Справа № 558/308/25
номер провадження 1-кп/558/45/26
05 березня 2026 року селище Демидівка Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області в складі:
одноособово суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025186160000052 від 14.04.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта повна вища, непрацююча, вдова, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального Кодексу України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_3 ,
захисник обвинуваченої ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 ,-
10.04.2025 року приблизно о 18.40 годині, ОСОБА_3 перебуваючи на земельній ділянці, яка знаходиться біля господарства, що розташоване в АДРЕСА_1 , на грунті особистих неприязних відносин, які виникли на протязі тривалого часу, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, під час словесного конфлікту, умисно нанесла ОСОБА_6 два удари дерев'яною палицею в ділянку лівої руки. Таким чином, ОСОБА_3 спричинила ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді садна і припухлості, садна по тильній поверхні 2-го та 3- го пальців лівої кисті, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
У відповідності до норм ст.349 КПК України, суд з'ясував думку сторони обвинувачення та сторони захисту, інших учасників судового провадження щодо тих доказів, які потрібно дослідити та про порядок їх дослідження. Суд визнав за необхідне дослідити всі докази та обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, а саме допитати обвинувачену, потерпілого, свідків дослідити долучені до матеріалів кримінального провадження речові докази, документи та висновки експертів.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України не визнала. Суду показала, що проживає в селі Книгинине Дубенського району, її домогосподарство межує із домогосподарством потерпілого ОСОБА_6 . Між ним та ОСОБА_3 вже тривалий період конфліктні відносини через межу між земельними ділянками. З її слів, в 2023 році сусіди її побили.
Ввечері 10.04.2025 року, знаходячись на подвір'ї свого домогосподарства, вона побачила, що ОСОБА_6 знаходиться на її земельній ділянці. Не дивлячись на протести ОСОБА_3 , ОСОБА_6 наблизився до неї. ОСОБА_6 ударів їй не наносив, але зжимав плечі руками. Тоді вона злякалася і замахнулася на нього дерев'яною лозою. В подальшому ОСОБА_6 схопив ОСОБА_3 за шию. При цьому, ОСОБА_3 показала, що лозиною ОСОБА_6 не била, а на її думку, вона захищалася. Конфлікт між ними тривав 10-15 хвилин, ОСОБА_3 кричала про допомогу, але ніхто не прийшов. В подальшому на її телефонний виклик приїхали поліцейські.
Також, ОСОБА_3 вказала, що під час слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 палиця у нього була в лівій руці. При цьому, в дійсності, вона тримала палицю у правій руці.
Потерпілий ОСОБА_6 показав, що проживає в селі Книгинине Дубенського району, його домогосподарство межує із домогосподарством обвинуваченої ОСОБА_3 . Ввечері 10.04.2025 року він, перебуваючи на подвір'ї свого господарства, побачив, що належний йому парник вітром занесло на земельну ділянку ОСОБА_3 . Коли він пішов на земельну ділянку ОСОБА_3 , щоб забрати парник, вибігла остання та нанесла йому два удари тонкою палицею в область зап'ястя лівої руки.
Зі слів ОСОБА_6 , він не наносив ударів та не душив ОСОБА_3 , а відібрав у неї палицю та зламав її. Конфлікт між ними тривав біля 5-10 хвилин. Потерпілий ОСОБА_6 не висловив в категоричній формі свою позицію щодо міри покарання відносно ОСОБА_3 , в разі винесення щодо неї обвинувального вироку, і покладається на висновки суду.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 суду показала, що проживає в селі Княгинине Дубенського району та є дочкою потерпілого ОСОБА_6 . Між їх сім'єю та сусідкою ОСОБА_3 склалися неприязні відносини, вони часто конфліктують.
Зі слів свідка, вона не була безпосереднім очевидцем конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , який стався 10.04.2025 року. Але ввечері того дня її батько зайшов у хату схвильований та сказав, що ОСОБА_3 вдарила його палицею по руці. Свідок ОСОБА_7 бачила тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_6 на зап'ясті лівої руки. В той вечір ОСОБА_7 відвозила свого батька автомобілем у лікарню, у зв'язку із нанесеними йому тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9 показали, що в родинних стосунках із обвинуваченою та потерпілим не перебувають, стосунки нормальні.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , як патрульні поліцейські, ввечері 10.04.2025 року виїзджали на місце конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в селі Княгинине Дубенського району.
Свідки надали тотожні показання про те, що конфлікт стався із - за парника ОСОБА_6 , якого вітром занесло на земельну ділянку ОСОБА_3 . Зі слів поліцейських, ОСОБА_3 їм повідомила, що вона палицею тільки захищалася, але тілесних ушкоджень не наносила. Свідки бачили зламану палицю, парник на земельній ділянці ОСОБА_3 та тілесні ушкодження на зап'ясті лівої руки потерпілого ОСОБА_6 .
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також показали, що обставини їх виїзду ввечері 10.04.2025 року на місце конфлікту між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в селі Княгинине Дубенського району фіксувалися нагрудною відеокамерою та за допомогою комп'ютерного планшету.
Допитавши обвинувачену, потерпілого, свідків, дослідивши інші докази по справі, з'ясувавши питання, що вирішуються при ухваленні вироку, суд вважає доведеною у ході судового розгляду винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,- умисне легке тілесне ушкодження.
14.04.2025 року потерпілий ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про притягнення до кримінальної відповідальності громадянки ОСОБА_3 , яка спричинила йому тілесні ушкодження. Згідно змісту письмової заяви, обвинувачена ОСОБА_3 нанесла потерпілому ОСОБА_6 два удари дерев'яною палицею в ділянку лівої руки (а.с.52)
Відповідно до письмового витягу з кримінального провадження №12025186160000052, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.04.2025 року було внесено відомості про те, що 10.04.2025 року біля 18.40 години в АДРЕСА_1 громадянка ОСОБА_3 , перебуваючи на межі земельних ділянок, нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_6 (а.с.44).
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, у відповідності до ст. 237 КПК України, під час досудового розслідування 17.04.2025 року було проведено огляд домогосподарства потерпілого ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 . Під час слідчої дії потерпілий ОСОБА_6 вказав місце спричинення йому обвинуваченою ОСОБА_10 на належній їй земельній ділянці( три метри від межі суміжних земельних ділянок) тілесних ушкоджень із застосуванням нею дерев'яної палиці (а.с.55).
Судом досліджено, у відповідності до ст.359 КПК України, оптичний носій інформації DVD -R диск з відео файлами та чотири паперові фотозображення формату А4, надані свідком працівником патрульної поліції ОСОБА_11 . Дані документи були створені ним 10.04.2025 року при виїзді на місце події за участю обвинуваченої ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_6 в селі Книгинине Дубенського району. Із досліджених судом відеозаписів та світлин встановлено зображення дерев'яної палиці (ліщини) із переломами та зображення потерпілого ОСОБА_6 з видимими тілесними ушкодженнями (подряпинами) на кисті лівої руки (а.с.100-107).
Відповідно до висновку експерта №58 від 14.04.2025 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження, а саме садна і припухлість на лівому передпліччі, садна по тильній поверхні 2-го і 3-го пальців лівої кисті. Вказані ушкодження мають ознаки дії тупих предметів і могли утворитися від ударів дерев'яною палицею 10.04.2025 року і згідно п.2.3.5 «Правил судового медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ Міністерства охорони здоров'я №6 від 17.01.1995 року) мають ознаки легких. Ушкодження не характерні для самовільного падіння на тверду поверхню виступаючі предмети тощо. Із тілом потерпілого ОСОБА_6 близько двох разів контактували травмуючи предмети (а.с.69).
17.04.2025 року при проведенні слідчого експерименту з потерпілим на стадії досудового розслідування, ОСОБА_6 відтворив обставини спричинення йому обвинуваченою ОСОБА_3 тілесних ушкоджень 10.04.2025 року біля 18.40 години в АДРЕСА_1 . Під час слідчого експерименту потерпілий показав механізм нанесення йому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень дерев'яною палицею на належній їй земельній ділянці(а.с.71).
Свідок ОСОБА_12 17.04.2025 року при проведенні слідчого експерименту з відтворила обставини спричинення потерпілому ОСОБА_6 обвинуваченою ОСОБА_3 тілесних ушкоджень 10.04.2025 року в АДРЕСА_1 . Під час слідчого експерименту свідок показала, що 10.04.2025 року біля 18.30 години її чоловік ОСОБА_6 пішов на територію земельної ділянки ОСОБА_3 , щоб забрати належний їм парник( його занесло вітром на сусідську територію). В той час до ОСОБА_6 вибігла ОСОБА_3 із дерев'яною палицею приблизно два метри довжиною та, в подальшому з криками, нанесла нею потерпілому два удари в ділянку піднятої лівої руки(а.с.80).
Також, відповідно до висновку експерта №66 від 18.04.2025 року за результатами проведеної додаткової судово-медичної експертизи по даному кримінальному провадженню, тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 могли бути нанесені за обставин, на які вказали сам потерпілий та свідок ОСОБА_12 під час проведення із ними слідчих експериментів 17.04.2025 року (а.с.88).
Таким чином, обставини спричинення обвинуваченою ОСОБА_3 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 10.04.2025 року біля 18.40 годині, на земельній ділянці, яка знаходиться біля господарства в АДРЕСА_1 об'єктивно підтверджуються дослідженими судом доказами (показаннями самого потерпілого, показаннями свідків, письмовими документами, в тому числі протоколами слідчих експериментів, висновками експертів). Вищевказані докази системно підтверджують обставини про те, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_6 утворилися 10.04.2025 року від ударів дерев'яною палицею обвинуваченою ОСОБА_3 .
При цьому судом не досліджено об'єктивних доказів, які б свідчили про наявність небезпечних дій щодо ОСОБА_3 зі сторони потерпілого ОСОБА_6 при його перебуванні на її земельній ділянці під час конфлікту між ними.
Винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, підтверджується і іншими дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.
Дослідженні судом вищевказані докази є такими, що зібрані у відповідності до вимог діючого Кримінального процесуального кодексу України та підтверджують винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, у відповідності з ч.1 ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченою ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відноситься до кримінальних проступків.
Обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває( а.с.116,117 ).
За місцем проживання в селі Княгинине Дубенського району Рівненської області обвинувачена ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с.112).
У відповідності до ч.1 ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 судом не встановлено.
Під час розгляду кримінальної справи судом не встановлено обставин, які б у відповідності до ч.1 ст. 66 КК України, пом'якшували покарання обвинуваченій ОСОБА_3 .
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд керується вимогами ч.ч.1, 2 ст.65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначається покарання у межах, встановлених у санкції частини статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення і дане покарання має бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд виходить із вимог ст.50, 65 КК України щодо призначення покарання та, у відповідності до ч.5 ст.9 КПК України, враховує позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, інші фактичні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_3 , для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Цивільний позов потерпілою стороною не заявлявся.
В матеріалах кримінальної справи відсутні документально підтвердженні процесуальні витрати, передбачені ст.ст.118-125 КПК України.
Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12025186160000052 від 14.04.2025 року відносно обвинуваченої ОСОБА_3 інші заходи забезпечення кримінального провадження, крім виклику дізнавачем та прокурором на стадії досудового розслідування, не застосовувалися (а.с.1 ).
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 100, 129, 369-371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, ст.ст. 50, 65, 98, ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, -
Визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 850 (вісімсот п'ятидесять ) гривень.
Речові докази по справі, а саме оптичний носій інформації DVD -R диск з відео файлами та чотири паперові фотозображення формату А4 зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Демидівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку, не пізніше наступного дня після ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_13