05 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/539/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
15.01.2026 Акціонерне товариство (далі - АТ) «Хімтекстильмаш» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 16.01.2026), у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області) по незарахуванню на електронний рахунок Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» в СЕА ПДВ сум вилучених коштів та некоригуванню даних рахунку;
зобов'язати Державну податкову службу України (далі - ДПС України) скоригувати дані електронного рахунку з ПДВ АТ «Хімтекстильмаш» на суму коштів 1 003 895,75 грн вилучених ГУ ДПС у Чернігівській області відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість; на суму коштів 833 143,40 грн, списаних ГУ ДПС у Чернігівській області у відповідності з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 620/8238/21 згідно листа № 1521/6/25-01-13-02-12 від 07.02.2022 та на суму коштів 2 465 000 грн, сплачених АТ «Хімтекстильмаш» з поточного рахунку на погашення заборгованості з ПДВ.
На обґрунтування позовних вимог АТ «Хімтекстильмаш» вказує на протиправність дій відповідача по незарахуванню на електронний рахунок АТ «Хімтекстильмаш» в СЕА ПДВ сум вилучених коштів та некоригуванню даних на суму коштів 1 003 895,75 грн вилучених Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість; на суму коштів 833 143,40 грн, списаних Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області у відповідності з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 по справі № 620/8238/21 згідно листа № 1521/6/25-01-13-02-12 від 07.02.2022 та на суму коштів 2 465 000 грн, сплачених Акціонерним товариством «Хімтекстильмаш» з поточного рахунку на погашення заборгованості з ПДВ, оскільки положеннями, зокрема підпункту «г» пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України передбачено імперативний обов'язок відповідача зарахувати на рахунок СЕА ПДВ суми вилучені у платника податку грошових коштів, а пункт 95.5 статті 95 ПК України передбачає вилучення як готівкових так і безготівкових коштів.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 20.01.2026 позовну заяву АТ «Хімтекстильмаш» прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
У відзиві на цю позовну заяву представник ГУ ДПС у Чернігівській області заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки у зв'язку з наявністю податкового боргу АТ «Хімтекстильмаш», у 2022-2025 роках ГУ ДПС у Чернігівській області відповідно до статті 95 ПК України проводились заходи по погашенню податкового боргу, у тому числі за рахунок готівкових коштів, які були внесені на бюджетний рахунок для погашення податкового боргу з податку на додану вартість; отже, нормами чинного законодавства не передбачено коригування даних рахунку в СЕА ПДВ за рахунок коштів, стягнутих за інкасовими дорученнями, коштів, списаних Головним управлінням ДПС у Чернігівській області у відповідності з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 620/8238/21 та коштів, сплачених АТ «Хімтекстильмаш» з поточного рахунка у банку до відповідного бюджету в рахунок погашення заборгованості з ПДВ.
У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях у справі, ДПС України зазначає, що положеннями пункту 200-1.4 статті 200-1 та пункту 95.5 статті 95 ПК України не визначено та/або не передбачено порядок списання та/або перерахування сум коштів з рахунку платника в СЕА ПДВ; пунктом 95.5 статті 95 ПК України встановлено лише порядок визначення суми коштів, яка підлягає зарахуванню на рахунок платника в СЕА ПДВ (відповідно до умов погашення податкового боргу такими коштами); станом на дату надання інформації за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС залишок узгоджених податкових сум податкових зобов'язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання у повному обсязі та підлягає коригуванню відповідно до вимог пункту 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі - Порядок № 569) складає 0,00 гривень, тобто станом на 06.02.2026 відсутній предмет позовних вимог платника податку, електронний рахунок АТ «Хімтекстильмаш» приведено у відповідність шляхом направлення до Казначейства коригуючого реєстру на суму заборгованості.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що в період з 26.01.2026 до 05.02.2026 відповідачем скориговано дані підрозділу «Реєстр тразакцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків і станом на 13.02.2026 заборгованість згідно графи «Сума заборгованості» становить 0,00 грн, проте ДПС України не проведено коригування даних підрозділу «Реєстр операцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків згідно графи «Сума ліміту» якого сума ліміту становить: - 1 188 853,20 грн; на вказану суму відповідачем не реєструються податкові накладні, виписані АТ «Хімтекстильмаш», тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
У додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що при списанні заборгованості з ПДВ на підставі рішення суду (833 143,40 грн) відповідач повинен був провести відповідне коригування електронного рахунку з ПДВ, а також відобразити 2 465 000 грн сум коштів, сплачених на погашення заборгованості з поточного рахунку. На думку АТ Хімтекстильмаш» вказані суми мали бути враховані під час обрахунку показника ? ПопРах.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
АТ «Хімтекстильмаш» зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 30.12.1994, про що в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис від 11.11.2005. З 24.01.1995 перебуває на обліку в органах податкової служби.
24.10.2025 при ознайомленні з даними особистого кабінету платника податків щодо розрахунків по податку на додану вартість АТ «Хімтекстильмаш» встановлено, що згідно даних електронного рахунку з ПДВ залишок на рахунку становить: - 4 439 503 грн. Такою ж станом на 24.10.2025 вказувалась сума заборгованості згідно даних підрозділу «СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податку АТ «Хімтекстильмаш».
В грудні 2025 року та січні 2026 року АТ «Хімтекстильмаш» повністю погашено заборгованість з податку на додану вартість, а саме: 1 000 000,00 грн - платіжною інструкцією № 44 від 16.12.2025; 1 500 000,00 грн - платіжною інструкцією № 48 від 26.12.2025; 300 728,57 грн - платіжною інструкцією № 58 від 30.12.2025; 178 909,23 грн - платіжною інструкцією № 61 від 30.12.2025; 1 000 грн. платіжною інструкцією № 62 від 09.01.2026.
Також, АТ «Хімтекстильмаш», окрім вищевказаних сум, в період з 17.10.2022 по 24.10.2025 сплачено заборгованості по ПДВ в сумі 4 302 039,15 грн (в тому числі вилучено ГУ ДПС у Чернігівській області 1 003 895,75 грн. та списано 833 143,40 грн).
У період з 17.10.2022 по 24.10.2025 ГУ ДПС у Чернігівській області відповідно до підпункту 95.5 статті 95 ПК України вилучено у АТ «Хімтекстильмаш» 1 003 895,75 грн.
Вказані грошові кошти вилучались готівкою з каси АТ «Хімтекстильмаш» (квитанції) та списувались з поточного рахунку (інкасо та платіжні інструкції).
Окрім того суму 833 143,40 грн заборгованості з ПДВ було списано ГУ ДПС у Чернігівській області на виконання рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 620/8238/21.
Також у зв'язку з арештом рахунків АТ «Хімтекстильмаш» по виконавчому провадженню № 74557763 та відмови у зв'язку з цим банку АТ «Полікомбанк» у перерахуванні коштів на електронний рахунок, товариством здійснено оплати заборгованості по ПДВ з поточного рахунку в сумі 2 465 000, 00 грн.
24.10.2025 позивачем на адресу ГУ ДПС у Чернігівській області було направлено лист № 24/10-1 щодо скоригування даних електронного рахунку з ПДВ АТ «Хімтекстильмаш» на вказані суми коштів.
17.11.2025 позивачем отримано відповідь, оформлену листом від 14.11.2025 № 13783/6/25-01-04-03-05, у якій відповідач зазначив, що нормами чинного законодавства не передбачено коригування даних рахунку в СЕА ПДВ за рахунок коштів, стягнутих за інкасовими дорученнями; коштів, списаних ГУ ДПС у Чернігівській області у відповідності з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі № 620/8238/21 згідно із листом від 07.02.2022 № 1521/6/25-01-13-02-12 та коштів, сплачених АТ «Хімтекстильмаш» з поточного рахунку у банку до відповідного бюджету в рахунок погашення заборгованості з ПДВ.
Так, судом встановлено, що станом, на 06.02.2022 заборгованість позивача з ПДВ складала 3 695 142,71 грн, після списання 07.02.2022 (за рішенням суду) склала 2 861 999,31 гривень.
В подальшому, за даними ІКП у період з 17.10.2022 по 24.10.2025 (період зазначений у позовній заяві) в ІКП проведено операцію за кодом 140 «Сплата коштiв у рахунок погашення податкового боргу / заборгованостi з єдиного внеску» на загальну суму 1 789 735,00 грн, та за кодом 141 «Стягнення до бюджету коштiв у рахунок погашення податкового боргу з рахункiв в установах банкiв» на загальну суму 1 753 954,0 грн.
В період з 26.01.2026 до 05.02.2026 відповідачем скориговано дані підрозділу «Реєстр тразакцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків і станом на 13.02.2026 заборгованість згідно графи «Сума заборгованості» становить 0,00 грн.
Відповідно до підрозділу «Реєстр операцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків позивача згідно графи «Сума ліміту» сума ліміту становить: - 1 188 853,20 грн.
АТ) «Хімтекстильмаш» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 16.01.2026), у якому просить:
Вважаючи протиправними дії ГУ ДПС у Чернігівській області по незарахуванню на електронний рахунок АТ «Хімтекстильмаш» в СЕА ПДВ сум вилучених коштів та некоригуванню даних рахунку, АТ «Хімтекстильмаш» звернулось до суду з цим позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вимогами частин першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків зазначено у статті 200 ПК України.
