Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/2156/25
Провадження № 2-п/542/3/26
Іменем України
05 березня 2026 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Шарової-Айдаєвої О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карась В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Плахтій Олени Володимирівни, про перегляд та скасування заочного рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 січня 2026 року у цивільній справі № 542/2156/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23 лютого 2026 року представник відповідача, адвокат Плахтій О.В.,через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулась до Новосанжарського районного суду Полтавської області в інтересах ОСОБА_1 із заявою про перегляд та скасування заочного рішення, за змістом якої просила:
- визнати поважними причини неявки відповідачки у судове засідання 26.01.2026 та ненадання відзиву на позов у строки, встановлені судом, з огляду на багатодітність та невручення їй пересувним відділення АТ «Укрпошта» листа позивача з усіма додатками до позову, надісланого 25.12.2025;
- переглянути та скасувати заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 січня 2026 року по цивільній справі № 542/2156/25, провадження № 2/542/116/26, згідно якого суд вирішив: стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» загальну суму заборгованості за договором кредитної лінії № 361667893 від 13 грудня 2021 року в розмірі 23067,20 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 15067,20 грн, а також стягнути понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн і витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року прийнято до розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Плахтій Олени Володимирівни, про перегляд та скасування заочного рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 січня 2026 року у цивільній справі № 542/2156/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви представник Рудь Н.М. посилалась на те, що 26.12.2025 року отримала від суду позовну заяву без додатків та повістку про виклик до суду на 26.01.2026. Однак не мала можливості прибути до суду 26.01.2026 через сімейні обставини, багатодітність, відключення електропостачання, застудні захворювання дітей. Це також стало причиною неможливості укласти договір з адвокатом.
Зазначила, що від позивача не надходила позовна заява з додатками за адресою проживання відповідача. Зауважила, що поштове відправлення позивача з позовом і додатками до нього взагалі в селище не надходило, оскільки, якщо б воно надходило, то поштарка, яка добре знає родину відповідачки, обов'язково б його вручила ОСОБА_1 .
Представником відповідача висловлені міркування про порушення судом норм ЦПК України, оскільки суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без окремого письмового обґрунтованого клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Висловлено думку про особливість розгляду справ в порядку спрощеного провадження, яка не передбачає розгляду клопотань про витребування доказів, оскільки суд досліджує лише докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи. Наголошено, що лише у разі повторної неявки відповідачки в судове засідання, суд мав право вирішити справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.
Вказано представником відповідача і про порушення судом норм матеріального права під час розгляду справи, з огляду на таке.
Зокрема, на думку представника відповідача, в матеріалах справи відсутні докази застосування кредитодавцем - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - жодного зі способів верифікації клієнта/позичальника, передбачених у п. 31 Додатку 2 Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління НБУ 28.07.2020 № 107. Зазначено, що для належної ідентифікації особи клієнта позичальника кредитодавець повинен був провести її верифікацію. Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів належної верифікації клієнта, адже, знаючи ідентифікаційні дані ОСОБА_1 (номер РНОКПП, дані паспорта, анкетні дані, номер мобільного телефону), верифікацію за неї може пройти будь-яка особа.
Отже, представник відповідача вважала, що кредитний договір підписаний невстановленою особою, оскільки доказів його підписання відповідачкою - не надано.
Наголошено представником відповідача і на відсутності належних, допустимих, достовірних доказів переказу кредитодавцем суми кредитного ліміту у зазначеному розмірі позичальнику ОСОБА_1 , що є підставою вважати кредитний договір не укладеним.
Ані виписка з особового рахунку за Кредитним договором № 361667893 від 13.12.2021 ПІБ: ОСОБА_1 , підписана директором ТОВ «Юніт Капітал», ані довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не є допустимими доказами переказу кредитором коштів в сумі 8000 грн отримувачу.
На думку представника відповідача й документи, отримані судом у відповідь на ухвалу про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк», а саме: виписка за договором № б/н за період з 13.12.2021 - 18.12.2021 не може слугувати безспірним доказом переказу кредитних коштів у сумі 8000 грн отримувачу ОСОБА_1 , оскільки дата його складання 13.01.2026, вона не містить підпису працівника, який здійснив контроль відповідності операцій виписки вимогам нормативно-правових актів, підпис уповноваженої особи, скріплений печаткою банку розміщений не під текстом виписки, а в верхній частині порожнього аркушу.
Крім цього, висловлено думку про те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15.12.2025, якою витребувані докази від АТ КБ «Приватбанк» постановлена судом без попереднього заслуховування думки відповідача, що представник відповідача вважав порушенням принципів змагальності, диспозитивності цивільного процесу.
Вказано, що у разі доведеності факту зарахування на картковий рахунок відповідачки кредиту у розмірі 8000 грн, проценти за користування кредитними коштами відповідно до пунктів 1.3, 1.7, 5.2 підпункту 1.14.1 кредитного договору № 361667893 від 13 грудня 2021 року не можуть бути нараховані більше ніж за 30 днів строку користування кредитними коштами з 13.12.2021 до 12.01.2022 і перевищувати суму 4416 грн. Отже, акцентовано увагу на нарахуванні процентів поза строком кредитного договору за відсутності договорів про пролонгацію.
Крім цього, наголошено увагу на тому, що понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги не співмірні зі складністю справи. Справа є не складною, типовою, підготовка позову не потребувала значного часу та аналізу. Отже, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у розмірі 4000 грн не відповідає критерію реальності та розумності, і не підлягає задоволенню.
26 лютого 2026 року від позивача до суду надійшли заперечення на заяву представника відповідача про перегляд та скасування заочного рішення, за змістом яких представник позивача вказав не необґрунтованості та безпідставності заяви представника відповідача та на необхідності залишити заочне рішення у справі № 542/2156/25 від 26.01.2026 без змін.
Представником позивача наголошено на тому, що відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційно-телекомунікаційної системи (далі -ГТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ГТС Товариства по захищеним каналам зв'язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування.
Після натиснення кнопки «ОФОРМИТИ КРЕДИТ» Позичальник потрапляє на першу сторінку анкети (далі - «Заявка на кредит»), на якій він вводить свої персональні дані та іншу інформацію, яка дає можливість Товариству прийняти рішення про видачу кредиту. Заявкою на кредит є анкета встановленої Товариством форми, інтегрована в інформаційно-телекомунікаційну систему Товариства.
При заповненні Заявки на кредит Відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно- телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні.
Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника.
Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV8B4F4 направлено Відповідачу 13.12.2021 15:20:56 год. на номер мобільного телефону, вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів, - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.12.2021 15:22:24.
Вчинення Відповідачем вказаних вище дій і зміна даних в системі Товариства є проставленням електронного підпису в Електронному Договорі Одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника. Зазначений QR-код знаходиться на графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною Договору № 361667893 від 13.12.2021 року.
Підтвердженням накладення електронного підпису одноразового ідентифікатора є довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказується особисті данні Позичальника, який він самостійно зазначив при поданні заявки на отримання грошових коштів.
Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.
Враховуючи вищевикладене, позивач вказав, що надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Верифікація особи Заявника/Позичальника проводилась шляхом встановлення (підтвердження) особи (Заявника) через перевірку персональних даних такої особи, залишених під час заповнення Заявки, в бюро кредитних історій та, відповідно, звірки зазначених даних з даними отриманими від бюро кредитних історій.
Перевірка дійсності платіжної картки та верифікація держателя банківської карти, вказаної Заявником/Позичальником в Заявці, проводиться відповідно до міжнародних стандартів верифікації платіжних інструментів шляхом:
в використання технології 3DSecure (MasterCardSecureCode та VerifiedbyVisa) шляхом направлення банком - емітентом на фінансовий мобільний номер Заявника в sms унікального коду, або
використання технології Preauth, шляхом блокування на картковому рахунку Заявника певної суми (до 1 грн), до моменту введення її розміру в Заявку, або до моменту автоматичного розблокування даної суми банком-емітентом.
Отже, на думку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою, та не надає фінансових платіжних послуг. А отже, не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень). Товариство в межах виконання умов укладеного Договору ініціює платіжні операції шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого їх зарахування на рахунок отримувача надавачем фінансових платіжних послуг отримувача.
Звернено увагу суду на тому, що надані платіжні інструкції містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт передачі Товариством відповідної платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта згідно з умовами Договору.
З ідентифікаційного номеру банку (BIN) кредитної карти маска карти Боржника № 5168-75XX-XXXX-3021 вбачається, що банком-емітентом вищевказаної картки є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК".
Для повного та всебічного розгляду справи, відповідно до статті 84 ЦПК України, Позивач, користуючись своїм правом, разом з поданням позовної заяви, заявив клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»
На підставі задоволення клопотання банк-емітент платіжної картки Відповідача надав офіційну відповідь, з якої вбачається, що Первинним кредитором здійснено перерахування коштів у розмірі 8000,00грн на банківську карту Відповідача.
