02 березня 2026 року
Справа № 642/6990/25
Провадження № 3/642/16/26
02 березня 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ігрень Дніпропетровської області, громадянки України, вдови, ФОП, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 498780, згідно якого 30 жовтня 2025 о 23 год. 10 хв. в м. Харків по вул. Полтавський шлях, буд. 192, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «Ford Transit», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД», чим порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано 06.11.2025 для розгляду судді Проценко Л.Г.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Данилова І.О. 02.01.2026 надала заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, при цьому зазначила, що у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 нібито відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що не відповідає фактичним обставинам справи. Проходження огляду за допомогою технічного засобу («Драгер») не є обов'язковим, а є лише первинною формою, від якої водій має право відмовитись без настання юридичних наслідків, за умови згоди пройти огляд у медичному закладі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП не визнала з підстав, викладених в запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення та просила закрити провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Показала, що 30.10.2025 вона була зупинена працівниками поліції за прострочену страховку, строк дії якої закінчився і поліцейськими була складена відповідна постанова. В подальшому поліцейські пропонували їй пройти огляд не зазначаючи медичної установи. При цьому, вона не розуміла який протокол складався поліцейськими, але отримала у юриста консультацію щодо необхідності проходження огляду. Вона не вживає алкогольні напої і не відмовлялась від проходження огляду, а наполягала на ньому, однак працівники поліції це проігнорували. В подальшому вона самостійно прибула до медичної установи КНП ХОР «ОНД» по вул. Ахієзерів, 18А, для проходження огляду, але медична сестра повідомила, що без участі працівниками поліції такий огляд не проводиться.
Представник ОСОБА_1 , адвокат Данилова І.О. в подальшому надала заяву про слухання справи у її відсутність, при цьому підтримала свої заперечення.
Суд, вислухавши доводи ОСОБА_1 , дослідивши письмові заперечення її представника та матеріали справи, встановив такі обставини.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп'яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп'яніння.
Пунктом 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, передбачає два способи такого огляду: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пункту 7 цієї Інструкції, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в відповідному додатку до цієї Інструкції.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних реєстраторів поліцейських встановлено, що о 23 год. 28 хв. поліцейський зазначає, що відчуває запах алкоголю з автомобілю, на питання водія «Від мене?» повідомляє «З салону машини, я не кажу, що це від вас» на що отримує відповідь, що це запах омивача. О 23 год. 31 хв. після роз'яснення поліцейським прав, на питання працівника поліції «вам це зрозуміло?», водій відповідає «нет, мені нічого не зрозуміло». В подальшому о 23 год. 47 хв. поліцейські при спілкуванні між собою зазначають «поїхали вже, ми не вспіємо заправитися, без п'ятнадцяти дванадцять, нам вже їхати треба». О 23 год. 47 хв. ОСОБА_1 , до вручення їй протоколу про адміністративне праворушення, чітко стверджує «нет, я поеду в наркоцентр», однак поліцейський на це не реагує. В подальшому водій ОСОБА_1 декілька разів повторює «ні, ні, в наркоцентр» та фразу «я еду в наркоцентр, поехали в наркоцентр», що ігнорується співробітником поліції.
Тобто, судом встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово повідомляла працівників поліції про свою згоду на проходження огляду на стан сп'яніння, що було ігноровано працівниками поліції.
Відмова особи повинна бути чіткою та однозначною, що в даному випадку з матеріалів справи не вбачається.
Такі дії ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеозаписах та відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме добровільна згода проїхати до медичного закладу для проходження огляду в сукупності ставлять під сумнів доведеність її вини у відмові від проходження медичного огляду на встановлення стану акогольного сп'яніння чи його відсутності у закладі охорони здоров'я.
Аналіз вказаних обставин дозволяє дійти висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення п.2.5 ПДР України щодо відмови водія у проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідному медичному закладі, оскільки спростовується дослідженими в судовому засіданні даними з відео-реєстраторів поліцейських.
Також протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 498780 від 30.10.2025, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без зазначення дати складання) та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2025, мають розбіжності в частині зазначених ознак алкогольного сп'яніння.
В направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2025, зазначено час його складання 23 год. 20 хв. 30.10.2025 року, що не відповідає дослідженим в судовому засіданні відеозаписам, оскільки в цей час співробітники поліції перебувають в діалозі з водієм, і будь-яких документів в цей час не складається.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
Згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилось нічого іншого, як взяти на себе функцію сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагальності процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 130, 221, 247, 280, 283-285 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Г. Проценко