про відмову у відкритті касаційного провадження
04 березня 2026 року
м. Київ
справа №380/20411/25
адміністративне провадження № К/990/7689/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Коваленко Н.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
перевіривши касаційну скаргу Державного агенства України Плейсіті на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі за позовом Державного агенства України Плейсіті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал» про визнання дії та бездіяльності протиправними,
Державне агентство України ПлейСіті звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал», в якому просило:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал» до Державного бюджету України заборгованість з плати за ліцензії у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор у сумі 15552000,00 (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) гривень;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал» до Державного бюджету України внаслідок невиконання грошового зобов'язання за законом інфляційні втрати у сумі 3339906 (три мільйони триста тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шість) грн 37 коп;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал» до Державного бюджету України внаслідок невиконання грошового зобов'язання за законом 3 % річних у сумі 1175986 (один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн 85 коп.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2025, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026, у задоволенні заяви Державного агенства України Плейсіті про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву повернуто позивачеві разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Підставою для повернення позовної заяви є те, що перебіг тримісячного строку для звернення суб'єкта владних повноважень з позовом у цій справі розпочався 04.04.2023 та сплинув 04.07.2023. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей до суду з позовом про стягнення з відповідача обумовленої заборгованості не зверталась. Жодних об'єктивних перешкод та непереборних обставин, які не залежали від волі вказаної комісії та перешкоджали їй звернутися до суду з цим позовом у встановлені строки, а зокрема у період з 04.04.2023 по 04.07.2023 позивачем не зазначено та не підтверджено належними доказами. До суду з позовом про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал» (яка підлягала сплаті до 03.04.2023) позивач, як правонаступник, звернувся лише 10.10.2025 року, тобто через 2 (два) роки та понад 6 (шість) місяців з дати виникнення в уповноваженого органу права на звернення до адміністративного суду з цим позовом про стягнення обумовленої вище заборгованості.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державне агенство України Плейсіті звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень з питань повернення заяви позивачеві (заявникові), поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування єдиної правозастосовної практики.
Оскаржуючи судові рішення про повернення позовної заяви, скаржник не обґрунтовує фундаментальність значення даної касаційної скарги для формування єдиної правозастосовчої практики.
Аналіз ухвалених у даній справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Водночас, відповідно частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного агенства України Плейсіті на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2026 у справі за позовом Державного агенства України Плейсіті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ройал» про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя А.І. Рибачук