05 березня 2026 р. № 400/610/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , невідома
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.06.2022 року по 05.10.2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку з хворобою (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.06.2022 року по 05.10.2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку з хворобою (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він 05.06.2022 року отримав поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми №13874 від 27.12.2023 року. У період з 05.06.2022 року по 05.10.2022 року перебував на лікуванні. Тому, позивач вважає, що за період лікування за наслідками поранення позивач набув права на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 від 28.02.2022 р. Однак, відповідач прямо порушує право позивача на отримання вказаних виплат, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвалою від 29.01.2024 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, ухвала про відкриття провадження доставлена в електронний кабінет відповідача підсистеми «Електронний суд» 30.01.2024 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Віршуючи спір, суд виходить з наступного.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби позивач приймав безпосередню участь в бойових діях де під час обстрілу 05.06.2022 року отримав поранення, що підтверджується довідкою про обставини травми №13874 від 27.12.2023 року.
Представником позивача подавався адвокатський запит до відповідача про нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р.
Листом військової частини НОМЕР_2 від 17.12.2023 року було надано відповідь, в якій зазначено, що Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 05.06.2022 № 103 причиною отримання поранення головним сержантом ОСОБА_1 , командиром танка 1 танкового взводу 9 танкової роти НОМЕР_3 танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 , є бойове ураження внаслідок дій з боку противника в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, за відсутності ознак протиправної поведінки вищезгаданого військовослужбовця .
Відповідь щодо причин невиплати додаткової винагороди не надана, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р. (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-XII, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII, гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 р. (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан продовжувався відповідними Указами Президента України та діє о теперішній час.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 168 про «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1, Постанови № 168 (в редакціях чинних за спірний період) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Водночас, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема:
- перебування на військовій службі у період дії воєнного стану;
- перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Так, відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 27.12.2023 року № 13784 позивач 05.06.2022 року отримав поранення під час захисту Батьківщини. У зв'язку з отриманням бойового поранення (05.06.2022 р.) позивач проходив довготривале лікування та перебував на стаціонарному лікуванні.
Так, ОСОБА_1 надійшов у стаціонар 10.06.2022 року та був виписаний 28.06.2022 з подальшим переведенням до КП «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної Ради.
Відповідно виписки № 6925, ОСОБА_1 надійшов 29.06.2022 по 12.07.2022 р.
Відповідно виписки із історії хвороби, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «ПЦМБЛ» з 18.07.2022 по 26.07.2022 р.
28.07.2022 р. ОСОБА_1 отримав консультативний висновок спеціаліста.
Відповідно довідки ВЛК від 02.08.2022 р. № 879 на підставі статті 75б, 64б, 23б графи II Розладу хвороб, графи Таблиці додаткових вимог обмежено придатний до військової служби.
Відповідно виписки з медичної карти (стаціонарного) хворого № 2320/1000 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 03.08.2022 року по 17.08.2022 р.
Відповідно проведеного медичного огляду військово-лікарської комісії від 17.08.2022 р. ОСОБА_1 потребує реабілітаційного лікування неврологічного профілю на 30 днів.
Відповідно виписки № 1375/252 ОСОБА_1 був у стаціонарі з 23.09.2022 по 05.10.2022.
Таким чином, позивач у спірний період - з 05.06.2022 року по 05.10.2022 року перебував на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, тому відповідач протиправно не здійснив позивачу виплату грошової винагороди передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позов належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.06.2022 року по 05.10.2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку з хворобою (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за період з 05.06.2022 року по 05.10.2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку з хворобою (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05.03.2026 року.
Суддя О.В. Малих