05 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/119/26
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо відмови підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII, положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року (3028 гривень), на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою, що обіймав позивач до виходу на пенсію, для проведення перерахунку пенсії з 01.07.2025;
- зобов'язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, в якій розміри посадового окладу та окладу за військовим званням визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року (3028 гривень), на відповідний тарифний коефіцієнт та зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, доплати, підвищення) та премії за відповідною посадою начальник енерго механічного відділу ЛТП-66 ГУ УМВС України в Київській області, військове звання майор внутрішньої служби, обчислених з розміру посадового окладу, встановленого на 1 січня 2025 року, для перерахунку пенсії з 01.07.2025.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі № 620/119/26 позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії; зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.07.2025, в решті позову відмовлено.
До суду від позивача надійшла заява, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 15 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
В силу частин першої, третьої - п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В силу частин шостої, сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 200/10535/19-а.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом у цій справі, у сумі 15000,00 грн, було надано суду копію договору про надання правничої допомоги від 03.04.2023, акту № 1 наданих послуг від 25.02.2026, ордер.
Так, представник відповідача подав суду клопотання, в якому заперечував проти стягнення судових витрат, вказав, що зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, сума витрат є не співмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та незрозуміло на підставі чого вона розрахована.
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною. Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
Дана справа не потребувала значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з документами та підготовки позовної заяви до суду.
Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 43501242) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2026 року.
Суддя Наталія БАРГАМІНА