ЄУ №712/2789/26
Провадження №2-а/712/51/26
про залишення позовної заяви без руху
05 березня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить поновити строк для оскарження постанови, скасувати постанову №1713/М/2025 від 18.04.2025 та закрити провадження у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивач звернувся з позовом 26.02.2025 згідно дати формування документу в системі «Електронний суд».
Оскаржувана постанова винесена 18.04.2025, позивач зазначає, що дізнався про існування цієї постанови 20.02.2026, коли ОСОБА_1 виявив, що його карткові рахунки заблоковані на підставі постанови державного виконавця. Останній звернувся до виконавця і отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.
Позовна заява не містить постанови про арешт коштів боржника та доказів, які б свідчили коли саме позивач звернувся до державного виконавця.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви не додано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
Зазначення вимоги про поновлення строку на оскарження постанови у прохальній частині позову не може бути розглянуте судом як належне обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, ураховуючи положення ч. 1 ст. 123 КАС України та з огляду на обставини того, що звернення позивача до суду з даним позовом відбулося після спливу встановленого ст. 286 КАС України строку для звернення до суду без клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.
Отже позивачу необхідно надати докази поважності пропуску строку звернення з позовною заявою.
Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Ураховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.
Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Керуючись ст. ст.121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати докази поважності причин пропуску строку на звернення до суду або клопотання про поновлення пропущеного строку.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.С. Стеценко