Справа № 642/1500/26
Провадження № 2-а/642/13/26
04 березня 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,-
До Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови серії ЕНА № 6693645 від 20.02.2026 року, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа надійшла в провадження судді Проценко Л.Г.
Дослідивши матеріали позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам КАС України, а саме: згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір». В обґрунтування зазначає, що станом на теперішній час є військовослужбовцем Збройних Сил України, звільненим з полону, у зв'язку з чим просить звільнити його від сплати судового збору та надає на підтвердження цього копію посвідчення учасника бойових дій.
Так, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка єучасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, Героєм України, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа порушення прав такої особи.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернулася у цій справі.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом справи є спір про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, який не пов'язаний з порушенням прав позивача як учасника бойових дій та вимоги позову не є пов'язаними з порушенням прав особи як учасника бойових дій, а тому він не звільнений від сплати судового збору.
Оскільки, зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які витікають з цих конкретних випадків. Законом учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом щодо незастосування пільг, визначених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У даному випадку даний позов не пов'язаний з порушенням права саме учасника бойових дій, а виникає з інших правовідносин.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 9 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19).
Разом із тим, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», позивачу за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити 0,2 відсотки прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн. Така позиція визначена у постанові суду від 18.03.2020 року по справі № 543/775/17, в якій Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження№ 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
За таких обставин, від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» ОСОБА_1 не звільнений.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн за подання до суду цієї позовної заяви.
Частиною 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
В даному випадку такими рішеннями є Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
За таких обставин, в силу ч.1 ст. 169 КАС України, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 160 і 161 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями ч. 4 ст.169 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5, 9,160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішеньhttp://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Суддя Л.Г. Проценко