Дата документу 04.03.2026Справа № 554/1961/26
Провадження № 3/554/379/2026
04 березня 2026 року місто Полтава
Суддя Шевченківського районного суду міста Полтави Лизенко А. В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року притягався: 09 лютого 2026 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425,00 грн,
за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
31 січня 2026 року, приблизно о 17:01 год, в м. Полтаві по вул. Харківське шосе, 6 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись по другорядній дорозі по вул. Володимира В'язуна (колишня назва - Кагамлика) в напрямку вул. Щербанівський шлях, на нерегульованому перехресті з вул. Харківське шосе, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 “Дати дорогу» та не надав переваги в русі транспортному засобу BMW 323, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі вул. Харківське шосе зі сторони вул. Європейська в напрямку вул. Озерна, та допустив з ним зіткнення, після чого автомобіль BMW, реєстраційний номер НОМЕР_3 , відкинуло на автомобіль FORD MONDEO, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по вул. Щербанівський шлях та зупинився перед перехрестям з вул. Харківське шосе, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.11, п. 8.4.б Правил дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 587005 від 09 лютого 2026 року).
Крім цього, водій ОСОБА_1 того ж дня і в той же час, керуючи транспортним засобом ЗАЗ LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи причетним до ДТП, місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10.а Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 587013 від 09 лютого 2026 року).
ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо факту спричинення ДТП не заперечував, але зазначив, що під час руху йому стало зле, він не встиг своєчасно зупинитися та допустив зіткнення з іншим транспортним засобом. Щодо залишення місця ДТП пояснив, що на місці події він вважав, що домовився з учасниками ДТП щодо відшкодування завданих збитків, а тому не мав часу на тривале очікування працівників поліції та поїхав у своїх справах. Просив не накладати на нього надто суворе стягнення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та надані докази, суддя дійшов до таких висновків.
Справу розглянуто в порядку ст. 36 КУпАП.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею є матеріальним, обов'язковою ознакою якого є шкідливі наслідки, в результаті яких заподіюється матеріальна шкода.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України “Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху.
Згідно з п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 16.11 (нерегульовані перехрестя) Правил дорожнього руху на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідно до п. 8.4.б Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, знаки пріоритету, які встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.
Відповідно до п. 33 Правил дорожнього руху (знаки пріоритету) дорожній знак 2.1 "Дати дорогу" означає, що водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою.
Відповідно до п. 2.10а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Більше того, відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).
Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, поза розумним сумнівом, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587005 від 09 лютого 2026 року, що складений відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в якому зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, та підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 1);
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587013 від 09 лютого 2025 року, що складений відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, в якому зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, та підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а. с. 2);
- картками обліку адміністративних правопорушень (витяги з ІКС ІПНП підсистеми “Адмінпрактика») відповідно (а. с. 3, 4);
- схемою місця ДТП та описом місця події від 31 січня 2026 року, яка не містить зауважень учасників щодо зафіксованих у ній відомостей, а також переліку видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортних засобів, отриманих в результаті ДТП (а. с. 5-6);
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09 лютого 2026 року, згідно з якими він зазначив, що в день події він їхав по вул. Кагамлика в сторону Щербанів та на перехресті вул. Кагамлика та вул. Харківське шосе йому стало погано, світлофор не працював, він натиснув на гальма, дорога була дуже слизькою і його машина виїхала на зустрічну смугу, де зіштовхнулася з іншими автомобілями. Він вийшов з машини і підійшов до іншого водія, вони разом оглянули автомобіль цього водія і домовилися, що ОСОБА_1 компенсує йому збитки, на що той погодився. Надалі ОСОБА_1 поїхав за грошима. Вдома йому знову стало дуже погано, тому він не зміг привезти гроші. Потім йому стало легше і він пішов на місце події, але там вже нікого не було (а. с. 7);
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31 січня 2026 року, згідно з якими він зазначив про обставини події ДТП, яка мала місце 31 січня 2026 року, а також про те, що водій ТЗ LANOS з місця ДТП поїхав (а. с. 8);
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 31 січня 2026 року, згідно з якими він зазначив про обставини події ДТП від 31 січня 2026 року, а також про те, що водій ТЗ LANOS покинув місце події (а. с. 9); а також дослідженими матеріалами справи у їх сукупності.
Вищезазначені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суддя визнає належними, допустимими, і такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 587005 та серії ЕПР1 № 587013 від 09 лютого 2026 року відповідно.
Покликання у клопотанні захисника на складні погодні умови, ожеледицю, погане самопочуття під час керування ТЗ, через що відбулося занесення автомобіля, втрата водієм керування та подальше зіткнення ТЗ, суддя відхиляє, оскільки відсутні будь-які ознаки, що ОСОБА_1 знаходився в стані крайньої необхідності (ст. 18 КУпАП).
Суддя звертає увагу, що водій, серед іншого, зобов'язаний дотримуватися вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, зокрема, враховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Водночас характер зазначених у Схемі місця ДТП пошкоджень транспортних засобів свідчить про безпосереднє зіткнення транспортних засобів та вину водія ОСОБА_1 у вказаній ДТП, чого ним не заперечувалося в судовому засіданні.
У вищевказаній дорожній обстановці саме в діях ОСОБА_1 встановлено невідповідність вимогам Правил дорожнього руху, і це обґрунтовано підтверджується зібраними доказами.
Будь-яких доказів на спростування обставин ДТП від 31 січня 2026 року, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення від 09 лютого 2026 року, до суду не надано.
Більше того, сукупність вищевказаних доказів свідчить про обізнаність ОСОБА_1 у причетності до вказаної події ДТП та його обов'язок залишатися на місці події.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, дослідивши надані суду письмові докази, суддя дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог знаку пріоритету 2.1 “Дати дорогу», п. 8.4.б, п. 16.11 ПДР України, а також вимог п. 2.10а Правил дорожнього руху, що призвело до виникнення ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а також щодо залишення водієм місця пригоди, - доведена під час розгляду справи в суді, поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 36 КУпАП, суддя вважає, що з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, є необхідним та достатнім накладення на нього адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 665,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, 276-280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп. на користь держави (стягувач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; місцезнаходження: вул.Кременчуцька, 2В, с.Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами:
Стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795.
Реквізити для зарахування судового збору до державного бюджету:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106; Призначення платежу: *;101; Судовий збір, стягнутий на користь держави, за рішенням №».
Строк пред'явлення постанови до виконання в частині стягнення судового збору: протягом трьох місяців.
Повернути власнику посвідчення водія, яке тимчасово вилучене за протоколом серії ЕПР1 № 587013 від 09 лютого 2026 року.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня отримання постанови із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, у разі несплати добровільно штрафу протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі 6800,00 (шість тисяч вісімсот гривень 00 копійок) грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Лизенко