04 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 442/4434/25 пров. № А/857/36624/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Іщук Л.П. Обрізка І.М.,
секретаря судового засідання Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 серпня 2025 року (головуючий суддя Коваль Р.Г., м.Дрогобич) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову бн від 28.05.2025, винесену посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовлено повністю.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
В апеляційній скарзі зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024, (далі Закон №3633-ІХ) який набрав чинності 18.05.2024, зобов'язав військовозобов'язаних протягом 60 днів уточнити (до 16.07.2024) персональні дані одним із способів:
- особисто у ТЦК та СП за місцем перебування на обліку чи проживання;
- у ЦНАП;
- через електронний кабінет призовника/застосунок «Резерв+».
Тобто законодавець передбачив альтернативні механізми виконання обов'язку, не обмеживши його виключно особистим зверненням у РТЦК.
16.10.2024 позивач був примусово доставлений працівниками поліції до Стрийського РТЦК для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) у зв'язку з відсутністю на цю дату комісії ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За результатами ВЛК позивач був включений до мобілізаційних команд та направлений у військові частини.
У ході цього заходу його персональні дані були використані та фактично оновлені у системі військового обліку. Доказом цього є мобілізаційне розпорядження (повістка на відправку).
Це дата свідчить, що державний орган утримувач ЄДРВ АІТС «ОБЕРІГ» мав актуальну інформацію про позивача. З цього моменту відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 «мав би знати» про можливе порушення правил військового обліку, зокрема невчасне оновлення даних до 16.07.2024 року, та відповідно своєчасно реагувати, а не чекати наступної примусової доставки позивача у травні 2025 року.
19.12.2024 позивач зареєструвався у мобільному застосунку «Резерв+», що є передбаченим законом електронним способом уточнення персональних даних. Ця дата підтверджує, що державні органи вже володіли актуальною інформацією про позивача.
Таким чином, неможливо стверджувати, що «виявлення» правопорушення відбулося лише 28.05.2025, адже ще до цієї дати позивач проходив військово-лікарську комісію тричі, у тому числі двічі при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Це додатково підтверджує, що інформація про позивача була відома та доступна державним органам задовго до складення протоколу.
Притягнення в травні 2025 року здійснено після спливу тримісячного строку, передбаченого ч.7 ст.38 КУпАП.
Суд безпідставно погодився з доводами відповідача, що порушення триваюче.
Верховний Суд у низці постанов (наприклад, № 380/6718/23 від 20.02.2024) наголошував: неподання даних у встановлений строк є разовим порушенням, а не триваючим. Відповідно, суд мав застосувати строк притягнення з липня 2024, а не з травня 2025 року, оскільки в наступний день після 16 липня 2025 року відповідачу мало бути відомо про порушення позивачем обов'язку оновити персональні дані.
Суд не встановив, які саме облікові дані не були уточнені. Адреса, сімейний стан, місце роботи, освіта, стан здоров'я не змінювались. У матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують факт зміни даних або свідоме невиконання обов'язку.
16.10.2024 він був доправлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 , де проходив ВЛК, що свідчить про наявність актуальних даних у військових органів.
19.12.2024 він зареєструвався у «Резерв+». Це підтверджує, що оновлення фактично відбулося.
Суд проігнорував ці обставини вказавши , що лікарі ВЛК не оновлюють дані. Проте при проходженні ВЛК здійснюється взаємодія із міграційним та медичним реєстрами щодо ідентифікації військовозобов'язаного та його медичних показників стану здоров'я ,а тому оновлення даних фактично відбулось в жовтні 2024 року і про це мало бути відомо ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем перебування на військовому обліку позивача.
Суд обмежився формальним тлумаченням норм, не врахувавши відсутності суспільно небезпечних наслідків, добросовісності дій та фактичної обізнаності державних органів щодо його даних.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З урахуванням викладеного, правильним є твердження суду першої інстанції, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення) повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).
У даній спірній ситуації судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей облікової картки до військового квитка № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , є військовозобов'язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 .
28.05.2025 головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 , являючись військовозобв'язаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги законодавства про мобілізацію, визначені ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та п. 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 № 560, а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , згідно даних ЄДРВ АІТС «ОБЕРІГ» перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення даних особисто не з'явився, витяг з органу ЦНАП не надав, застосунок «Резерв+» встановив 19.12.2024.
Протокол про адміністративне правопорушення був складений у присутності ОСОБА_1 , останнього було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також про дату, час та місце розгляду протоколу.
28.05.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, зокрема за те, що ОСОБА_1 , являючись військовозобвґязаним, під час дії в Україні особливого періоду, порушив вимоги законодавства про мобілізацію, визначені ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та п. 22 Порядку про проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМ України від 16.05.2024 № 560, а саме: перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності). Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , згідно даних ЄДРВ АІТС «ОБЕРІГ» перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , для уточнення даних особисто не з'явився, витяг з органу ЦНАП не надав, застосунок «Резерв+» встановив 19.12.2024, під час розгляду справи вину у вчиненому не визнав, вважає що якщо він зареєстрований у «Резерв+, то і порушення нема.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд вірно врахував, що статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Цим Законом положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Абзац 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» встановлює, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
З огляду на це суд правильно зазначив, що вищезазначені норми законодавства передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно), а саме:
1. шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
2. шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
3. через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Отже, чинне законодавство зобов'язувало позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
Відхиляючи покликання позивача на те, що він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, оскільки пройшов медичну військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_8 у жовтні 2024, суд підставно зауважив, що факт проходження ВЛК мав місце після закінчення строку на оновлення даних і не свідчить про виконання ОСОБА_1 обов'язку, покладеного на нього згідно з абзацом 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку».
Додаток «Резерв+» завантажив лише 19.12.2024, а особисто звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місце перебування на військовому обліку 28.05.2025, де було виявлено факт несвоєчасного оновлення даних.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, перебуваючи на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, не уточнив свої облікові та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже позивач у встановлений законодавством термін з 18.05.2024 по 16.07.2024 (включно) ОСОБА_1 не виконав обов'язку по уточненню своїх персональних даних.
При цьому суд слушно зауважив, що доводи позивача про те, що у матеріалах справи відсутні документи щодо зміни його персональних даних, докази умислу на ухилення від виконання вимог закону, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено, а позивачем не заперечено, що з 18.05.2024 по 16.07.2024 дані він не оновлював. Факт проходження ВЛК після цих термінів та відсутність записів про вручення йому повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9 у жовтні 2024 році не є обставинами, що можуть бути належними доказами, які підтверджують виконання ОСОБА_1 вимоги законодавства у встановлені строки.
Надаючи оцінку доводам позивача про те, що відповідач при розгляді справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП в порушення ст. 38 КУпАП притягнув його до адміністративної відповідальності після закінчення строків притягнення до відповідальності, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинене позивачем, було виявлено 28.05.2025, то правильним є висновок суду першої інстанції, що адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП накладено в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стороною відповідача, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України, доведено факт вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, постановляючи оскаржувану постанову, відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому постанову від 28.05.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.
З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 серпня 2025 року у справі №442/4434/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко