справа № 990/34/26
про самовідвід судді
05 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Желік О.М. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду, Восьмого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 22 січня 2026 року направив поштою до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду, Восьмого апеляційного адміністративного суду про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду, Восьмого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.
Матеріали справи надійшли на адресу Львівського окружного адміністративного суду 04.03.2026 та за наслідками протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано для розгляду судді Желік О.М.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2026 справу передано для розгляду судді Желік Олександрі Мирославівні.
До відкриття провадження у справі головуючим у справі Желік О.М. подано заяву про самовідвід відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з метою недопущення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді Желік О.М. при розгляді цієї справи.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Підстави для самовідводу судді визначено ст. 36 КАС України.
Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 1 ст. 40 КАС України встановлено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 4 ст. 40 КАС України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді є за своєю суттю певними юридичними фактами, які надають підстави для сумнівів щодо об'єктивності, неупередженості та безсторонності судді під час розгляду конкретної справи.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено право на справедливий суд.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із ст. 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя, та бути незалежним від своїх колег у процесі прийняття рішень.
Він не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим (ст. 2 Кодексу суддівської етики).
Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи (ст. 15 Кодексу суддівської етики).
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Пунктом 4.8 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя не повинен дозволяти членам своєї родини, соціальним чи іншим стосункам певним чином впливати на його діяльність, що пов'язана зі здійсненням функції судді, а також на прийняття ним судових рішень.
Заява про самовідвід головуючого судді Желік О.М. обґрунтована тим, що відповідачами у справі № 990/34/26 є Львівський окружний адміністративний суд, Восьмий апеляційний адміністративний суд.
Отже, вказані обставини унеможливлюють участь судді Желік О.М. у розгляді справи.
За таких обставин, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який сумнів учасників справи у безсторонності та неупередженості судді, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви судді Львівського окружного адміністративного суду Желік О.М. про самовідвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України та необхідність передачі справи для подальшого розгляду згідно з ч. 1 ст. 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36, 38-41, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -
заяву про самовідвід судді Желік О.М. у справі № 990/34/26 за позовом ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду, Восьмого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Матеріали адміністративної справи № 990/34/26 передати для автоматизованого розподілу (повторного розподілу) відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.