Правові основи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) регулюються статтею 200-1 ПК України та регламентуються Порядком № 569.
У відповідності до статті 200-1.1. ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Згідно зі пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
Рахунок у СЕА ПДВ - це рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі України, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку (пункт 4 Порядку № 569).
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).
Пунктом 200-1.7 Кодексу визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200- 1 ПК України, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 200-1.5 пункту 200-1 ПК України, з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з ПДВ, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Відповідно до вимог пункту 20 Порядку № 569, у разі подання платниками податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку за попередні звітні (податкові) періоди, за результатами яких зменшуються позитивні нарахування в межах залишку узгоджених податкових зобов'язань, не сплачених до бюджету, що обліковуються Казначейством до виконання в повному обсязі, ДПС надсилає Казначейству коригуючий реєстр. На підставі такого реєстру Казначейство уточнює інформацію, зазначену в раніше надісланих реєстрах.
Отже, відповідно до вимог пункту 200-1.5 статті 200-1 Кодексу та Порядку № 569, розрахунки з бюджетом по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, здійснюється виключно з використанням електронних рахунків у СЕА ПДВ.
При цьому, згідно із з пунктом 200-1.3 статті 200- 1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою:
?Накл = ?НаклОтр + ??Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;
де:
?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником;
?ПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ?ПопРах враховується сума коштів:
а) вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до пункту 95.5 статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку;
б) у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до пункту 4 Порядку № 569 рахунок платника у СЕА ПДВ - рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі України (далі - Казначейство), на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 ПК України.
Згідно з пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України;
б) з рахунку у банку / небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових Документ сформований в системі зобов'язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 Кодексу;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до пункту 95.5 статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
Так у статті 95 передбачені такі види заходів щодо погашення податкового боргу:
- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, та з рахунку у СЕА ПДВ за рішенням суду (пункт 95.3 Кодексу);
- стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків за рішенням суду (пункт 95.4 Кодексу);
- стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду (пункт 95.5 Кодексу);
- продаж майна, яке перебуває у податковій заставі;
- стягнення з дебіторів платника податку, що мають податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (пункт 95.22 Кодексу).
Тобто, статтею 95 ПК України передбачені заходи щодо стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому стаття 95 ПК України не містить жодних приписів щодо рахунку, на який спрямовуються стягнуті в результаті застосування заходів згідно зі статтею 95 ПК України коштів. Єдиним виключенням є пункт 95.5 ПК України в частині вилученої готівки, хоча цим пунктом регулюється не лише стягнення готівки, а і стягнення коштів з рахунків платника податку у банках.
Аналіз наведених норм права щодо погашення податкового боргу з ПДВ та спрямування стягнутих коштів у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ встановлені статтею 200 ПК України, тобто з використанням системи електронного адміністрування ПДВ (через електронний рахунок, відкритий платнику у СЕА ПДВ), у тому числі. З урахуванням пункту 200-1.3 статті 200 та підпункту «г» пункту 200-1.4 статті 200 ПК України, тому всі кошти, стягнуті податковим органом згідно статті 95 ПК України у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ, повинні спрямовуються на рахунок у СЕА ПДВ, звідки вони потраплять у бюджет.
У справі, яка розглядається судом встановлено, що податковий борг позивача в ІКП по коду 14010100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» виникав починаючи з 2011 року внаслідок несплати АТ «ХІМТЕКСТИЛЬМАШ» задекларованих сум податкових зобов'язань; в подальшому сума заборгованості збільшувалася, за рахунок несплати поточних податкових зобов'язань з ПДВ за звітними деклараціями.
Згідно даних підрозділу «Стан розрахунків з бюджетом» електронного кабінету платника податків АТ «Хімтекстильмаш» станом на 15.01.2026, станом на 06.02.2026 та станом на 13.02.2026 заборгованість з ПДВ відсутня, що на думку ДПС України вказує на відсутність предмету спору.
З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об'єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб'єктом владних повноважень.
Для визначення інтересу, як об'єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України.
Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес як об'єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово застосовував критерії, які дозволяють виявити наявність або відсутність охоронюваного законом інтересу в особи, яка звертається за судовим захистом. Судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб'єктивного права; пов'язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб'єктивним), тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику.
Крім цього, особа, яка звертається до суду з позовом повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, а саме підтвердити, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи порушені і в результаті визнання тих чи інших дій та/або бездіяльності майнові права чи інтерес заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Тобто позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом, зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином така перевірка порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Отже, за вищезазначеними правовими нормами обов'язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Відсутність предмету спору, порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
Суд враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц, у якій він роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).