Вказані документи є первинними доказами, оскільки отримані безпосередньо від банку-емітента та фіксують фактичне здійснення фінансової операції. Дані первинні документи беззаперечно підтверджують факт отримання Відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього зобов'язань за кредитним договором, встановлюючи правову підставу для виконання Відповідачем умов договору та обов'язків, передбачених відповідним правочином
Відповідач ставить під сумнів вищезгадані факти, проте в той же час ним не надано: будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до його банківського рахунку на яку зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на його рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами.
Щодо нарахованих сум відсотків, представником позивача заначено, що всі відсотки нараховані в межах погоджених умов кредитного договору. Зазначено, що у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до статті 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до статті 625 ЦК України).
У судове засідання 05 березня 2026 року ОСОБА_1 та її представник не з'явились. У прохальній частині заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача просила здійснювати розгляд заяви без участі відповідача та її представника Плахтій О.В. (а.с. 155-зі звороту).
25 лютого 2026 року від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення без участі ОСОБА_1 та її представника (а.с. 167).
Представник позивача у судове засідання не забезпечив явку свого уповноваженого представника, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 184).
Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладені норми цивільно-процесуального законодавства, судове засідання проведено за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Надаючи оцінку заяві про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 542/2156/25, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою; 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Згідно зі статтею 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту цієї норми вбачається, що всі наведені умови повинні бути наявні у сукупності.
Судом встановлено, що 26 січня 2026 року у справі № 542/2156/25 винесено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» загальну суму заборгованості за договором кредитної лінії № 361667893 від 13 грудня 2021 року в розмірі 23067 грн 20 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн 00 коп., заборгованості за відсотками в розмірі 15067 грн 20 коп., а також стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн 40 коп. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп.
Щодо доводів представника відповідача про те, що у судове засідання відповідач не з'явилась з поважних причин, а саме: через її багатодітність, відключення електропостачання, застудні захворювання дітей, та невручення їй пересувним відділенням АТ «Укрпошта» листа позивача з позовом та усіма додатками до позову, надісланого 25.12.2025, суд зазначає таке.
Відповідно до інформації, наданої Виконавчим комітетом Нехворощанської сільської ради Полтавського району Полтавської області, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 113).
Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 26 січня 2026 року, разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15 грудня 2025 року, які направлялись на зареєстровану адресу відповідача, були отримані останньою 26 грудня 2025 року (а.с. 120).
Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
Відповідно до змісту пункту 1 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Тобто судова повістка та копія ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі отримані відповідачем рівно за один місяць до засідання.
Наведеним підтверджується, що судом вчинено дії щодо належного повідомлення відповідача як учасника справи про її розгляд.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено поважних причин її неявки в судові засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також поважних причин неподання до суду відзиву на позов.
Сама по собі багатодітність, яка підтверджена копіями свідоцтв про народження дітей, не є підставою для визнання причини неявки в судове засідання відповідача поважною, оскільки аргумент про простудні захворювання дітей, або інший стан, який позбавив ОСОБА_1 протягом цілого місяця не вжити жодних заходів щодо звернення до суду із заявою про відкладення судового засідання, ознайомлення з матеріалами справи, звернення за правовою допомогою , жодними документами не підтверджені.
Відносно аргументу представника відповідача про те, що пересувним відділенням АТ «Укрпошта» відповідачу не було вручено листа позивача з позовом та усіма додатками до позову, надісланого 25.12.2025, з посиланням на те, що в селище взагалі не надходило такого поштового відправлення, оскільки поштарка, яка добре знає родину відповідачки, обов'язково б його вручила ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Згідно з частиною 7 статті 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Із наданих до матеріалів позовної заяви документів вбачається, що представник позивача, подавши позовну заяву через електронний кабінет в системі «Електронний суд», надіслав її копію відповідачу, як передбачено вимогами частини 1 статті 177 ЦПК України та надав до суду докази надіслання позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу - ОСОБА_1 у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 43 ЦПК України з урахуванням чинних положень статті 14 ЦПК України.
На підтвердження направлення позовної заяви із додатками відповідачу, представником позивача надано опис вкладення лист № 0505513792934, що був направлений на ім'я ОСОБА_1 за адресою, зазначеною останньою у договорі - із найменуванням предметів - копія позовної заяви та 30 додатків, список згрупованих відправлень Укрпошта № 20879-02-4-12 про направлення позовної заяви з додатками, у якому за порядковим номером 10 зазначено найменування одержувача - ОСОБА_1 та поштову адресу одержувача в с. Нехвороща, Полтавський район, Полтавська область, № відправлення (ШКІ) - 0505513792934 (а.с. 27).
Як вбачається з трекінгу перевірки відправлення Укрпошти по номеру відправлення 0505513792934 (що є загальнодоступною інформацією) - таке відправлення 12.12.2025 прибуло у с. Нехвороща, однак було повернуто відправнику через відсутність одержувача за вказаною адресою.
Таким чином, аргумент представника відповідача, про ненадходження копії позовної заяви з додатками в село Нехвороща, не підтверджений належними доказами.
Отже, позивачем вчинені всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством, щодо направлення позовної заяви відповідачу на його адресу проживання, зазначену у заявці на отримання грошових коштів.
Крім вказаного вище, суд зазначає, що представником відповідача для скасування заочного рішення не наведено доказів, які мають істотне значення, для правильного вирішення справи.
На аргумент представника відповідача відносно того, що суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без окремого письмового обґрунтованого клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд зосереджує увагу на тому, що відповідно до частини 1 статті 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справив порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Зі змісту позовної заяви (прохальна частина) вбачається, що позивач просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Поряд з цим, зважаючи на таке клопотання, врахувавши вимоги статей 19, 274, 277 ЦПК України, в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15.12.2025 суд дійшов висновку, що справа є малозначною і підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Аргумент представника відповідача про особливість розгляду справ в порядку спрощеного провадження, яка не передбачає розгляду клопотань про витребування доказів, оскільки суд досліджує лише докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного цивільного процесуального законодавства.
На твердження сторони відповідача про те, що лише у разі повторної неявки відповідачки в судове засідання, суд мав право вирішити справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, необхідно зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на те, що відповідач була повідомлена про час, дату та місце судового засідання, про причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надала до суду, суд розглянув справу за її відсутності і відсутності позивача, ухваливши заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.
Досліджуючи посилання представника відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів належної верифікації клієнта ОСОБА_1 , відсутність доказів підписання кредитного договору відповідачем, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 13 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»та ОСОБА_1 за допомогою офіційного сайту товариства - www.moneyveo.ua укладено електронний договір кредитної лінії № 361667893 (надалі також - договір) (а.с. 29-зі звороту-32).
При заповненні Заявки на кредит відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, зазначив персональні данні (ПІП, фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, паспорт, рнокпп, адресу, номер карти), строк кредитування (а.с. 17).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційно- телекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні.
Доказами накладення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QR-код - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника.
Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV8B4F4 направлено Відповідачу 13.12.2021 15:20:56 год. на номер мобільного телефону, вказаного ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 13.12.2021 15:22:24.
Вчинення дій позичальником в Інформаційно-телекомунікаціній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується довідкою, наданою до суду (а.с. 9).
Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті.
Верифікація особи Заявника/Позичальника проводилась шляхом встановлення (підтвердження) особи (Заявника) через перевірку персональних даних такої особи, залишених під час заповнення Заявки, в бюро кредитних історій та, відповідно, звірки зазначених даних з даними отриманими від бюро кредитних історій.
Отже, на думку суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином вжило всіх необхідних заходів для здійснення перевірки та ідентифікації особи.
Щодо твердження сторони відповідача про відсутність належних, допустимих, достовірних доказів переказу кредитодавцем суми кредитного ліміту у зазначеному розмірі позичальнику ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 8000 грн 00 коп., шляхом зарахування 13 грудня 2021 року грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням від 13 грудня 2021 року № 6a0482b2-13ee-41f6-957b-6091dda130а7 (а.с. 99).
Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк», наданою на виконання ухвали суду від 15 грудня 2025 року, відповідно до якої повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Вказано, що номер телефону, на який відправлялась інформація про підтвердження операцій, за платіжною карткою № НОМЕР_3 , за період із 13.12.2021 по 18.12.2021 - НОМЕР_5 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) було зарахування коштів на суму 8000 грн 00 коп. від 13 грудня 2021 року.
Зазначено, що виписка по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період 13.12.2021-18.12.2021 містить зарахування на суму 8000 грн 00 коп. (а.с. 123) .
Аргументи представника відповідача про недоліки зазначених документів та відсутності у них доказовою сили, суд оцією критично.
Поряд з цим, вказані документи є первинними доказами, оскільки виписка по рахунку відповідача отримана безпосередньо від банку-емітента та фіксуює фактичне здійснення фінансової операції. Дані первинні документи підтверджують факт отримання Відповідачем кредитних коштів та виникнення у нього зобов'язань за кредитним договором, встановлюючи правову підставу для виконання Відповідачем умов договору та обов'язків, передбачених відповідним правочином
Суд зауважує, що будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить; будь-яких належних і допустимих доказів того, що сторонні особи мали доступ до її банківського рахунку, на який зараховані кредитні кошти; виписки по зазначеному картковому рахунку за спірні періоди на підтвердження факту не зарахування кредитних коштів на її рахунок; доказів повернення коштів чи спростування нарахованих кредитором процентів за період користування кредитними коштами не надано.
