05 березня 2026 року
м. Київ
справа №990/60/26
адміністративне провадження №П/990/60/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Васильєвої І.А., Желтобрюх І.Л., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дії зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , Позивач) 1 березня 2026 року звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - ВККС), у якому просить:
визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 , як кандидата на посаду судді, який успішно склав тестування когнітивних здібностей;
зобов'язати ВККС допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 , як кандидата на посаду судді, який успішно склав тестування когнітивних здібностей.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд звертає увагу на таке.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Зміст зазначених пунктів частини п'ятої статті 160 КАС України дає підстави для висновку, що під змістом позовних вимог розуміється, в тому числі, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульовано чітко і зрозуміло, а обставини, які викладаються в позовній заяві, мають бути конкретними і обґрунтовувати позовні вимоги. Тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд і розглядає позовну заяву. Отже, позовні вимоги в позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, в тому числі і в частині обраного ним способу захисту порушеного права.
Позивач, заявляючи вимогу про визнання протиправними дій ВККС України щодо його недопуску до наступного етапу кваліфікаційного іспиту, не зазначає часу вчинення таких дій. Разом з тим зміст позовної заяви та наведені у ній обставини дають підстави вважати, що оскаржувані Позивачем дії нерозривно пов'язані з ухваленням відповідних рішень ВККС України, якими було визначено критерії прохідного бала та сформовано перелік осіб, допущених до наступного етапу добору кандидатів на посаду судді.
Так, згідно з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 фактично не погоджується з тим, що відповідно до рішення ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 його не включено до переліку осіб, допущених до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, та вважає такі дії Комісії незаконними.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що пунктом 9 рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 було встановлено два критерії визначення прохідного бала за результатами тестування когнітивних здібностей. На його переконання, Комісія не була уповноважена встановлювати додатковий критерій визначення прохідного бала, окрім мінімального порогу у 55 відсотків максимально можливого бала.
Разом із тим, рішення ВККС України від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 та від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 Позивач окремо не оскаржує, вимог про їх скасування повністю чи в окремій частині у позовній заяві не заявлено.
Водночас позовні вимоги фактично обґрунтовуються саме незаконністю зазначених рішень Комісії. Отже, Позивач ставить питання про протиправність дій ВККС України, які фактично вже набули юридичного оформлення у формі відповідних рішень Комісії.
Зазначене свідчить про наявність суперечностей між вимогами позовної заяви і їх обґрунтуванням, які також унеможливлюють вирішення питання в тому числі належності обраного позивачем способу захисту порушеного права, що, відповідно, впливає на вирішення питання про відкриття провадження у справі в цілому та дотримання Позивачем строку звернення до суду.
Так, згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини восьмої статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.
Позивач оскаржує дії ВККС щодо недопуску його до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, які пов'язані з порушенням його прав та інтересів як учасника Добору, про порушення яких він фактично дізнався з рішення ВККС від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25, з'ясувавши, що він відсутній у списку учасників Добору, допущених до наступного етапу.
Реалізація права на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення ВККС має бути здійснена у строк, встановлений частиною восьмою статті 122 КАС України. Виключно наявність поважних причин пропуску такого строку може бути підставою для його поновлення відповідно до статті 121 КАС України.
У контексті наведеного слід зазначити, що Позивач був (або міг бути) обізнаний про ухвалення ВККС рішення 27 серпня 2025 року (установлено критерії визначення прохідного бала), на підставі якого було ухвалено рішення від 19 вересня 2025 року (визначено перелік осіб, допущених до наступного етапу Добору), а також об'єктивно знав (чи міг знати) про їх зміст та можливі наслідки для себе, та саме із цієї дати розпочинається перебіг місячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Проте з позовом до Верховного Суду ОСОБА_1 звернувся лише 1 березня 2026 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною восьмою статті 122 КАС України.
При цьому у позовній заяві Позивач не порушує питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як унормовано частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 КАС України).
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати Позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом подання: 1) заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку; 2) уточненої позовної заяви, зміст якої має усувати недоліки, викладені в цій ухвалі суду.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати Позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в зазначений строк, в тому числі у випадку не подання заяви про поновлення строку, а також якщо причини пропуску строку будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. Є. Блажівська
Судді І.А. Васильєва
І.Л. Желтобрюх
О.О. Шишов
М.М. Яковенко