05 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/4604/24 пров. № А/857/170/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,
суддів: Онишкевича Т.В., Пліша М.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 380/4604/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
суддя у І інстанції - Кисильова О.Й.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складення повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - відповідача-2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 13.02.2024 №134850012145 про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу;
- зобов'язати відповідача-1 зарахувати до страхового стажу позивача період навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987 у Львівському середньому професійно-технічному училищі № 58 за професією складач машинного набору (диплом від 16.05.1987 № 523340) та службу в армії за період з 16.05.1987 по 15.05.1989 (військовий квиток НОМЕР_1 );
- зобов'язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах (лінотипіст) з оплатою праці по 5 розряду (наказ від 25.05.1989 № 18), період навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987 в Львівському середньому професійно-технічному училищі № 58 за професією складач машинного набору (диплом від 16.05.1987 № 523340) та службу в Армії за період з 16.05.1987 по 15.05.1989 (військовий квиток НОМЕР_1 ), що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача від 06.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з зарахуванням до страхового та пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987 в Львівському середньому професійно-технічному училищі № 58 за професією складач машинного набору (диплом від 16.05.1987 № 523340 ) та службу в армії за період з 16.05.1987 по 15.05.1989 (військовий квиток НОМЕР_1 ), а також зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах (лінотипіст) з оплатою праці по 5 розряду (наказ від 25.05.1989 № 18 ) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з яким, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв робіт професій посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 виповнилось 55 років, у зв'язку із чим 06.02.2024 він звернувся до відповідача-2 із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
13.02.2024 Головне управління ПФУ у Волинській області прийняло рішення №134850012145 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зазначивши, що страховий стаж ОСОБА_1 становить - 34 роки 4 місяці 7 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 не підтверджений. Також у спірному рішенні вказано, що до страхового стажу згідно наданих документів не зараховано: період навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987, оскільки у дипломі № НОМЕР_2 відсутній підпис голови екзаменаційної комісії; період проходження військової служби з 16.05.1987 по 12.05.1989, оскільки відсутня дата заповнення військового квитка НОМЕР_1 .
Свою позицію у рішенні № 134850012145 пенсійний орган також аргументує тим, що до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано жодного періоду роботи, оскільки заявник не надав довідку про підтвердження спеціального трудового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Позивач стверджує, що основним документом, який підтверджує пільговий стаж у період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків 1, 2 є трудова книжка. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
На думку ОСОБА_1 , записи про його роботу в трудовій книжці відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та підпис уповноваженої особи і відбиток печатки підприємства.
З огляду на викладене, позивач вважає рішення від 13.02.2024 № 134850012145 протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 13.02.2024 № 134850012145 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В; ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) від 06.02.2024, зарахувавши до страхового стажу період навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987 у Львівському середньому професійно-технічному училищі № 58 та службу в Армії з 16.05.1987 по 15.05.1989, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, оскільки вважає, його незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог, наводячи норми матеріального права вказує, що відповідач-1 діяв чітко в межах норм чинного законодавства, а суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення прийшов невірного висновку, розцінивши дії відповідача-1 як надмірний формалізм.
Також не погодившись із вказаним рішенням в частині відмовлених позовних вимог, його оскаржив позивач, покликаючись на те, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Позивач вважає, що записи у трудовій книжці позивача про період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах з оплатою по 5 розряду (лінотипіст) є належним доказом роботи позивача на вказаній посаді і у наведений період часу зі шкідливими умовами праці, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки спірний період роботи підтверджується трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж роботи та має бути зарахований до його пільгового стажу.
У відповідь на подану апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог відповідача-1.
Відповідач-1 також подав відзив на апеляційну скаргу позивача, просить таку залишити без задоволення.
Відповідач-2 не скористався правом подання відзиву на апеляційні скарги. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 .
Відповідно до записів № 1-4 трудової книжки ОСОБА_1 від 25.05.1989 серії НОМЕР_5 , трудова діяльність позивача в межах спірних періодів складається з:
01.09.1986 - навчання у Львівському СПТУ № 58;
16.05.1987 -15.05.1989 - служба в Армії;
Жидачівська районна друкарня
15.05.1989 - прийнятий на роботу на посаду складача на рядковідливних складальних машинах з оплатою по 5 розряд (лінотипіст);
13.10.1999 - в зв'язку із скороченням штатів коротити складача на рядковідливних складальних машинах ст. 40 п.1.
06.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за Списком № 2.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 06.02.2024 про призначення пенсії, визначене Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
13.02.2024 Головне управління ПФУ у Волинській області прийняло рішення №134850012145 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи.
У рішенні від 13.02.2024 № 134850012145 відповідач-1 зазначив, що за результатами розгляду документів доданих до заяви страховий стаж становить 34 роки 4 місяця 7 днів. Пільговий стаж роботи за Списком № 2 не підтверджено.
До страхового стажу не зараховано:
- навчання з 01.09.1986 по 16.05.1987, оскільки в дипломі № НОМЕР_2 відсутній підпис голови екзаменаційної комісії;
- період проходження військової служби з 16.05.1987 по 12.05.1989, оскільки відсутня дата заповнення військового квитка НОМЕР_1 .
До пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано жодного періоду роботи, оскільки заявник не надав довідку про підтвердження спеціального трудового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Вважаючи рішення від 13.02.2024 № 134850012145 незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність оспорюваного рішення, суд враховує таке.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 відмовляючи ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового пільгового стажу періоду роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах з оплатою по 5 розряд (лінотипіст) діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі, колегія суддів встановила наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058).
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
За змістом спірного рішення відповідача №134850012145 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи.
У рішенні від 13.02.2024 № 134850012145 відповідач-1 зазначив, що до пільгового стажу за Списком № 2 не зараховано жодного періоду роботи, оскільки заявник не надав довідку про підтвердження спеціального трудового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
В цьому контексті слід зазначити, що згідно абзацу 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Окрім цього, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637).
У пунктах 1 та 2 Порядку № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 10 Порядку № 637 застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 (надалі, також - Порядок №383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637).
Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року №110, встановлено, що у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки Відомості про роботу пишеться: прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у Класифікаторі професій.
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №2, періоди з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах (лінотипіст) з оплатою праці по 5 розряду (наказ від 25.05.1989 № 18 ).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено записами трудової книжки ОСОБА_1 від 25.05.1989 серії НОМЕР_5 , що позивач працював у Жидачівській районній друкарні, а саме:
15.05.1989 - прийнятий на роботу на посаду складача на рядковідливних складальних машинах з оплатою по 5 розряд (лінотипіст);
13.10.1999 - в зв'язку із скороченням штатів коротити складача на рядковідливних складальних машинах ст. 40 п.1.
Згідно із Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів України від 22.08.1956 № 1173, посада лінотипіста віднесена до робіт і посад, які пов'язані із шкідливими і важкими умовами праці (п. "а" розділу XXVII Поліграфічне виробництво).
Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 до робіт і посад, які пов'язані із шкідливими і важкими умовами праці віднесені посада складача на складально - рядковідливних машинах.
Вищенаведене дає підстави для висновку про те, що робота ОСОБА_1 на посаді складача на рядковідливних складальних машинах з оплатою по 5 розряд (лінотипіст) передбачена Списком № 2, чинним у період роботи на цій посаді, й віднесена до посад з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 2 Порядку №383 передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Колегія суддів наголошує, що трудова книжка не містить записів про те, що позивач у спірний період працював неповний робочий день чи інформацію про те, що займаючи посаду віднесену до Списку № 2 позивач виконував якусь іншу роботу нешкідливого характеру, чи взагалі працював на іншій посаді чи іншому підприємстві.
Відтак, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт роботи позивача у спірний період на посаді, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.
Поряд з цим, слід зазначити, що Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Згідно п. 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 (зі змінами), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, не підтвердилось право на пільгову пенсію, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку (п.п. 8, 9).
Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
У відповідності до п. 10 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
У пункті 4.2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах зазначено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Вказану позицію висловив Верховний Суд у рішенні від 10.07.2018 у справі №227/545/17.
Більше того Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а від 19 лютого 2020 сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач у даній справі є саме суб'єкт владних повноважень, на якого покладається тягар доказування правомірності своїх дій/рішень, відомостей стосовно вжиття заходів щодо проведення будь-яких звірок пенсійними органами, в частині пільгового стажу роботи позивача із первинними документами таких підприємств чи архівів, матеріали справи не містять.
Так, приписами підпункту 7 пункту 4 і підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за №28-2, визначено, що:
-Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає пенсії;
-Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб-підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Таким чином, відповідач не позбавлений права, а в розумінні положень процесуального закону і обов'язку, зокрема, у разі наявності певних розбіжностей у документах, чи відсутності окремих документів у архівних установах, для підтвердження стажу роботи, звертатись із відповідними листами, запитами до підприємств, установ, організацій, з метою отримання інформації, в тому числі, уточнюючої довідки чи документів, які містять відомості про періоди роботи, характер праці, тривалість трудоднів тощо - особливо у випадках, коли сам орган пенсійного фонду наполягає на отримання таких документів.
Жодних пояснень та будь-яких письмових доказів стосовно вжитих заходів в частині самостійного витребування відповідачем у колишніх роботодавців матеріалів чи документів, що містять відомості про спірний страховий/трудовий як пільговий стаж роботи позивача для усунення власних сумнівів як суб'єктів владних повноважень, до суду не надходило.
Відтак, твердження відповідача про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2, спірних періодів роботи, з підстав відсутності інформації про зайнятість протягом повного робочого дня та матеріалів атестації є необґрунтованими та безпідставними.
Інших підстав для не зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу відповідачем не наведено.
Відтак, суд першої інстанції не дотримався принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів і дійшов передчасного висновку про неможливість підтвердження пільгового стажу тільки даними трудової книжки.
Відповідно до пункту 2 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі № 380/4604/24 скасувати в частині відмовлених позовних вимог, та в цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В; ЄДРПОУ 13358826) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах (лінотипіст) з оплатою праці по 5 розряду (наказ від 25.05.1989 № 18).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В; ЄДРПОУ 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) від 06.02.2024, зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 25.05.1989 по 13.10.1999 у Жидачівській районній друкарні на посаді складача на рядковідливних складальних машинах (лінотипіст) з оплатою праці по 5 розряду (наказ від 25.05.1989 № 18 ) відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
У решті оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
М.А. Пліш