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчій судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 199 КПК України, про порядок продовження строку тримання під вартою вбачається, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, передбачено ч. 3 ст. 197 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Прокурор зазначив, що ОСОБА_4 , був достовірно обізнаним із введенням в Україні правового режиму воєнного стану та діючими обмеженнями щодо перетину державного кордону України, маючи на меті незаконне збагачення, перебуваючи на території м. Києва, приблизно у грудні 2025 року, але не пізніше 07.01.2026, вступив у незаконну змову з невстановленими в ході досудового розслідування особами щодо подальшого спільного вчинення дій зі сприяння незаконному перетину державного кордону України до Румунії військовозобов'язаними особами.
Згідно з досягнутими домовленостями та розподіленими обов'язками, ОСОБА_4 забезпечував пошук військовозобов'язаних громадян України, які мають намір ухилитися від обов'язків громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, у зв'язку з чим у подальшому, близько 13:37 02.01.2026, ОСОБА_4 , діяв за попередньою змовою групою осіб з невстановленими особами, з метою збагачення за рахунок здійснених кримінально протиправних дій, усвідомлюючи їх суспільно небезпечний характер, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в ресторані «Пузата Хата», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, в ході особистої зустрічі з особою, залученою до конфіденційного співробітництва, ОСОБА_8 , повідомив останньому про умови виїзду за кордон поза пунктами пропуску державного кордону України, при цьому вказавши суму грошової винагороди у розмірі 10000 доларів США, яку останньому необхідно надати йому за надані послуги.
О 16:07 год., 07.01.2026, перебував у приміщенні піцерії «Domino's Pizza» за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 14, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_8 , повторно, з прямим умислом та з метою збагачення, наголосив на умовах виїзду осіб призовного віку поза пунктами пропуску державного кордону України до Румунії.
Далі, о 16:40 год., 07.01.2026, перебуваючи в автомобілі марки «Hyundai», моделі «Elantra», сірого кольору, державний номерний знак « НОМЕР_1 », на проїзній частині за адресою: м. Київ, пр-т Оболонський, буд. 14, з корисливих мотивів, з прямим умислом отримав від ОСОБА_8 за нібито надані послуги несправжні (імітаційні) засоби у вигляді 10000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ на 07.01.2026 становить 425634 грн.
Таким чином, орган досудового розслідування підозрює ОСОБА_4 в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України порадами, вказівками, усуненням перешкод за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про що йому було повідомлено 08 січня 2026 року.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідча суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими прокурором матеріалами, зокрема:
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_4 від 07.01.2026;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом за результатами аудіо-відео контролю за особою від 25.12.2025;
- протоколом за результатами аудіо контролю за особою від 02.01.2026;
- протоколом за результатами аудіо контролю за особою від 03.01.2026;
- протоколом огляду мобільного телефону належного ОСОБА_4 ;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 ;
- іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідча суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідча суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідча суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на іншого підозрюваного та свідка ОСОБА_8 у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до тяжких злочинів.
На переконання слідчої судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Під час оцінки цього ризику слідча суддя враховує той факт, що до Голосіївського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021100010000771 від 29.03.2021 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у якому ОСОБА_4 має статус обвинуваченого. Справа перебуває на розгляді.
Також слідча суддя враховує обставини кримінального правопорушення, а саме участь у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, що може свідчити про наявність у підозрюваного можливостей для самостійного перетину державного кордону.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене у співучасті з іншими особами, слідча суддя вважає наявним ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Окремо на користь такого висновку свідчить та обставина, що кримінальне правопорушення було вчинене під час перебування підозрюваного у статусі обвинуваченого у межах іншого кримінального провадження.
Викладене переконує слідчу суддю в обґрунтованості доводів прокурора щодо наявності цих ризиків.
Під час оцінки ризику впливу на свідка ОСОБА_8 у цьому ж кримінальному провадженні, слідча суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оцінюючи наявність цього ризику слідча суддя враховує, що особа свідка відома підозрюваному, а отже він як самостійно, так й через інших осіб може впливати на нього, з метою підбурення його до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчої судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Слідча суддя враховує обставини, які свідчать про високу інтенсивність ризику переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, а саме вчинення його під час перебування у статусі обвинуваченого у межах іншого кримінального провадження.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідча суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідча суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання процесуальних обов'язків.
Слідча суддя враховує доводи сторони захисту щодо наявності на утриманні підозрюваного малолітньої дитини та дружини, позитивні характеристики та інші відомості про особу підозрюваного, разом з тим ці обставини не нівелюють встановлених ризиків.
Слідча суддя вважає обґрунтованими доводи слідчої щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Щодо визначення розміру застави
Слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язана визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчою суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідча суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Прокурор просив визначити заставу у розмірі 1 500 000 грн.
Враховуючи встановлені ризики, слідча суддя дійшла висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
На користь такого висновку, свідчить, як вже було зазначено, вчинення кримінального правопорушення під час перебування у статусі обвинуваченого у межах іншого кримінального провадження. Також слідча суддя враховує розмір предмету кримінального правопорушення, а саме вчинення його за винагороду у розмірі понад 440 тис. грн. Крім того, підозрюваний одружений, має неповнолітню дитину, як повідомив підозрюваний у судовому засіданні дохід сім'ї в місяць сягає приблизно 50 000 - 60 000 грн. Підозрюваний надав викривальні показання в даному кримінальному проваджені, за наслідками яких було повідомлено про підозру іншій особі. Крім того, слідча суддя враховує, що станом на момент постановлення цієї ухвали застава підозрюваним не внесена.
На переконання слідчої судді, підозрюваному ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, втім, який не порушуватиме принцип пропорційності.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваного, встановлені ризики та їх інтенсивність, відомості про майновий стан підозрюваного, а також розмір предмету кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, застава у розмірі 800 000 грн. не становитиме надмірного тягаря для ОСОБА_4 та не є непомірною для підозрюваного. Зазначений розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків.
Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати за першою вимогою до слідчих у кримінальному провадженні №12025100050002991 від 09.12.2025, прокурорів, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межи м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування у межах вказаного кримінального провадження зі свідком ОСОБА_8 .
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідча суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України, - у межах строку досудового розслідування, тобто до 07.04.2026.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідча суддя, -
1. Клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2025 року за №12025100050002991, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
2. Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - у межах строку досудового розслідування, тобто до 07.04.2026 включно.
3. Одночасно визначити ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 800 000 грн, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача за стандартом ІВАN: UA128201720355259002001012089.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
4. У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчих у кримінальному провадженні №12025100050002991 від 09.12.2025, прокурорів, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межи м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування у межах вказаного кримінального провадження зі свідком ОСОБА_8 .
Термін дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , у разі внесення застави, визначити в межах досудового розслідування з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
5. Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
6. В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж 5-ти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1