Справа № 420/38136/25
05 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.03.2025 № 155250033770 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу», починаючи з 05.03.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу» в розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної в довідках Державної податкової служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.03.2025 № 108 та від 11.03.2025 № 109, починаючи з 05.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Як вбачається з трудової книжки НОМЕР_1 та відповідно до довідки Державної податкової служби України від 08.04.2025 № 223, на дату звільнення позивачки з Державної податкової служби України стаж державної служби, який дає право на отримання надбавки за вислугу років становив 30 років 6 місяців 6 днів. Період державної служби в податкових органах у спеціальному званні зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Таким чином, доводи відповідача про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби, - є безпідставними. Також, відповідно до довідки Державної податкової служби України № 223 від 08.04.2025, особливі умови оплати праці державних службовців податкових органів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1346 «Деякі питання оплати праці державних службовців податкових органів», зокрема і схема посадових окладів. Таким чином запровадження умов оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2023 року № 1109 «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році», не застосовується до Державної податкової служби та її територіальних органів. Оскільки на час набрання чинності Закону № 889-VII, а саме станом на 01.05.2016 р. в силу перерахованих вище норм законодавства позивачка працювала на посадах державної служби понад 20 років, а станом на день звернення до відповідача із заявою від 05.03.2025 р. про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723- ХІІ мала стаж державної служби понад 25 років та досягла необхідного пенсійного віку, то позивачка має право на призначення пенсії державного службовця за віком відповідно статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Ухвалою від 14.11.2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 03.12.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що з огляду на положення пунктів 10, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень закону України №889-VIII від 10.12.2015 « Про державну службу» право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про Державну службу" № 3723-ХІ від 16.12.1993 (далі Закон № 3723) мають особи, які на день набрання чинності Закону (на 01.05.2016) мали відповідний стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 2: Закону №3723. Для призначення пенсії заявницею надано довідки: № 109 від 11.03.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за березень 2025; № 108 від 11.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка має не менш як 20 років стажу на посадах. віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано за лютий 2025.; № 82 від 19.02.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з 22 липня 2022 року по 11 жовтня 2023 року; № 10-099 від 24.02.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з 01.07.2020 по 21.07.2022 та без № за період з 12.02.2020 по 30.06.2020. Визначення складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислуга років) та інші складові довідок № 109 та № 108 від 11.03.2025 проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1409, за результатами класифікації посад державної служби. Оскільки ОСОБА_1 станом на березень 2025 не перебувала на посадах, віднесених до категорій державної служби, не проходила кваліфікаційне оцінювання відповідно до постанови КМУ № 1409 від 29.12.2023, підстави для обчислення розміру пенсії за нормами Закону № 889 виходячи із даних про заробітну плату довідок № 109 та № 108 від 11.03.2025 відсутні.
До суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що фактично переведення ОСОБА_1 з пенсії відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до Закону «Про державну службу» є неможливим, оскільки вона має право на обчислення пенсії виключно в тому розмірі заробітної плати, виплата якого здійснена на 31.12.2023. Рішенням №155250033770 від 21.03.2025 Головним управлінням правомірно відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки позивач станом на березень 2025 року не перебувала на посадах, віднесених до категорій державної служби, не проходила кваліфікаційне оцінювання відповідно до постанови КМУ №1409 від 29.12.2023, тому і підстави для обчислення розміру пенсії за нормами Закону №889 з урахування складових заробітної плати за довідками № 109 та №108 від 11.03.2025 відсутні. За записами трудової книжки стаж на посадах віднесених до категорій державних службовців позивача станом на 01.05.2016 становить 25 років 04 місяці 27 днів. Підставою для вчинення дій, спрямованих на переведення з пенсії відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, в контексті спірних правовідносин, є набутий позивачем стаж державної служби, та факт звернення позивача із відповідною заявою, поданою безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України та доданими до неї документами. Законодавцем передбачено збереження права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723 виключно для осіб, які не змогли реалізувати таке своє право через внесені зміни до законодавства. Заробітна плата враховується станом на 01.06.2015. При цьому, законодавець не зберіг таким особам право на перерахунок призначеної пенсії, оскільки норми Закону № 3723, які визначали право на перерахунок пенсії та порядок такого перерахунку були визнані такими, що втратили чинність. Закон №889, починаючи з 01.06.2015р. не передбачає проведення перерахунку пенсій, в тому числі призначених згідно із Законом №3723, а Постановою №1013 виключено п. 4 Постанови №865, підстави проведення перерахунку пенсій, який було передбачено ст. 37-1 Закону №3723, відсутні.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
05.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася до територіального органу пенсійного фонду із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV від 09.07.2003 “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України № 3723-XII від 16.12.1993 “Про державну службу».
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 155250033770 від 21.03.2025 року “Про відмову в перерахунку пенсії».
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
01.05.2016 року набув чинності Закон України № 889-VIII від 10.12.2015 "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про державну службу" крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Частиною першою статті 37 Закону України № 3723-XII від 16.12.1993 "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-XII) визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV.
Тобто, до 01.05.2016 (дати набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до ст. 90 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 10 розділу ХІ Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, розділом XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Отже, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 03.07.2018 року по справі № 569/350/17, від 03.07.2018 року по справі № 586/965/16-а, від 10.07.2018 року по справі № 591/6970/16-а.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283).
Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку №283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
За правилами п. 4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
При цьому, спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), а з 12 серпня 2012 року - Податковий кодекс України.
Статтею 4 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані Державній податковій адміністрації України за її рішенням. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.
Відповідно до ст. 15 ЗУ “Про державну податкову службу в Україні» посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим центральним органом державної податкової служби. Правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу". Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання: головний державний радник податкової служби, державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу, радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу, інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.
Пунктом 342.4 ст. 342 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до п. 344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Відтак, позивачкою дотримані всі умови, які визначені ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, для призначення останній пенсії за віком на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ.
В рішенні № 155250033770 від 21.03.2025 року зазначено, що за записами трудової книжки стаж на посадах віднесених до категорій державних службовців ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 становить 25 років 04 місяці 27 днів.
В той же час, в рішенні також вказано, що Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1409 (зі змінами) затверджено Схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей та рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2025 році. Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним спецслужбовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад держаної служби з 01.01.2024, здійснюється на підставі пунктів 41 та 42 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (зі змінами) (далі Порядок № 622).
Пунктом 4-2 Порядку №622 визначено, що для державних службовців, які працювали в держаних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним переписом, або які звільнились до 01.01.2024 таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту цього порядку.
При цьому: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах установлених на 31.12.2023; - розмір інших виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31.12.2023.
Для призначення пенсії заявницею надано довідки:
№ 109 від 11.03.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років) за березень 2025;
№ 108 від 11.03.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка має не менш як 20 років стажу на посадах. віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано за лютий 2025.
№ 82 від 19.02.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з 22 липня 2022 року по 11 жовтня 2023 року;
№ 10-099 від 24.02.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з 01.07.2020 по 21.07.2022 та без № за період з 12.02.2020 по 30.06.2020.
Визначення складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислуга років) та інші складові довідок № 109 та № 108 від 11.03.2025 проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1409, за результатами класифікації посад державної служби.
Оскільки ОСОБА_1 станом на березень 2025 не перебувала на посадах, віднесених до категорій державної служби, не проходила кваліфікаційне оцінювання відповідно до постанови КМУ № 1409 від 29.12.2023, підстави для обчислення розміру пенсії за нормами Закону № 889 виходячи із даних про заробітну плату довідок № 109 та № 108 від 11.03.2025 відсутні.
За правилами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Порядок призначення пенсій згідно із Законом № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок № 622).
20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Згідно з пунктом 3 Постанови № 823, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024.
Названою Постановою № 823 доповнено Порядок № 622 пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням: посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом); розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому-п'ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 01.01.2024 до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 року, середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 року як за повний місяць.
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому-п'ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 01.01.2024 за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 01.01.2024 до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 01.01.2024, визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 року, середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 року як за повний місяць.
Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Крім того, Постановою № 823 доповнено Порядок № 622 пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну № 57 від 28.01.2002 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27.11.2023 № 661), або які звільнилися до 01.01.2024 з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31.12.2023, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31.12.2023.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому-п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 5 Порядку № 622 у редакції Постанови № 823 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Названою Постановою № 823 затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком № 4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком № 6 до Порядку.
Отже за змістом вказаних приписів для призначення пенсії державного службовця видаються довідки, форми яких передбачені додатками №1-6 до Порядку №622 залежно від того, чи проведено класифікацію посад державних службовців.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
За нормами абзацу першого розділу І Порядку № 22-1, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Пунктом 4.1 Порядку № 22-1 передбачено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку № 22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
В той же час, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 станом на березень 2025 не перебувала на посадах, віднесених до категорій державної служби, не проходила кваліфікаційне оцінювання відповідно до постанови КМУ № 1409 від 29.12.2023, підстави для обчислення розміру пенсії за нормами Закону № 889 виходячи із даних про заробітну плату довідок № 109 та № 108 від 11.03.2025 відсутні, оскільки за змістом приписів Порядку №622 для призначення пенсії державного службовця видаються довідки, форми яких передбачені додатками №1-6 до Порядку №622 залежно від того, чи проведено класифікацію посад державних службовців.
Суд зазначає, що довідки Державної податкової служби України № 109 від 11.03.2025, № 108 від 11.03.2025, відповідають вимогам Порядку № 622 щодо форм відповідних довідок у редакції станом дату звернення до пенсійного органу.
Із довідок вбачається, що вони були видані на підставі особових рахунків про нараховану і сплачену заробітну плату, а також на всі види опоати праці, включені до довідок, нараховано єдиний внесок на загальнооблвязкове державне соціальне страхування.
Таким чином, відомості названих довідок підлягають врахуванню під час розрахунку пенсії позивачки за віком державного службовця.
Отже, позивачка має право на переведення з пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком, відповідно до Закону № 3723-XII, на умовах визначених п. п 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, з урахуванням заробітної плати, що вказана у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 155250033770 від 21.03.2025 про відмову позивачці у перерахунку пенсії - переході на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», є протиправним та підлягає скасуванню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС Україну у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З огляду на встановлені обставини суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII від 16.12.1993 “Про державну службу» в розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної в довідках Державної податкової служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.03.2025 № 108 та від 11.03.2025 № 109, починаючи з 05.03.2025.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З урахуванням висновку суду про задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 21.03.2025 № 155250033770 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу», починаючи з 05.03.2025р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу» в розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної в довідках Державної податкової служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 11.03.2025 № 108 та від 11.03.2025 № 109, починаючи з 05.03.2025р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок)
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.