Справа № 134/295/26
3/134/79/2026
Іменем України
04 березня 2026 року селище Крижопіль
Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Швець Л.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 032791 від 10 лютого 2026 року ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 10 лютого 2026 року близько 08 години 55 хвилин, перебуваючи з ознаками наркотичного сп'яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме виражався в її адресу нецензурною лайкою, чим могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, дана подія сталася у АДРЕСА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи із наступного.
Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 10.02.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 виражався в її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою. Після чого вона зателефонувала на лінію 102.
ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях від 10.02.2026 року вказав, що він виражався нецензурною лайкою до своєї матері ОСОБА_1 та погрожував фізичною розправою.
Як вбачається зі змісту рапорту працівника поліції, 10.02.2026 року о 08 год. 46 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.02.2026 року о 08 год. 45 хв. за адресою АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 повідомив, що мати створює нестерпні умови проживання виганяє з будинку та ображає заявника.
Разом з тим, 19.12.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22 травня 2024 року, яким статтю 173-2 КУпАП викладено у новій редакції та відповідно до частини 1 якої адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, з 19.12.2024 року обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Матеріали справи не містять жодних доказів завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю ОСОБА_2 внаслідок вчинених ОСОБА_1 дій фізичного та психологічного характеру, не вказує про такі наслідки і потерпіла ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях вказала, що її син виражався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Будь яких інших доказів на підтвердження завдання будь-якої шкоди ОСОБА_2 , в тому числі психологічного характеру, яка є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Слід зазначити, що суд не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та розглядає справу в межах обставин правопорушення, які зазначені в протоколі.
Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а тому провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП, суддя -
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена через Крижопільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя