Справа № 420/39034/25
05 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні за правилами окремого позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 268-272, 287 КАС України, адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,
21 листопада 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №79325143 від 13.11.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
У позові зазначено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025, зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Постанова №821).
Пунктом 2 Постанови №821 установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Після доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 буде виконано в межах повноважень, покладених на Головне управління.
В подальшому старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 10.10.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79325143 за виконавчим листом №420/3199/25, виданого 30.10.2025 (ідентифікатор доступу 5164ГА7461Б3).
Відділ примусового виконання рішень повідомлено рекомендованим листом Головного управління від 20.10.2025 №1500-0405-5/174346, що після доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 буде виконано в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Проте, незважаючи на виконання судового рішення Головним управлінням в межах покладених повноважень, старшим державним виконавцем винесено постанову від 13.11.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Також Головне управління внесло відомості про виконання рішення у справі №420/3199/25 до реєстру судових рішень, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Облік судових рішень, які набрали законної сили здійснюється Пенсійним фондом України в Реєстрі судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, що наповнюється Головними управління. Виконання судових рішень, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету в порядку черговості їх надходження.
Як вказує позивач, державним виконавцем не взято до уваги для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу повинні мати місце наступні умови:
факт невиконання рішення про зобов'язання боржника виконати певні дії;
невиконання зумовлено неповажними причинами.
Отже, зазначене рішення не виконане у зв'язку з поважними причинами. А саме не доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
В свою чергу Головне управління повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про те, що після вирішення зазначеної проблеми їх буде повідомлено про виконання рішення.
Окрім того, позивач вказує, що статтею 22 Бюджетного кодексу України чітко визначено виключний перелік розпорядників бюджетних коштів за видами бюджетних призначень.
У вказаному переліку Пенсійний фонд України, його регіональні та територіальні органи відсутні.
Разом з тим, відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, тобто суб'єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Отже, виходячи з аналізу вищевказаних норм бюджетного законодавства, Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником.
При цьому, з набранням чинності постанови №1279 з 01.04.2021 змінився порядок розподілу та фінансування пенсій, дана функція на сьогодні належить Пенсійному фонду України (а не Головному управлінню).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 №1152 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік» затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік.
Планом доходів і видатків Головного управління на 2025 рік:
видатки за рахунок коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 18,074 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 18,074 млн грн;
за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені в сумі 18,074 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - в сумі 18,074 млн грн.
Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок).
Пунктом 4 Порядку визначено, що видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/ виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Відповідно до п. 5,6 Порядку, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
В той же час, пунктом 7 Порядку регламентовано, що для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Отже, Порядок виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений Постановою №821 кардинально відрізняється від порядку виконання судових рішень, який діяв до набрання чинності цієї постанови та передбачав виплату усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду, при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів.
Враховуючи зазначене, виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого Постановою №821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що підстави тимчасової не виплати заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення суду, у зв'язку з набранням чинності Постанови №821 та тривалого введення в дію оновленого програмного забезпечення, є поважними та такими, що не залежали від волі та дій позивача.
Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд ухвалою від 26.11.2025 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Суд ухвалою від 19.12.2025 відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. 268-272, 287 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи до 15.01.2026 та призначив судове засідання на 23 січня 2026 року.
До того ж, суд ухвалою від 19.12.2025 витребував у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копії матеріалів виконавчого провадження ВП №79325143.
Відповідно до Довідки про доставку електронного листа, копію ухвали про відкриття провадження направлено та доставлено в електронний кабінет відповідача 19.12.2025 о 14 годині 13 хвилини.
05.01.2026 від третьої особи - ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання доказів до матеріалів справи, в якій зазначено про таке.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.10.2025 р. відкрито виконавче провадження ВП №79325143.
На звернення ОСОБА_1 , Управління листом від 22.09.2025 №26891-26610/ Д-02/8-1500/25 повідомило, що: «Розмір пенсії з 01.10.2025 становитиме 90312,39 грн., виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.01.2025 по 30.09.2025 в сумі 493541,55 грн. буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.».
ГУ ПФУ в Одеській області надало розрахунок доплати з 01.01.2025 по 30.09.2025 р. на суму 493541,55 грн. та перерахунки пенсії з 01.01.2025, з 01.03.2025, з 01.10.2025.
Дійсно, відповідно до наданого перерахунку пенсії з 01.10.2025 р. призначена пенсія до виплати в розмірі 90312,39 грн.
Але, Управління перерахувало на картку пенсію в обмеженому розмірі: в жовтні - 35474,44 грн., в листопаді - 34260,67 грн., в грудні - 34260,67 грн.
Ухвалою суду від 04.12.2025 р. у зв'язку з невиконанням рішення суду Управлінню надано ще один місяць на виконання рішення та подання звіту.
В цей час, Управління провело перерахунок пенсії з 01.03.2025 р. та призначило до виплати пенсію у розмірі - 92187,39 грн.
Внаслідок невиконання на протязі жовтня-грудня 2025 року рішення суду по справі 420/3199/25 в частині виплати призначеної пенсії у розмірі 92187,39 грн., Управління 04.12.2025 року склало новий розрахунок доплати боргу з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р. та до існуючої суми боргу донарахувало різницю невиплаченої пенсії за жовтень, листопад та грудень 2025 року, внаслідок чого збільшилась заборгованість з виплати пенсії з 493 541,55 грн. до 658 055,40 грн.
02 січня 2025 р. Управління надало звіт про виконання рішення суду по справі №420/3199/25 без підтверджуючих документів про виплату з 01.10.2025 року пенсії у розмірі 92187,39 грн., та виплату утвореної заборгованості у розмірі 658 055,40 грн.
Більш того, Управління повідомило, що на виконання рішення суду виплатило 8043,40 грн. в грудні 2025 р. але підтвердження, що саме цю суму Пенсійний фонд України виділив для виплати на виконання рішення суду про справі №420/3199/25 не надано.
Встановивши на виконання рішення суду з 01.10.2025 року пенсію до виплати у розмірі 90312,39 грн. а потім у розмірі 92187,39 грн. Управління не зверталось до Пенсійного фонду України про збільшення щомісячного фінансування на виплату пенсії у встановленому розмірі.
Внаслідок чого, Управлінням не здійснено вичерпний перелік дій по виконанню рішення суду.
Таким чином, Управління повинно було виплачувати з 01 жовтня 2025р. (у т.ч. з 01 листопада, з 01 грудня) пенсію ОСОБА_1 в призначеному розмірі, відповідно до перерахунку пенсії з 01.10.2025 р.
Відтак, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року у справі №420/3199/25, що набрало законної сили, є остаточним, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат з 01.10.2025, з 01.11.2025 та з 01.12.2025.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що в наявності достатньо доказів що Управління надало до суду недостовірну інформацію, з метою викривлення фактів та доведеним обставини, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
21.01.2026 від позивача надійшло дві заяви про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 23.01.2026, постановленою на місці та занесеною до протоколу судового засідання, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 30.01.2026 клопотання Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну відповідача у справі №420/39034/25 - задоволено. Здійснено заміну відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на його правонаступника - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 45862901). Розпочато розгляд адміністративної справи №420/39034/25 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, з урахуванням особливостей встановлених ст. 268-272, 287 КАС України.
Суд ухвалою від 30.01.2026 витребував у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копій матеріалів виконавчого провадження ВП №79325143.
19.02.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на таке.
Зокрема, відповідач зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №79325143 з примусового виконання виконавчого листа №420/3199/25, виданого 30.09.2025 Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.
10.10.2025 керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону №1404-VІІІ державним виконавцем відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження №79325143, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження.
Постановою про відкриття виконавчого провадження, як це передбачено Законом №1404-VІІІ, боржнику було надано десять робочих днів для виконання рішення суду.
10.10.2025 держаним виконавцем відділу керуючись ст. 42 Закону №1404-VIII та пунктом 2 розділу VI Інструкція №512/5 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 450,00 грн.
10.10.2025 відповідно до частини четвертої ст. 27 Закону №1404-VIII державним виконавцем відділу винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі передбаченому частиною третьою ст. 27 Закону №1404-VIII - 32000,00 грн.
13.11.2025 у відповідності до статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), у виконавчому провадженні №79325143 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду по справі №420/3199/25.
Таким чином, з дня набрання законної сили рішення суду від 09.09.2025 боржником не виконано, і не може бути виконане без його участі, що в свою чергу свідчить про тривале невиконання рішення суду без поважних причин та дає підстави для висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.
В обґрунтування неможливості виконати рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на бюджетні призначення, які на поточний рік не переглянуті. В той же час, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів для погашення заборгованості, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку пенсії. Більше того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису. Також слід зауважити i те, що боржником не надано Витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюються за окремою бюджетною програмою.
Таким чином, боржник належним чином повідомлений про свій обов'язок щодо здійснення дій, направлених на виконання рішення суду не виконує його без поважних на те причин.
Станом на день подання відзиву на позовну заяву відомості від Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати коштів стягувачу не надходили.
Відтак, безумовною підставою для накладення на боржника штрафу відповідно до Закону є встановлення виконавцем факту невиконання рішення суду без поважних причин.
Відсутність коштів у кошторисі не звільняє державу в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від обов'язку здійснити таку виплату.
Обґрунтування щодо неможливості здійснити виплату нарахованої доплати пенсії не ґрунтується на нормах закону та не підтверджено належними доказами.
Здійснення розрахунку на доплату пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Більше того, боржником не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів.
Здійснення розрахунку на доплату пенсії та внесення рішення до реєстру судових рішень, з урахуванням скасування Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Більше того, не надано жодних доказів в підтвердження відсутності коштів, які спрямовуються для погашення заборгованості, а також не зазначено, які заходи вживаються для вирішення питання щодо виділення коштів та внесення відповідних змін до кошторису.
Таким чином, законні вимоги виконавця ігноруються, рішення суду умисно не виконується без поважних причин.
Відтак, боржник був зобов'язаний повідомити державного виконавця про поважність причин невиконання та надати відповідні докази.
Крім того, постанова про накладення штрафу є своєрідним захистом прав стягувача та стимулюванням виконання рішення суду боржником.
Також відповідач у відзиві зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, на формальних підставах не виплачено пенсію стягувачу, оскільки рішення обов'язкове до виконання на території України.
ГУ ПФУ в Одеській області витрачає безпідставно кошти з Державного Бюджету на непотрібні оскарження штрафів, шляхом сплати судового збору, тоді як ці кошти можливо б було направити на виконання рішень судів.
Разом з тим, відповідач зазначає, що позивачем зазначено вимогу стягнути з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судовий збір.
Однак, вказане є порушенням норм Кодексу адміністративного судочинства, оскільки, відповідно до вимог статті 132 Кодексу адміністративного судочинства, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на вище викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позовну заяву, та поясненнями третьої особи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25, яке набрало законної сили 09.09.2025:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при нарахуванні та виплаті належної ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році» у період воєнного стану, з урахуванням раніше проведених виплат.
30.09.2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист по справі №420/3199/25.
В подальшому, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 10.10.2025 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №79325143 з виконання виконавчого листа №420/3199/25 від 30.09.2025.
Судом встановлено, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25, яке набрало законної сили 09.09.2025, ОСОБА_1 03.11.2025 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2025, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Відповідно до проведеного 03.11.2025 ГУ ПФУ в Одеській області перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2025, підсумок пенсії (з надбавками) складає 90312,39 грн, остаточний 90312,39 грн.
Разом з тим, відповідно до Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за період з січня 2025 по грудень 2025, сума виплати (утримання) складає 658055,40 грн.
Головне управління у листі від 20.10.2025 №1500-0405-5/174346 повідомило, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25, залишеного без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2025, зобов'язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Постанова №821). Пунктом 2 Постанови №821 установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Після доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 буде виконано в межах повноважень, покладених на Головне управління, про що буде повідомлено додатково.
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 13.11.2025 у ВП №79325143 виніс постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн на ГУ ПФУ в Одеській області.
Так, вказаною постановою зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вважаючи протиправною постанову відповідача від 13.11.2025 у ВП №79325143 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, звернулось до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.
Згідно зі змістом ст. 75 Закону №1404-VIII, підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин.
Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Отже, лише невиконання боржником рішення суду і саме без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об'єктивно перешкодило виконати судове рішення.
Поважними, в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 січня 2020 року (справа №400/1954/19), від 10 грудня 2020 року (справа №826/19276/16), від 10 вересня 2020 року (справа №824/308/20-а), від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20, від 31 травня 2022 року у справі №360/940/20.
Враховуючи встановлені обставини та законодавчі норми, суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Водночас, слід зазначити, що згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4901 бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України чітко визначено виключний перелік розпорядників бюджетних коштів за видами бюджетних призначень. У вказаному переліку Пенсійний фонд України, його регіональні та територіальні органи відсутні.
Разом з тим, відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, тобто суб'єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Таким чином, Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником.
Водночас, 01.04.2021 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», якою передбачене централізоване перерахування коштів на фінансування пенсійних виплат.
Також постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 року №1465 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та Порядку казначейського обслуговування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття".
З набранням чинності постанови №1279 з 01.04.2021 змінився порядок розподілу та фінансування пенсій, оскільки дана функція на сьогодні належить Пенсійному фонду України, а не Головному управлінню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 №1152 “Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік» затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік.
Згідно із п. 5 Розділу VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2 (зі змінами), Пенсійним фондом України 22 вересня 2025 року затверджено План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області на 2025 рік.
Планом доходів і видатків Головного управління на 2025 рік:
видатки за рахунок коштів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 18,074 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 18,074 млн грн;
за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені в сумі 18,074 млн грн, на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - в сумі 18,074 млн грн.
Суд зазначає, що порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 4 Порядку, видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Згідно з пунктами 5, 6 Порядку, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Відповідно до пункту 7, 8 Порядку, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.
Отже, Порядок виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений Постановою №821 кардинально відрізняється від порядку виконання судових рішень, який діяв до набрання чинності цієї постанови та передбачав виплату усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду, при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів.
Таким чином, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України, а саме виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого Постановою №821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.
Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 січня 2020 року (справа №400/1954/19), від 10 грудня 2020 року (справа №826/19276/16), від 10 вересня 2020 року (справа №824/308/20-а), від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20, від 31 травня 2022 року у справі №360/940/20.
Згідно з вимогами п. 1,3 ч.3, ч.5 ст.18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
За наслідками офіційного з'ясування фактичних обставин справи судом встановлено, що приймаючи акт індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень не досліджено питання наявності чи відсутність відповідного фінансового забезпечення та відповідно наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами.
Державним виконавцем не вчинялося жодних дій щодо одержання належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України стосовно відсутності фінансування для виконання рішення суду. Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів направлення на адресу відповідача відповідної вимоги або листа державного виконавця з пропозицією надавати пояснення за фактами невиконання рішення, а відразу було винесено оскаржувану постанову.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання рішення по даній конкретній справі вжито всіх можливих (конкретних) заходів. Проведення виплати заборгованості за рішенням суду не належить до компетенції відповідача, який водночас не має як повноважень, так і можливості вплинути на Пенсійний фонд України.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд доходить висновку, що Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.06.2025 по справі №420/3199/25 в межах покладених цим рішенням зобов'язань, а отже оскаржувана постанова про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100 грн не може вважатися законною, оскільки обґрунтованих підстав щодо невиконання рішення з покликанням на чіткі приписи закону та неповажності причин на час її постановлення відповідачем щодо позивача не зазначено, що має наслідком визнання її протиправною та скасування.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови є обґрунтованими та належать до задоволення.
Щодо судових витрат, то відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.12.2022 у справі №815/4246/17, якщо оскарження рішення державного виконавця, не є «компетенційним спором» (у значенні пункту 3 частини першої статті 19 КАС), а подання адміністративного позову не є формою реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.
При зверненні одного суб'єкта владних повноважень до суду з позовом до іншого суб'єкта владних повноважень ключовим моментом виступає характер такого звернення, тобто, чи позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів (як юридична особа публічного права) (пункт 1 частина 1 статті 19 КАС України), чи з метою встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (як суб'єкт владних повноважень) (пункт 3 частина 1 статті 19 КАС України), чи відповідно до покладених на нього положеннями чинного законодавства обов'язку звернення до суду (як суб'єкт владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій) (пункт 5 частини 1 статті 19 КАС України).
Звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а саме ж «право» на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб'єкта владних повноважень, прирівнюється до його «повноважень», має бути чітко передбачено законом.
У цьому зв'язку державний орган може бути стороною і звертатися до суду, проте адміністративний позов має свої особливості, зумовлені власне завданнями адміністративного судочинства.
У таких спорах, позивач має право на відшкодування судових витрат у повному обсязі, без обмежень, встановлених ч.2 ст.139 КАС України.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області під час звернення до суду захищало свої порушені права як боржника у виконавчому провадженні ВП №79325143, не здійснювало у спірних правовідносинах жодних публічно-владно управлінських функцій та спір не пов'язаний із виконанням або невиконанням управлінням таких функцій.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, наявні підстави для стягнення судового збору з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.2, 9, 139, 205,241-246, 262, 268, 269, 272, 287 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №79325143 від 13.11.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.287 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, Одеська область, 65012.
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 45862901, місцезнаходження: вул. Хмельницького Богдана, буд. 34, м. Одеса, Одеська область, 65605.
Третя особа: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро БАБЕНКО