Так, в період з 26.01.2026 до 05.02.2026 відповідачем скориговано дані підрозділу «Реєстр тразакцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків (позивача) і станом на 13.02.2026 заборгованість згідно графи «Сума заборгованості» становить 0,00 грн.
Водночас, станом на 13.02.2026 в підрозділі «Реєстр операцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків згідно графи «Сума ліміту» залишається сума ліміту, який становить: 1 188 853,20 грн, внаслідок чого, на вказану суму відповідачем не реєструються податкові накладні, виписані АТ «Хімтекстильмаш».
Суд наголошує на тому, що за загальним визначенням, наведеним в абзаці шостому пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.
Отже, системний аналіз наведених вище норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що в разі зарахування на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів з рахунків, відмінних від встановлених, підпунктами а), б), в) абзацу 1 пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, у тому числі вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до пункту 95.5 статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, відсутні підстави для неврахування суми таких коштів при обрахунку показника УПопРах, та, як наслідок, при обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (УНакл), обчисленої за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
В свою чергу, чинне податкове законодавство не встановлює випадку неврахування в обрахунку показника УПопРах суми, зарахованої на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до пункту 95.5 статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що протиправна бездіяльність відповідача призвела до визначення позивачу реєстраційного ліміту ПДВ на суму 1 118 853, 20 грн, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, проте на вказану суму відповідачем не реєструються податкові накладні, виписані АТ «Хімтекстильмаш».
В свою чергу, установлення судом факту протиправності бездіяльності суб'єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні податкового органу обов'язком усунути всі спричинені бездіяльністю негативні юридичні наслідки вчинивши дії зі збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.12.2020 у справі № 820/499/16.
Зазначений висновок Верховного Суду кореспондується з обов'язком адміністративного суду обрати ефективний і такий, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень спосіб захисту прав та інтересів позивача.
Така позиція відповідає і висновкам Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб засіб захисту був «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьев проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
У контексті наведеного вище суд вважає, що саме зобов'язання ДПС України здійснити відповідні коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема відновити/збільшити суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є ефективним способом захисту прав позивача.
Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов і Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 по справі № 520/984/19.
За змістом частин другої та четвертої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, зважаючи на надану положеннями частини другої статті 9 КАС України судам адміністративної юрисдикції можливість вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд, обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково із виходом за межі позовних вимог у визначений судом спосіб шляхом визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ в підрозділі «Реєстр операцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків щодо суми реєстраційного ліміту на суму 1 188 853, 20 грн, на яку відповідачем не реєструються податкові накладні, виписані АТ «Хімтекстильмаш» в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання ДПС України скоригувати дані електронного рахунку з ПДВ Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» в Системі електронного адміністрування ПДВ реєстраційний ліміт на суму 1 188 853, 20, на яку відповідачем не реєструються податкові накладні, виписані АТ «Хімтекстильмаш» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У цьому контексті варто відмітити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Ухвалюючи дане судове рішення суд враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновок №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Зокрема, згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58), «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, пункт 26, ECHR 1999-1, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів передбачено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідачами не доведено правомірності своїх дій (бездіяльності), натомість позивачем доведено наявність порушених його права, за захистом яких він звернувся до суду, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог частково із виходом за межі позовних вимог у визначений судом спосіб, наведений вище.
Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (ДПС України) в сумі 6656,00 грн, виходячи з кількості, а не розміру задоволених / не задоволених позовних вимог, сплаченого згідно із платіжною інструкцією від 15.01.2026 № 68.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково із виходом за межі позовних вимог у визначений судом спосіб.
Визнати протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ в підрозділі «Реєстр операцій СЕА ПДВ» електронного кабінету платника податків Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» щодо суми реєстраційного ліміту на суму 1 188 853, 20 грн, на яку Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області не реєструються податкові накладні, виписані Акціонерним товариством «Хімтекстильмаш» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України скоригувати дані електронного рахунку з ПДВ Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» в Системі електронного адміністрування ПДВ Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» реєстраційний ліміт на суму 1 188 853, 20, на яку Головним управлінням Державної податкової служби у Чернігівській області не реєструються податкові накладні, виписані Акціонерним товариством «Хімтекстильмаш» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Акціонерного товариства «Хімтекстильмаш» судовий збір у розмірі 6656,00 грн, сплачений згідно із платіжною інструкцією від 15.01.2026 № 68.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Акціонерне товариство «Хімтекстильмаш» (місцезнаходження юридичної особи: 14001, Україна, м. Чернігів, вул. І.Мазепи, 110; унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14314311).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44094124).
Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, унікальний ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43005393).
Суддя Марія ДУБІНА