Щодо твердження представника відповідача про нарахування первісним кредитором та позивачем процентів поза строком кредитного договору за відсутності договорів пролонгації, суд зазначає наступне.
В заочному рішенні суду досліджений період нарахування процентів за кредитним договором. Зазначаючи про правомірність нарахування процентів, суд виходив з наступного.
Згідно з пунктом 1.7. договору кредитної ліній № 361667893 від 13.12.2021, що підписаний ОСОБА_1 , кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 12.01.2022. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Відповідно до підпунктів 1.12.1-1.12.2. пункту 1.12 Договору, сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до пункту 5.3. Договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Договір є таким, що підписаний позичальником.
Отже, зі змісту вказаного договору вбачається, що у разі продовження користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду, що складає 30 днів, строк дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) продовжується і зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.
З огляду на це, враховуючи, що дисконтний 30-денний строк кредитного договору тривав до 12.01.2022, враховуючи не виконання боржником зобов'язання по оплаті основної суми кредиту, строк договору автоматично продовжувався ще на 90 днів (до 12.04.2022), протягом яких кредитори правомірно здійснювали нарахування процентів за договором.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3616678936 від 13 грудня 2021 року заборгованість відповідача перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» склала: 8000 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту, 13145 грн 60 коп. - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 42). З розрахунку вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило нарахування відсотків за кредитним договором за період з 13.12.2021 по 15.02.2022.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 361667893 від 13 грудня 2021 року, за період 04.06.2025-20.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 20.11.2025 складає 23067 грн 20 коп., із них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8000 грн 00 коп. та прострочена заборгованість за процентами - 15067 грн 20 коп. (а.с. 40).
З розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Юніт Капітал» здійснило нарахування відсотків за кредитним договором за період з 16.02.2022 по 11.04.2022, тобто в межах строку передбаченого підпунктами 1.12.1-1.12.2. пункту 1.12 Договору, тобто відповідно до статті 1048 ЦК України.
Аргумент представника відповідача, що понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги не співмірні зі складністю справи, оскільки справа є не складною, типовою, підготовка позову не потребувала значного часу та аналізу, а отже, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача у розмірі 4000 грн не відповідає критерію реальності та розумності, суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Суд зазначає, що надана представником позивача правнича допомога була оцінена на 7000 грн 00 коп., про що зазначено у позовній заяві.
Поряд з цим, суд самостійно, виходячи з вимог розумності та справедливості, дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги на суму 7000 грн, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених відповідачем.
Враховуючи наведене, суд зменшив розмір правової допомоги до 4000 грн 00 коп., який відповідає рівню складності справи, вимогам розумності і справедливості і підстав для більшого зменшення такої суми суд не вбачає.
Заперечення представника відповідача про те, що ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 15.12.2025, якою витребувані докази від АТ КБ «Приватбанк», постановлена судом без попереднього заслуховування думки відповідача, що порушило принцип змагальності та диспозитивності цивільного процесу, є безпідставним та необґрунтованим, оскільки суд керувався приписами статей 76, 81, 84 ЦПК України та статтями 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до яких інформація про перерахування на картковий рахунок позичальника коштів є банківською таємницею та може бути розкрита банком за рішенням суду.
З огляду на зазначене, судом на підставі належних і допустимих доказів встановлено, що відповідач не виконав належним чином умови укладеного договору, зокрема, ОСОБА_1 не виконала зобов'язання щодо повернення отриманого кредиту за договором кредитної лінії № 361667893 від 13 грудня 2021 року, в загальному розмірі 23067 грн 20 коп.
Обґрунтувань підстав для скасування заочного рішення суду, які мають враховуватись під час вирішення питання про стягнення кредитної заборгованості, відповідачем не наведено.
Аргументи на спростування висновків суду, викладених у спірному рішенні, є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що визначені законом підстави для скасування заочного рішення - відсутні, а, отже, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 287, 288, 353 ЦПК України,
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Плахтій Олени Володимирівни, про перегляд та скасування заочного рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 26 січня 2026 року у цивільній справі № 542/2156/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала суду самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Копія ухвали надіслати учасникам справи.
Суддя О.О. Шарова-Айдаєва