Справа № 539/2601/14-ц
Провадження № 6/539/9/2026
03 березня 2026 року
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді Просіної Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
представника заінтересованої особи Дацій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Коновалова Олега Анатолійовича, заінтересовані особи: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство «Полтава-Банк» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,
встановив:
ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката Коновалова О.А., звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, у якій просить скасувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 липня 2014 року у справі № 539/2601/14-ц.
Заява мотивована тим, що у Лубенському відділі Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (раніше - Відділ Державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції) на виконанні знаходилось виконавче провадження № 29981251 від 22 листопада 2011 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1252/11 виданого 04 листопада 2011 року Лубенським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтава-банк» (надалі за текстом - АТ «Полтава-банк») боргу у розмірі 101932,54 гривень. Виконавче провадження здійснювалось в межах зведеного виконавчого провадження № 26998330 до складу якого входило 14 виконавчих проваджень на суму 561'077,37 гривень.
В межах вказаного виконавчого провадження № 29981251, 30 липня 2014 року ухвалою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Яценка В.В. по справі № 539/2601/14-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/39982688) було задоволено подання головного державного виконавця ВДВС Лубенського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Полтавській області про тимчасове обмеження виїзду за межі України ОСОБА_1 та ухвалено тимчасово обмежити ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилученням паспортного документа для виїзду за кордон за ухилення від виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням до виконання ним свої зобов'язань. Виконання ухвали покладено на адміністрацію Державної прикордонної служби України.
Постановою головного державного виконавця Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Поліщук В.О. від 18 вересня 2025 року закінчене виконавче провадження № 62579166 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне в повному обсязі виконання рішення згідно з виконавчим документом), а також припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.
Згідно відомостей загальнодоступної частини Автоматизованої системи виконавчих проваджень (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) станом на цей час усі зобов'язання ОСОБА_1 перед ПАТ «Полтава-банк» виконані у повному обсязі, ОСОБА_1 не має невиконаних зобов'язань перед ПАТ «Полтавабанк».
Фактичне в повному обсязі виконання рішень згідно з виконавчим документом (із відповідним закриттям усіх виконавчих проваджень) є підставою для скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Враховуючи викладене має бути скасоване встановлене відносно ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки на цей час вже відпала необхідність в застосуванні тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, як заходу забезпечення виконання судового рішення.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.01.2026 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Коновалова Олега Анатолійовича, заінтересовані особи: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство «Полтава-Банк» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України залишено без руху. Для усунення вказаних недоліків в ухвалі надано заявнику строк до п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
19.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника заявника Коновалова О.А. до суду надійшла заява про усунення недоліків разом з додатками. Відповідно до заяви на виконання вказаної ухвали представник заявника просить залучити до матеріалів справи додану до цього клопотання копію процесуального документу, на підставі якого закінчене виконавче провадження за виконавчим листом №2-1252/11, виданим Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 04 листопада 2011 року, - отриманої з Автоматизованої системи виконавчого провадження постанови державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Куліченко Кристини Миколаївни від 30 січня 2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 29981251 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1252/11, виданого Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 04 листопада 2011 року.
Зазначеною постановою від 30 січня 2020 року закінчене виконавче провадження № 29981251 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне в повному обсязі виконання рішення згідно з виконавчим документом), а також припинена чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення.
Також на виконання ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15 січня 2026 року у справі № 539/2601/14-ц просить залучити до матеріалів справи № 539/2601/14-ц роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 липня 2014 року у цій справі № 539/2601/14-ц.
Згідно відомостей офіційного сайту Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (розділ «ГРОМАДЯНАМ» сторінка «Інформація щодо стадій розгляду судових справ» https://court.gov.ua/fair/sud1618) сторонами у справі №539/2601/14 (на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі) є: заявник - ВДВС Лубенського МРУЮ, заінтересовані особи - ОСОБА_1 та ПАТ «Полтава-банк».
Отже саме ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (суддя Яценко В.В.) від 31 липня 2014 року у цій справі № 539/2601/14-ц було тимчасово обмежено ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилученням паспортного документа для виїзду за кордон за ухилення від виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням до виконання ним свої зобов'язань. Оригінал зазначеної ухвали має знаходитись в матеріалах справи № 539/2601/14-ц, у якій прийнята ухвала від 15 січня 2026 року про залишення без руху заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Коновалова О.А., про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.01.2026 року прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Коновалова Олега Анатолійовича, заінтересовані особи: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство «Полтава-Банк» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України та призначено судове засідання.
Заявник ОСОБА_1 та представник заявника ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, представник заявника в прохальній частині заяви просив розгляд заяви провести без участі заявника ОСОБА_1 та його представника.
Представник заінтересованої особи Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дацій О.О. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.
Представник заінтересованої особи Акціонерного товариства «Полтава-Банк» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв та клопотань, зокрема про відкладення судового засідання до суду не надходило.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Вислухавши представника заінтересованої особи Дацій О.О., дослідивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31.07.2014 року у справі №539/2601/14-ц було задоволено подання головного державного виконавця ВДВС Лубенського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Полтавській області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, покладених на нього рішенням суду та тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України гр. України, українця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , уродженця Полтавської області, місце проживання АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України, без вилученням паспортного документа для виїзду за кордон за ухилення від виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням до виконання ним свої зобов'язань (а.с.122).
Постановою державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Куліченко К.М. від 30.01.2020 закінчено виконавче провадження ВП № 29981251 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» 10932,54 грн боргу з штрафними санкціями за кредитним договором №2991 від 08.09.2009, за виконавчим листом №2-1252/11 від 04.11.2011 року, у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документу у повному обсязі на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.124).
Постановою головного державного виконавця Лубенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Поліщук В.О. від 18.09.2025 закінчено виконавче провадження ВП № 62579166 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтава-банк» заборгованість в розмірі 86546,32 грн, за виконавчим листом №2-1253/11 від 30.10.2024 року, у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документу у повному обсязі на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.101).
Указані постанови не породжують юридичних наслідків, оскільки тимчасове обмеження накладалося судом, а не державним виконавцем, а тому скасоване може бути виключно судом. Разом з тим, зазначена у постанові інформація узгоджується із твердженням представника заявника щодо повного фактичного виконання ним своїх зобов'язань перед стягувачами та з іншими матеріалами справи, а тому враховується судом як доказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Отже, обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи є тимчасовим засобом, який встановлюється на певний строк, а саме до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасово обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», громадян України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.
Відповідно ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
У справі «Гочев проти Болгарії» (рішення від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв'язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).
Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121). Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов'язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалостівиправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймі, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).
Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов'язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.
Отже, скасування застосованих судом обмежень може мати місце у разі, якщо відпали підстави для застосування таких заходів, зокрема, досягнення переслідуваної мети гарантування повернення боргу, або виявлено обставини, які спростовували б критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам, або інші обставини, які дають підстави для висновку про наявність таких факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом, хоча при застосуванні таких заходів існувала обґрунтована виправданість втручання в здійснення особою права на свободу пересування.
Суд враховує, що наявність протягом тривалого часу обтяжень, накладених державними виконавцями з метою виконання судового рішення, за умови відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення, є невиправданим втручанням у права та законні інтереси особи.
Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 2-356/12, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20, від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц, від 18.01.2023 у справі № 127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі № 2-3600/09, від 28.08.2024 року у справі № 947/36027/21.
Крім того, повна сплата заявником боргу та відсутність відкритих виконавчих проваджень стосовно заявника свідчить про те, що на даний час жодні юридичні підстави для продовження дії обмеження у виїзді заявника за межі України відсутні.
Керуючись ст. 260, 261, 441 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», суд,
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Коновалова Олега Анатолійовича, заінтересовані особи: Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство «Полтава-Банк» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити.
Скасувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 , тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 липня 2014 року у справі № 539/2601/14-ц.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Я.В.Просіна