05 березня 2026 року
м. Київ
справа №120/12095/24
адміністративне провадження № К/990/47534/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 120/12095/24,
за позовом ОСОБА_1 до голови Вінницького апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024, постановлену у складі: судді-доповідача Гонтарука В. М., суддів Білої Л.М., Моніча Б.С.,
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до голови Вінницького апеляційного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Установлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, що полягали у відсутності доказів, що підтверджують сплату судового збору.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; далі - КАС України).
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 повернуто з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено).
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що її не підписано.
Як установив суд апеляційної інстанції, апеляційна скарга ОСОБА_1 виконана на двох аркушах (два примірники). Підпис апелянта в апеляційній скарзі розташований не під текстом апеляційної скарги, а у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом апеляційної скарги.
Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.09.2024 у справі № 930/191/23, суд апеляційної інстанції зазначив, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
Підпис перед текстом документа не виконує посвідчувальної функції й позначені таким чином документи необхідно вважати непідписаними.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені в ухвалі, а не постанові, які не є обов'язковими.
Скаржник уважає, що обставини, на які послався суд апеляційної інстанції як на підставу вважати, що апеляційна скарга не була підписана, є проявом надмірного формалізму, а застосовані наслідки (у вигляді повернення скарги) є непропорційним обмеження права на доступ до суду.
Скаржник також зазначає, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024, якщо застосувати до неї ті самі правила, що суд апеляційної інстанції застосував до апеляційної скарги, також уважається непідписаною.
Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 10.12.2024. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Мацедонській В.Е.
Ухвалою Суду від 27.02.2025 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права
Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Частиною четвертою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо:
1) апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;
2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання;
3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
IV. Позиція Верховного Суду
У цій справі суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки вважав, що вона не підписана. Як установив суд апеляційної інстанції, апеляційна скарга містить підпис скаржника, проте виконаний він на титульному аркуші перед викладом змісту апеляційної скарги, тоді як за загальноприйнятою практикою та відповідно до стандартів ділового та процесуального письма підпис має виконуватися після основного тексту документа чи відомостей про його додатки.
У касаційній скарзі скаржник доводив, що зазначений підхід є проявом надмірного формалізму й становить втручання у право на доступ до суду.
У справі №930/191/23 Велика Палата Верховного Суду задля забезпечення єдиної правозастосовчої практики сформувала правову позицію, згідно з якою підпис на документі, зокрема на тому, з яким особа звертається до суду, має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом. Таке тлумачення норм процесуального права зумовлено тим, що підпис ідентифікує автора та слугує підтвердженням того, що особа, яка його підписала, ознайомлена з документом і погоджується з його змістом. У юридичному сенсі підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов'язання та надає документу юридичної сили.
Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа в будь-якому іншому місці (але не наприкінці його) та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків і дійсних намірів автора такого звернення.
Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).
Велика Палата Верховного Суду також наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав і запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.
Посилання скаржника на те, що вказані висновки Велика Палата Верховного Суду висловила в ухвалі від 11.09.2024 у справі №930/191/23, а тому такі висновки є необов'язковими, Суд відхиляє.
Ухвалу від 11.09.2024 Велика Палата Верховного Суду постановила за наслідками вирішення виключної правової проблеми, що полягала в існуванні у практиці різних касаційних судів у складі Верховного Суду відмінних підходів до прийняття апеляційний чи касаційних скарг, підпис апелянта/скаржника на яких розміщено не після викладу основного тексту, а в іншому місці.
В ухвалі від 11.09.2024 у справі №930/191/23 Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок щодо застосування норм права, а саме: «Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього (у разі їх наявності)» й одночасно відступила від протилежних висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі № 120/11814/21-а, від 28.03.2023 у справі № 120/2708/22.
Обрання Великою Палатою Верховного Суду такої форми судового рішення як ухвали було обумовлено тим, що за наслідками розв'язання виключної правової проблеми та розгляду справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у справі №930/191/23.
Беручи до уваги, що в ухвалі від 11.09.2024 у справі №930/191/23 розв'язано виключну правову проблему та сформовано універсальні підходи до застосування норм права, які регулюють порядок підписання апеляційних і касаційних скарг, доводи скаржника про їхню необов'язковість є безпідставними.
Суд також зазначає, що пізніше цей самий підхід був застосований і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2025 у справі №120/6998/24.
Повертаючись до обставин справи, Суд зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 (вх №45825/24 від 24.10.2024) не містила підпису апелянта після викладення основного тексту чи відомостей про додатки до неї, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що вона непідписана.
Перевіряючи доводи касаційної скарги про те, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 непідписана, Судом установлено, що вона містить власноручні підписи судді-доповідача - Гонтарука В. М. і суддів Білої Л.М. та Моніча Б.С., вчинені після викладу основного тексту ухвали. (а.с. 22)
З урахуванням викладеного Суд не встановив порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального закону, про які зазначає скаржник в касаційній скарзі.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №120/12095/24 залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
В.Е. Мацедонська