Рішення від 11.01.2011 по справі 2-233/11

Справа № 2-233/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2010 року м. Донецьк

Пролетарский районний суд м. Донецка у складі :

головуючого судді Кирилюк Н.А.

при секретарі Нехорошкіній І.М.

за участю

позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 «про стягнення аліментів на утримання дитини»,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення боргу з відповідача у розмірі 18140 грн., а саме заборгованості зі сплати аліментів на утримання її дитини ОСОБА_3 за період з лютого 2005 по 2009 з урахуванням індексу інфляції у загальній сумі 18140 грн. Позовні вимоги обґрунтувала тим, що відповідач згідно виконавчого листа від 08.02.1993 року, виданого Пролетарським районним судом м.Донецька зобов'язаний був сплачувати на її користь аліменти на утримання їх дитини ОСОБА_3, починаючи з 01.02.1993 до дня його повноліття. В даний час, виконавче провадження за вищевказаним листом закрите у зв'язку з закінченням терміну даного виду стягнення, однак відповідач заборгував за виконавчим листом суму у розмірі 10686,79 грн., яку з урахування інфляції просила стягнути з відповідача, відстрочити сплату судових витрат до винесення рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, вказавши, що аліменти сплачував регулярно, з 2005 року поштовими переказами на адресу колишньої дружини, крім того, вказав що їх син з лютого 2008 по травень 2009 мешкав разом з ним, тому за даний період не сплачував аліменти, так як він був повністю на його утриманні. Надати квитанції про переказ грошових коштів, що підтверджують сплату ним аліментів не може у зв'язку з тим, що в даний час вони відсутні, та відновити їх неможливо.

Крім того, відповідач подав зустрічний позов про стягнення з позивачки за первісним позовом аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 за період з 14.02.2008 по 09.04.2009 у розмірі ј частини всіх видів її заробітку (доходу).

Ухвалою від 10.12.2010 зустрічна заява об'єднана з первісним позовом у одне провадження.

Суд вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, вважає первісний позов обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами виникли відносини, що регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч.4 ст.194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.7) Пролетарським районним судом м.Донецька 12.09.2001 року видано виконавчий лист по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення аліментів» відповідно до якого вирішено стягувати щомісячно аліменти с ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача, починаючи з 01.02.1993р. по день повноліття дитини.

Згідно з постановою № 61-163/09 від 22.09.2009 року державним виконавцем виконавчої служби Пролетарського РУЮ у м.Донецьку встановлено, що за вищевказаним виконавчим документом закінчився передбачений законом строк для даного виду стягнення, на момент повноліття дитини борг складав 10689,79 грн.(а.с.6).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача за первісним позовом з приводу того, що ним з 2005 по 2008 рік сплачувалися аліменти шляхом направлення поштових переказів на адресу колишньої дружини, однак на даний час це не може бути підтверджено у зв'язку з тим, що, в даному випадку, пояснення відповідача не є належними доказами, що підтверджують факт належного виконання свого обов'язку, що встановлений судом. З цієї ж причини суд не приймає у якості доказу показання свідка ОСОБА_5, яка, за її словами, у вказаний час переказувала кошти позивачці.

Стосовно обґрунтування своєї позиції відповідачем за первісним позовом щодо відсутності у нього обов'язку сплачувати аліменти на утримання дитини у зв'язку з тим, що у період з 14.02.2008 по 09.04.2009 він мешкав з ним та знаходився на повному його утриманні суд виходить з наступного.

На відповідача покладено обов'язок сплачувати аліменти на користь колишньої дружини відповідно до рішення суду, яке обов'язкове для виконання. Самостійно змінювати порядок виконання рішення суду відповідач не мав права. Сімейний кодекс України, у даному випадку ст.192, регламентує порядок зміни розміру аліментів та передбачає, що розмір аліментів може бути змінений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів. Суд вважає, що факт зміни утримувача дитини є підставою для зміни розміру аліментів, однак прийняття такого рішення самостійно є таким, не відповідає вимогам законодавства.

Щодо вимог про стягнення заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням інфляції, вони не підлягають задоволенню з приводу того, що питання майнових обов'язків батьків щодо утримання своїх дітей регулюється не Цивільним Кодексом України, а спеціальним законом - Сімейним Кодексом України, який передбачає майнову відповідальність за прострочення сплати аліментів - ст.196 СК України, відповідно до якої при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом три відсотки річних від простроченої суми з посилання на ст.625 ЦК України є такими, що не відповідають вимогам закону та не підлягають задоволенню.

Таким чином суд вважає, що позивачкою за первісним позовом доведено, що відповідач заборгував їй суму несплачених аліментів у розмірі 10689,79 грн.

Щодо зустрічного позову, відповідно до якого ОСОБА_2 просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини за період, протягом якого син був на утриманні батька, суд відмовляє у їх задоволенні та мотивує це наступним.

Розірвання шлюбу між батьками,проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Аліменти на дитину, при відсутності домовленості між батьками, присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому випадку суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за три роки.

Як встановлено у судовому засіданні, на день подання зустрічного позову дитина досягла повноліття. Позивач по зустрічному позову не вживав передбачених законом дій щодо зміни розміру аліментів, що стягувалися з нього на підставі рішення суду та не довід що ним здійснювалися дії щодо стягнення з відповідачки по зустрічному позову аліменти, а вона ухилялася від їх сплати.

З приводу вищевказаного, суд не приймає у якості підтвердження правильності своїх дії показання допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, які підтвердили, що у 2008 - 2009 роках ОСОБА_3 мешкав з батьком та був на повному його утриманні.

Відповідно до ст.61 ЦК України кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Відповідно до правил ст.81, 88 ЦПК України суд розподіляє судові витрати відповідно до частини задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 191,192,194 Сімейного кодексу України, ст. ст.10, 11, 60, 88, 213, 215,218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення боргу» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 10686,79 грн. на користь ОСОБА_1.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 107 грн. на р/р 31415537700011, код платежу 22090100, код ОКПО 34686940 в ГУГКУ Донецької області, МФО 834016, одержувач місцевий бюджет Пролетарської районної ради.

Стягнути зі ОСОБА_8 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 70,70грн. на р/р 31210259700011, одержувач УДК у м. Донецьку, ЄДРПОУ 34686940 МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 74,4 грн. на р/р 31415537700011, код платежу 22090100, код ОКПО 34686940 в ГУГКУ Донецької області, МФО 834016, одержувач місцевий бюджет Пролетарської районної ради.

Стягнути з ОСОБА_1 на витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 49,3 грн. на р/р 31210259700011, одержувач УДК у м. Донецьку, ЄДРПОУ 34686940 МФО 834016.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський суд м.Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги у письмовій формі. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14.01.2011 року.

Суддя (підпис) Кирилюк Н.А.

З оригіналом згідно: Суддя Кирилюк Н.А.