04 березня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/353/26
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Бородавкіної С.В., розглянувши в письмовому провадженні питання про витребування доказів по справі за позовом за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та вважаючи, що суб'єктом владних повноважень порушені його права, свободи та законні інтереси, просить:
- визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- стягнути з відповідача одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Ухвалою судді від 05.02.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
27.02.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зокрема просив витребувати додаткові докази у справі.
Надаючи оцінку клопотанню про витребування доказів, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).
Суд зазначає, що вимоги до клопотання про витребування доказів є вичерпними та обов'язковими.
Водночас, ознайомившись зі змістом клопотання позивача про витребування доказів, судом встановлено, що останнє не містить у собі обґрунтованих підстав для витребування зазначених у клопотанні документів.
Разом з тим, матеріали долучені позивачем до позову та відповідачем до відзиву на позовну заяву є достатніми для повного та об'єктивного розгляду даної справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів необхідно відмовити.
Керуючись статтями 80, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача Слєпченко Сергія Анатолійовича про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.В. Бородавкіна