Справа 556/3281/25
Номер провадження 2/556/127/2026
25.02.2026 . Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Котик Л.О.
при секретарі Соловей Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в селищі Володимирець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 08.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ "БІЗПОЗИКА") та ОСОБА_1 укладено Договір № 502016-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
08.06.2024, ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 502016-КС-001 про надання кредиту.
08.06.2024, ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 502016-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 08.06.2024 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 502016-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Згідно графіку платежів, який розміщений у пропозиції укласти Договір (оферта) № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024, у Прийнятті (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення Договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024, проценти нараховані на строк дії кредиту - 24 тижні, становлять - 36290,00 грн. Комісія - 3750 грн. Тіло кредиту - 25000 грн. Загальна сума кредиту - 65040 грн.
08.06.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору № 502016-КС-001 про надання кредиту, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 10 000,00 грн.
Згідно графіку платежів, який зазначений у Додатковій угоді до договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 проценти нараховані на строк дії кредиту - 24 тижні, становлять - 50483,06 грн. Загальна сума кредиту - 91020,87 грн.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 35 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котрий Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Кредитним договором № 502016-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав.
У зв'язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 09.10.2025 становить - 70 569,19 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 825,80 грн; суми прострочених платежів по процентах - 52 743,39 грн.
З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 70 569,19 грн, що підтверджується відповідним розрахунком.
Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 понесені банком судові витрати у справі, у сумі 2422,40 грн.
Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 30.10.2025.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 02.12.2025 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просять розглянути справу у їх відсутності, позов задовольнити. Не заперечують щодо ухвалення заочного рішення.
Належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з"явився без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав. Клопотань не заявлено.
Згідно п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розгляд справи здійснюється за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання, суд приходить до наступних висновків:
08.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ "БІЗПОЗИКА") та ОСОБА_1 було укладено Договір № 502016-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Так, 08.06.2024, ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 502016-КС-001 про надання кредиту.
08.06.2024, ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 502016-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7292, на номер мобільного телефону , що був зазначений Позичальником у його анкеті в особистому кабінеті, котрий Боржником було введено/відправлено.
Позивач видав 08.06.2024 кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується платіжним дорученням, де Номер транзакції: 62608ff8-25af-11ef-b90a-000c29d57ed2_2. Сума перерахунку - 10 000 грн.; підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід», які зазначили, що ними було здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер транзакції - 41786-06230-85383. Сума перерахунку - 25 000 грн.
Згідно відповіді на запит, наданого АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260205/52592-БТ від 08.02.2026, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ).
Згідно довідки про стан заборгованості за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024, станом на 09.10.2025 становить - 70 569,19 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 17 825,80 грн; суми прострочених платежів по процентах - 52 743,39 грн.
До теперішнього часу Боржник свої зобов'язання за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 належним чином не виконав, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».
З прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, - ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Надані позивачем докази містять відомості про підписання договору, за яким вирішено стягнути заборгованість, електронним цифровим підписом, зокрема позичальником, за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень ч. ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", ч. 1 ст. 205 ЦК України.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Таким чином, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало належні і допустимі докази укладення із ОСОБА_1 кредитного договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 35 000 грн.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).
Разом з тим, станом на день звернення до суду заборгованість в частині повернення тіла кредиту відповідачем у добровільному порядку не сплачено, а тому позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивача тіла кредиту за кредитним договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 в сумі 17825.80 грн, підлягає задоволенню повністю.
Щодо нарахування процентів, суд зазначає таке.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за процентами в розмірі - 52743,39 грн.
Пунктом 6 статті 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
За правилами ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ч.4 ст.42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст.12, ч. 1 ст.13, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Як вбачається з умов договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024, та додаткової угоди №1 до договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 відповідач отримав кредит в розмірі 35000,00 грн. зі сплатою процентів, строком на 24 тижні.
Згідно графіку платежів, який розміщений у пропозиції укласти Договір (оферта) № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024, у Прийнятті (акцепт) пропозиції (оферту) щодо укладення Договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024, проценти нараховані на строк дії кредиту - 24 тижні, становлять - 36290,00 грн. Загальна сума кредиту - 65040 грн.
Згідно графіку платежів, який зазначений у Додатковій угоді до договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 проценти нараховані на строк дії кредиту - 24 тижні, становлять - 50483,06 грн. Загальна сума кредиту - 91020,87 грн.
Таким чином, за умовами Договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 сторони погодили строк його дії - 24 тижні, тому саме після закінчення строку дії кредитного договору кредитодавець не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.
Також позивачем у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 , на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 на загальну суму - 44717,92 грн.
Враховуючи, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 у розмірі - 44717,92 грн., а загальна сума кредиту, згідно графіку платежів становить - 91020,87 грн. А тому з відповідача слід стягнути заборгованість за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 (91020,87 грн. - 44717,92 грн.= 46302,95 грн.) - загальна заборгованість за тілом кредиту та нарахованими процентами в межак дії договору.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України вказує, що щомісячна виплата процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосована лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Подібні правові висновки викладено також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно зст. 1050 ЦК України.
Відтак, суд вважає безпідставним нарахування процентів після спливу терміну кредитування, передбаченого умовами Договору № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024.
Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання відповідно до умов Договору належним чином не виконував, не повернув Кредитодавцю отриманої суми у вигляді тіла кредиту , в зв'язку з чим згідно умов договору нараховуються проценти за кожний день користування кредитом, упродовж строку дії договору.
Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту та заборгованість за процентами за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024, отриманого ОСОБА_1 від ТОВ «Бізнес позика», на дату закінчення строку дії договору становить - 46302,95 грн.
З огляду на те, що отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку та в повному обсязі ним не були повернуті, суд стягує з відповідача на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнем позика» загальну заборгованість за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 в розмірі - 46302,95 (сорок шість триста два) гривні 95 копійок(заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за процентами). .
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ у справі «Христов проти України» від 19.02.2009 року, суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008? року та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» від 8 квітня 2010 року наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грутуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
А тому з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» слід стягнути загальну суму заборгованості за Договором № 502016-КС-001 про надання кредитувід 08.06.2024 в розмірі 46302,95грн. (заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за процентами).
Що стосується сплаченого судового збору позивачем, то судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 70569,19 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 46302.95 грн., що становить 65,61 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1589.34 грн., що складає 65,61 % від 2422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,4,12,13,76-81,141,211,223,247,258-259,263-265,268,272,273,279,280-289,354 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 509, 610, 627,633, 634 суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 502016-КС-001 про надання кредиту від 08.06.2024, що становить 46302,95 (сорок шість тисяч триста два) гривні 95 копійок(заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за процентами).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, сплачений судовий збір в розмірі 1589 (одна тисяча п"ятсот вісімдесят дев"ять) гривень 34 копійки.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Котик Л.О.
Учасники процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, код ЄДРПОУ: 41084239;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою згідно відповіді з ЄДДР: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .