05 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/10887/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення безвісно відсутнього батька військовослужбовця ОСОБА_2 з дати його зникнення безвісти;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення безвісно відсутнього батька - військовослужбовця ОСОБА_2 , з дати його зникнення безвісти, з 27.07.2024 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» від 30.11.2016 №884.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має право на виплату їй грошового забезпечення зниклого безвісти батька ОСОБА_2 , як повнолітня дитина, яка проживає разом з ним.
Суд ухвалою від 08.10.2025 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У встановлений ухвалою суду строк відповідачем відзив на позов не подано. Про розгляд справи останній повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку позовної заяви з додатками та ухвали суду від 08.10.2025 в електронний кабінет користувача ЄСІТС (а.с.49, 50).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 згідно наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по особовому складу) від 26.07.2024 №28-РС проходив військову службу на посаді стрільця 3 відділення 1 стрілецького взводу з стрілецької роти.
Під час виконання завдання з оборони держави та захисту її територіальної цілісності 27.07.2024 поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області, під час оборони ВП «Ясен» відбувся стрілецький бій в результаті чого, ОСОБА_2 зник безвісти, що встановлено Наказом командира ВЧ НОМЕР_3 від 05.08.2024 №449 «Про результати службового розслідування», прийнятого на підставі Акту службового розслідування від 05.08.2024 та доданих до нього матеріалів, затвердженого командиром ВЧ НОМЕР_3 (а.с.27-36).
На підставі вищевикладеного позивач, як дочка зникло безвісти військовослужбовця, звернулася до військової частини НОМЕР_1 з заявою про виплату грошового забезпечення безвісно відсутнього батька ОСОБА_2 , яка Оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було направлена до ВЧ НОМЕР_1 . Довідково було повідомлено, що відповідно до спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України ВЧ НОМЕР_3 була розформована 30.08.2024 та правонаступником визначена ВЧ НОМЕР_1 (а.с.39).
Юридичною службовою ВЧ НОМЕР_1 складено правовий висновок від 30.12.2024, в якому зазначено, що відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
У вказаному висновку також зазначено, що 05.12.2023 рішенням у справі №751/4302/23 Новозаводський районний суд м. Чернігова вирішив усунути позивачу перешкоди в користуванні квартирою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом її вселення до даного помешкання. Як слідує з матеріалів судової справи, дана квартира є, також, зареєстрованим місцем проживання зниклого безвісти ОСОБА_2 .
Таким чином, заявниця ОСОБА_1 має право на виплату їй грошового забезпечення її зниклого безвісти батька, ОСОБА_2 , як повнолітня дитина, зниклого безвісти за особливих обставин військовослужбовця, яка проживає разом з ним.
Листом від 11.01.2025 №540 ВЧ НОМЕР_1 на адвокатський запит представника позивача повідомила, що відповідно до вказаного вище правового висновку юридичної служби виплати розпочнуться на її картковий рахунок і будуть здійсненні найближчим часом. Проте в подальшому, листом від 25.03.2025 №2084/2391/15/1404 ВЧ НОМЕР_1 позивача було повідомлено про невстановлення факту спільного проживання ОСОБА_2 та позивача (а.с.42).
Вказану відмову позивач вважає протиправною, у зв'язку із чим звертається до адміністративного суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінки вказаним обставинам, суд звертає увагу на таке.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За змістом частини шостої статті 9 указаного Закону у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - Порядок №884; тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з пунктом 4 Порядку №884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви додаються:
копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї з даними про прізвище, ім'я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування);
довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім'ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);
копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
За правилами пункту 5 Порядку № 884 командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі.
У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов'язково зазначаються підстави для такої відмови.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі:
- подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку;
- подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку;
- подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку;
- з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення у зв'язку з поданням не в повному обсязі документів не позбавляє заявників права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення може бути оскаржено у судовому порядку.
Окрім наведеного, пункт 7 Порядку №884 передбачає, що виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Викладене свідчить, що право на виплату грошового забезпечення військовослужбовця, який зник безвісті, мають, зокрема, повнолітні діти, яки проживають разом із військовослужбовцем, у разі відсутності дружини.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20.03.2017 у справі №751/11105/16-ц розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а отже ОСОБА_1 має право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісті ОСОБА_2 , якщо проживала разом з батьком.
Саме у зв'язку з не встановленням факту спільного проживання позивача з її батьком позивачу було відмовлено у виплаті грошового забезпечення.
З огляду на наведене, суд звертає увагу, що рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 05.12.2023 у справі №751/4302/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/115707798), яке також надавалось відповідачу, усунуто позивачу перешкоди у користуванні квартирою, розташованою за адресою АДРЕСА_1 шляхом вселення її у зазначену квартиру, яка також є зареєстрованим місцем проживання зниклого безвісти ОСОБА_2 .
При цьому, зняття позивача з реєстрації у зазначеній квартирі, не спростовує тих обставин, що позивач постійно проживала у вказаній квартирі, оскільки, як було встановлено Новозаводським районним судом міста Чернігова, зняття з реєстрації за місцем проживання було проведене власниками квартири без фактичної зміни місця проживання позивачами, тобто у той час коли спірна квартира була місцем їх постійного проживання, тобто з квартири вони не вибули.
Враховуючи наведене, варто дійти висновку, що позиція відповідача про не встановлення факту спільного проживання є помилковою. При цьому, не заслуговують на увагу також посилання відповідача на довідку Чернігівської міської ради від 31.07.2024 №6534 про склад зареєстрованих в житловому приміщенні осіб, оскільки факт зняття позивача з реєстрації не свідчить про те, що вона втратила право користування квартирою і разом з батьком не проживала.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошового забезпечення безвісно зниклого батька-військовослужбовця ОСОБА_2 з 27.07.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення безвісно зниклого батька-військовослужбовця ОСОБА_2 , з 27.07.2024 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» від 30.11.2016 №884.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне рішення суду складено 05.03.2026.
Суддя Л.О. Житняк