05 березня 2026 року
м. Київ
справа №420/28441/25
адміністративне провадження № К/990/7952/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/28441/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На зазначене рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у справі №420/28441/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
23 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/28441/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року не було переглянуто судом апеляційної інстанції, а тому не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою військової частини НОМЕР_1 в частині оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року, слід відмовити.
Скаржник також оскаржує ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, Суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
15 січня 2026 року до апеляційного суду надійшла заява апелянта про подовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яка була обґрунтована тим, що при відпрацюванні апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року по справі №420/28441/25, тимчасово виконуючим обов'язки помічника начальника вузла 22 грудня 2025 року подано рапорт за №921/4687-в (додаток) на забезпечення своєчасної оплати судового збору. Фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 надіслано заявку-розрахунок (додаток) від 07 січня 2026 року за №921/87 до начальника забезпечувального фінансового органу на оплату судового збору у сумі 1453,44 грн. Кошти на оплату судового збору при поданні апеляційної скарги по справі №420/28441/25 на даний час замовлені у фінансовому управлінні Збройних Сил України, не перераховані на відповідний розрахунковий рахунок з причини тотального моніторингу використання коштів за відповідним фондом Департаменту. Після перерахування коштів встановленим порядком, документ про сплату судового збору буде направлений до суду. Після перерахування коштів встановленим порядком, документ про сплату судового збору буде направлений до суду.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені доводи в заяві апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги неповажними, а недоліки апеляційної скарги не усуненими.
Крім того, стаття 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (частина п'ята статті 296 КАС України), що також вимагалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, для чого судом був встановлений строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло документу про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України (з урахуванням положень частини другої статті 298 КАС України) апеляційна скарга повертається апелянтові, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, оскільки апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не усунув недоліки, які були визначені ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2026 року, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційну скаргу слід повернути апелянтові.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330 -333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у справі №420/28441/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович