05 березня 2026 року
м. Київ
справа №826/5099/18
касаційне провадження № К/990/7971/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Управління) на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 10.12.2025 у справі №826/5099/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Центр» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес Центр» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 14.11.2017 №0058891410 та №0058901410.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду 10.12.2025, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Підставою касаційного оскарження скаржником вказано пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - відсутність правового висновку Верховного Суду щодо застосування положення статей 68 та 69 Митного кодексу України, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД 1, 3(б), 6 та Пояснень до товарних позицій 8202 і 6804 УКТ ЗЕД, у подібних правовідносинах, пов'язаних із класифікацією складного технічного виробу у вигляді алмазного канату (тросової пили), що конструктивно складається з багатожильного сталевого тросу з агломерованими алмазними ріжучими елементами та використовується виключно для розрізування гірських порід у кар'єрах.
Відповідач раніше реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, зазначаючи аналогічні підстави для оскарження, проте скарги повернуті ухвалами Верховного Суду від 28.01.2026 та від 17.02.2026 як такі, що не містили підстав касаційного оскарження. Скаржнику надавалися вичерпні роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав. Натомість, ці роз'яснення так і не були враховані скаржником при повторному зверненні. Вчергове подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалі по даній справі.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошового зобов'язання за платежами податок на додану вартість в сумі 214186,95 грн та мито з увезених на митну територію України товарів у розмірі 1070934,74 грн.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що вирішуючи спір у даній справі суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у справі №806/1338/17 у подібних правовідносинах.
Так, у справі №806/1338/17 за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган визначив, що імпортовані позивачем товари ("Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат..." та "Полотно для канатно-ріжучих станків: канат для різання...") повинні були бути класифіковані за кодом згідно з УКТ ЗЕД 6804210000 (Жорна, камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, камені для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них: - інші жорна і камені точильні, круги шліфувальні та аналогічні вироби: - - з агломерованих штучних або природних алмазів), замість обраного Товариством коду 8202998000 (Пилки ручні; полотна для будь-яких пилок (включаючи полотна для поздовжнього різання, для прорізування пазів та беззубчасті полотна): - - інші: - - - для обробки інших матеріалів).
Аналогічні обставини встановлені судами і в цій справі (№826/5099/18).
При цьому, Верховний Суд у справі №806/1338/17 погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом при складанні акту за матеріалами документальної невиїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів "Полотно для канатно-ріжучих станків: алмазний канат..." (за кодом 8202998000 згідно з УКТ ЗЕД), щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями не доведено порушення позивачем законодавства України.
Щодо посилань скаржника на неправильне застосування судами норм статті 68 Митного кодексу України суд звертає увагу, що у постанові від 03.06.2021 у справі №806/1338/17 Верховний Суд зазначив, що позивач при визначенні коду товару керувався Митним кодексом України, УКТ ЗЕД та Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД. Крім того при попередніх ввезеннях спірних товарів їх розмитнення проводилось також за товарною групою 82 зі ставкою митних платежів 2%. При цьому, наведена відповідачем в акті перевірки інтерпретація товарної позиції 6804 не містить характеристик, по яким можливо зробити беззаперечний висновок, що ввезені Товариством товари відносяться саме до цієї товарної позиції, адже такий же висновок можна зробити і стосовно товарних позицій 8202 або 7212, згідно з описом товару якої, за характеристиками, ввезене позивачем полотно могло бути віднесено і до такої товарної позиції.
Аналогічних висновків суди дійшли і в цій справі.
Надаючи оцінку посиланням скаржника на неправильне застосування судами норм статті 69 Митного кодексу України у правовідносинах, пов'язаних із класифікацією складного виробу Верховний Суд звертає увагу, що застосовуючи вказану норму у справі №806/1338/17 та в цій справі суди врахували, що відповідачем в ході перевірки не витребовувались у Товариства будь-які додаткові документи, не проводилися дослідження та не залучалися профільні фахівці для вирішення питання правильного визначення товарної позиції, до якої міг бути віднесений ввезений товар. При цьому, висновки акту перевірки базуються на рішенні Київської митниці ДФС, в якому також відсутня будь-яка інформація про проведення спеціальних досліджень або залучення фахівців для правильної класифікації спірних товарів.
У справі №806/1338/17 Верховний Суд дійшов висновку, що лист Державної фіскальної служби України №4703/7/99-99-19-02-03-17 від 24.02.2017 «Про класифікацію товару "Алмазний трос"» не відноситься до рішень органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей, які є обов'язковими, не оприлюднювався в установленому законом порядку (частина 7 статті 69 МК України) та носить лише рекомендаційний характер.
Аналогічного висновку суди дійшли і в цій справі щодо листа Державної фіскальної служби України №5554/7/99/99/14-04/02-17 від 03.03.2017 про необхідність класифікації товару «алмазний канат» за кодом 6804 21 00 00 згідно УКТ ЗЕД.
Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування вказаних норм у справі, у якій подано касаційну скаргу відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у подібних правовідносинах.
Отже, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів першої і апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 10.12.2025.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова