Ухвала від 05.03.2026 по справі 642/439/26

05.03.26

Справа № 642/439/26

Провадження № 1-кс/642/322/26

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2026 року слідчий суддя Холодногірського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , власника майна - ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

встановив:

Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді Холодногірського районного суду м.Харкова із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою, займаються збутом наркотичних та психотропних речовин на території Холодногірського району м.Харкова та його інших адміністративних одиницях.

В ході документування злочину встановлено, що до вказаного злочину можуть бути причетні ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , які мешкають за адресою АДРЕСА_1 .

Шляхом проведення негласної слідчої дії в порядку ст. 263 КПК України - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж було зафіксовано, що ОСОБА_3 , разом зі співрозмовником, одним з яких є співмешканець ОСОБА_9 , було встановлено факт завуальованого та конспіративного спілкування щодо незаконного перевезення наркотичних засобів, їх зберігання та подальшого збуту кінцевим споживачам.

На підставі викладеного, 14.02.2026 в період часу з 06 год. 09 хв. по 10 год. 55 хв., на підставі ухвали слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 13.02.2026, був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено:

1.Електронні ваги в кількості 4 шт., які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_9 ;

2.Мобільний телефон «Моторолла», з сім НОМЕР_1 IMEI1: НОМЕР_2 IMEI 2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 ;

3.2 упаковки з-під стартових пакетів «Водафон та Лайфселл» з н.т. НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_3 ;

4.3 мотки липкої стрічки (ізоленти), синього та чорного кольорів, які належать ОСОБА_3 ;

5.Скляний засіб для куріння, зі слідами нагару;

6.Металевий ковпачок для куріння зі слідами нагару;

7.Подрібнювач, зі слідами речовини зеленого кольору, схожу на наркотичну;

8.Мобільний телефон ОСОБА_10 «Моторолла», з сім НОМЕР_4 , IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 ;

9.2 блокноти рожевого кольору з чорновими записами, які належать ОСОБА_3 ;

10.Полімерні зіп пакети у великій кількості в новому стані, які належать ОСОБА_3 ;

11.1 вакуматор сіро-білого кольору «Grunhelm», який належить ОСОБА_3 ;

12.10 зіп-пакетів з залишками речовин білого кольору, схожої на наркотичну;

13.1 пластикова пляшка без дна, зі слідами нагару, як штучно виготовлений засіб для куріння;

14.Металевий предмет зі слідами кіптяви, як засіб для куріння.

Постановою т.в.о старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 від 14.02.2026, вказані предмети були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню № 12025221220001293 від 20.10.2025 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Тому прокурор просить накласти арешт на вилучене майно, у зв'язку з необхідністю встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також проведення необхідних слідчих дій та експертиз.

Прокурор в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, вимоги клопотання підтримує.

Власник майна, ОСОБА_3 , та її захисник проти клопотання прокурора заперечували. Захисник вказав, що обшук було проведено незаконно, також зазначив, що вакуматор та зіп-пакети використовуються ОСОБА_3 в господарських цілях. Щодо вилученого мобільного телефону вказав на необхідність його повернення ОСОБА_3 , оскільки він їй необхідний в робочих справах. Крім того, вказав, що деякі предмети були вилучені в іншій частині будинку, до якого ОСОБА_3 не має відношення. Також захисник просив звернути увагу на пропуск прокурором строку звернення з даним клопотанням до слідчого судді.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У провадженні СВ ВП № 2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України.

Обшук за адресою АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , був проведений 14.02.2026.

Наступного робочого дня, тобто 16.02.2026, до слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова надходило клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ч.2 ст. 307 КК України, яке ухвалою слідчого судді від 19.02.2026, на підставі ч.3 ст. 172 КПК України, повернуто прокурору на доопрацювання та встановлено строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали слідчого судді від 19.02.2026 отримано прокурором 23.02.2026.

Після доопрацювання, до слідчого судді Холодногірського районного суду м. Харкова 24.02.2026 повторно надійшло клопотання прокурора про арешт майна.

Відповідно до аб. 2 ч.5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Положеннями ч.3 ст. 172 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Відтак, строк на звернення до слідчого судді з даним клопотанням є не пропущеним.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.4 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Пунктом 1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.

Заперечення захисника в частині незаконності проведення обшуку слідчий суддя не бере до уваги, оскільки це не є предметом розгляду даного клопотання. Крім того, посилання захисника на використання ОСОБА_3 вилучених предметів в господарських цілях та що вони не мають відношення до вчинення злочину слідчий суддя також не бере до уваги, оскільки вказане встановлюється в ході досудового розслідування шляхом проведення слідчих дій.

Таким чином, враховуючи, що прокурором надано достатньо доказів, що вилучені предмети можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження, а також, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220001293 від 20.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку 14.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: