04.03.26
Справа №635/3481/25
Провадження № 3/635/107/2026
04 березня 2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., за участю: секретаря судового засідання Бурдюкової В.В., захисника-адвоката Семоненко Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
21 квітня 2025 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Combo, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Мерефа Харківського району Харківської області, вул. Дніпровська, буд 302 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду: 0,26 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, а саме: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Семоненко Н.Г. в судовому засіданні просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При цьому зазначила, що ОСОБА_1 свою вину не визнає. ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія-електрика, тому водійські права необхідні йому для несення військової служби. У день зупинки співробітниками поліції він проходив лікування та військово-лікарську комісію у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки ВЛК № 2025-0421-0930 від 21 квітня 2025 року. Під час зупинки транспортного засобу працівники поліції не повідомили йому причину зупинки, перевірили дозвільні документи на керування транспортним засобом, а потім запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, посилаючись на наявність характерного запаху алкоголю та порушення ходи. ОСОБА_1 намагався пояснити, що алкоголь не вживав, а хитка хода та тремтіння рук у нього внаслідок захворювань, які він отримав під час проходження військової служби. Разом з тим, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Результат огляду на стан алкогольного сп'яніння склав 0,26 проміле, з яким він був не згоден. Так, на відеозапису з нагрудних камер поліцейських не було зафіксовано згоди водія з даними результатами чи пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Не зафіксовано на відеозаписі і роз'яснень працівників поліції, що в разі незгоди водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, що є порушенням порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. ОСОБА_1 вперше опинився у такій ситуації і йому не було роз'яснено, що він має право не погодитись з результати огляду із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820 та пройти огляд в закладі охорони здоров'я. Відтак, у зв'язку із незгодою з результатами огляду спеціальними технічними засобами поліцейські зобов'язані були доставити ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я для проведення огляду, а за відсутності відповідного медичного огляду покази приладу Alcotest Drager 6820 не можна вважати належним доказом наявності стану сп'яніння. Крім того, з відеозапису не вбачаються ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , поведінка водія спокійна і адекватна, вимоги працівників поліції він виконує без будь-яких заперечень. Також в матеріалах справи відсутній сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest Drager 6820, яким проводився огляд ОСОБА_1 , що ставить під сумнів об'єктивність та допустимість його результатів, відображених у чеку газоаналізатору та відповідному акті огляду на стан алкогольного сп'яніння. Вищезазначений огляд ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, у якому відсутні належні та достовірні дані про повірку робочого стану, а отже відомості щодо результатів такого огляду не можуть бути належним доказом з урахуванням відсутності інформації про їх достовірність. Підпунктом 7.1 пункту 7 «Технічне обслуговування» та п. 10 «Технічні дані» Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу визначено необхідність проведення калібрування Alcotest Drager 6820 періодичністю кожні шість місяців. Відтак, технічне обслуговування (перевірка калібровки) газоаналізатору Alcotest Drager 6820 має проводитись кожні шість місяців згідно вимог інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки відповідне передбачене Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Таким чином, оскільки з моменту останнього калібрування Alcotest Drager 6820 (з вересня 2024 року), за допомогою якого здійснено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, до моменту проведення працівником поліції його огляду, пройшло більше шести місяців, то результати такого огляду не є належним доказом вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, адже цей прилад не повинен був експлуатуватися, тому роздруківка з зафіксованими результатами огляду ОСОБА_2 не є допустимим доказом у даній справі. Крім того, ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують та швидкість реакції. За таких підстав, захисник вважає відсутніми належні та допустимі докази, що доводять винуватість ОСОБА_3 у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Незважаючи на повне невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307387 від 21 квітня 2025 року,складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень чи заперечень;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння водія з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 ARLJ-0421 та паперовою роздруківкою показників спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 ARLJ-0421 від 21 квітня 2025 року, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлена позитивна проба з кількісним показником 0,26 проміле, з результатами огляду ОСОБА_1 погодився;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого встановлено, що водій ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager, результати огляду водій ОСОБА_1 не оспорював.
Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Матеріалами справи встановлено, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager. За результатами огляду з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 у ОСОБА_1 виявлена позитивна проба з кількісним показником 0,26 проміле.
Відтак, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів адвоката Семоненко Н.Г. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735.
За змістом п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735).
З матеріалів даної справи вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння з його згоди було проведено поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.
З паперової роздруківки показників приладу Alcotest Drager 6820 ARLJ-0421, тест №91 вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, проба позитивна 0,26 проміле, результати огляду ОСОБА_1 не оспорював.
Доводи сторони захисту щодо незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820, порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння спростовуються актом огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в графі «з результатами згоден» ОСОБА_1 поставив свій підпис, поясненнями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, згідно яких останній підтвердив вживання напередодні алкогольних напоїв та відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а також відеозаписом з нагрудних камер поліцейського, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drager та в закладі охорони здоров'я, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alcotest Drage, результати огляду не оспорював.
Відтак, встановлено, що поліцейськими дотримана процедура проведення огляду водія транспортного засобу ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та ст. 266 КУпАП.
Суд також не приймає твердження захисника про те, що прилад Alcotest Drager 6820 ARLJ-0421 на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння використовувався без проведення його обов'язкової калібровки та повірки, з огляду на наступне.
Згідно з роз'ясненнями Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" газоаналізатори марки «Drager Alkotest 6820», виробництва компанії Drager Saftety Ag & Co. KgaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується" встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який є офіційним представником виробника, на медичні вироби "Газоаналізатори Drager Alсotest". На офіційному сайті ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій "Сервісне технічне обслуговування", "Градуювання та "Повірка" принаймні 1 раз на 12 місяців.
Максимальний інтервал між "Сервісним технічним обслуговуванням", "Градуюванням" та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Отже, оскільки останнє калібрування приладу Drager Alcotest 6820 ARLJ-0421 було проведено 19 вересня 2024 року, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням, а саме 21 квітня 2025 року, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
Відсутність в матеріалах справи сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку газоаналізатора Drager Alcotest 6820 не спростовують висновків суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння суддя не приймає до уваги, оскільки підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейським викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Суддя зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Суддя зважає на те, що відповідно до п.2.5 ПДР проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Суд також не приймає доводи захисника щодо неповідомлення працівниками поліції причин зупинки транспортного засобу, оскільки підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, з огляду на те, що ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Суд також відхиляє доводи захисника щодо невручення ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки відповідне направлення у заклад охорони здоров'я вручається водію лише у випадках незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. У разі якщо водій погодився пройти огляд на місці та не заперечує отриманих результатів, підстав для вручення направлення до закладу охорони здоров'я для проведення огляду не виникає.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, яке є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, дані про особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення.
Суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч.1, 248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківська область/Харківобл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний 05 березня 2026 року.
Суддя І.В. Березовська