Іменем України
04 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2388/25
Луганський окружний адміністративний суд, розглянувши адміністративну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії -
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» (далі - Позивач, ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС», ТОВ «ВРКД») до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 02.09.2025 №1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш») (далі - ППР від 02.09.2025); визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС», оформленої Актом від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130 (далі - Акт від 13.08.2025); зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» шляхом відображення коштів, фактично сплачених Позивачем у 2022- 2025 роках за податковими деклараціями з ПДВ як своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань за відповідні звітні періоди (без нарахування штрафних санкцій та пені за нібито несвоєчасну сплату).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем була проведена камеральна перевірка Позивача щодо порушення правил сплати (перерахування) податків, за результатами якої складений Акт від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130. В Акті перевірки Відповідач дійшов висновку про порушення Позивачем термінів сплати податкових зобов'язань з ПДВ за період 2022-2025 років та нарахував штраф у розмірі 10% на суму 862 040,82 грн. На підставі Акту перевірки Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2025 вих. № 1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш»), яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 86 204,08 грн.
Позивач не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 12.11.2025 №32514/6/99-00-06-03-01-06 скаргу залишено без задоволення, а ППР - без змін.
Позивач вважає оскаржуване ППР протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте на підставі незаконної перевірки, проведеної з грубим порушенням норм Податкового кодексу України (далі також - ПКУ) щодо строків та порядку проведення перевірок під час дії воєнного стану з огляду на таке.
Позивач вважає, що відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПКУ камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Як вбачається з Акту перевірки від 13.08.2025, при перевірці Відповідачем використано Бази даних Державної податкової служби України (ДПС) за періоди: жовтень-листопад 2022 року, 2023 рік, 2024 рік. Станом на серпень 2025 року граничний строк (30 днів) на проведення камеральної перевірки декларацій за 2022-2024 роки давно сплив.
Обґрунтовуючи правомірність проведення перевірки поза межами строків, Відповідач у вступній частині Акту посилається на "період дії карантину". Однак карантин, встановлений через COVID-19, був офіційно скасований в Україні ще 30.06.2023 року, тобто за два роки до складання оскаржуваного Акту.
Податкова адреса Позивача: Луганська область, м. Попасна. Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Попаснянська міська територіальна громада віднесена до тимчасово окупованих територій. Згідно з пп. 69.35-1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, на період дії воєнного стану, діє мораторій на проведення документальних перевірок платників податків, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території. Позивач вважає, що Відповідач порушив мораторій на проведення документальних перевірок.
В Акті перевірки Відповідач, обґрунтовуючи наявність порушення, здійснює детальний аналіз історії виникнення податкового боргу Позивача ще за 2014 рік, посилається на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №812/2436/14, аналізує рух коштів в Інтегрованій картці платника (ІКП) за кілька років та робить висновки щодо правомірності зарахування коштів у рахунок погашення боргу попередніх періодів згідно зі ст. 87 ПКУ. Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України. Вважають, що фактично, під виглядом «камеральної» перевірки Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання податкового законодавства.
Висновок Відповідача про порушення строків сплати базується не на факті несплати Позивачем коштів, а на тому, що сплачені Позивачем кошти були автоматично зараховані системою ДПС у погашення «старого» боргу 2014 року. Однак, оскільки сама перевірка, яка встановила цей факт і зафіксувала порушення у 2025 році, є незаконною (проведена з порушенням строків та всупереч мораторію), то й Акт перевірки не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі бути підставою для штрафу. Відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева», яка застосовується Європейським судом з прав людини та українськими судами, докази (в даному випадку - Акт), отримані з порушенням закону, є неприпустимими, а рішення, прийняті на їх основі, підлягають скасуванню.
Позивач вважає, що Відповідач допустив грубе порушення порядку зарахування коштів, сплачених платником податків. Як вбачається з матеріалів електронного кабінету та Акту перевірки, кошти, які Позивач сплачував у 2022-2025 роках на свій електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) для реєстрації податкових накладних та сплати поточних зобов'язань, були автоматично спрямовані Відповідачем на погашення податкового боргу, що виник на підставі ППР від 14.02.2014 №0000082200. Проте, відповідно до п. 200-1.2 ст. 200-1 ПКУ, рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ відкривається платнику виключно для перерахування коштів до державного бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та/або погашення податкового боргу з цього податку, що виник після 1 липня 2015 року (дата запровадження СЕА ПДВ).
Позивач наголошує на грубому порушенні Відповідачем порядку стягнення коштів, встановленого ст. 95 ПКУ. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється виключно за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам. Тобто, навіть з.а наявності податкового боргу, Податковий кодекс прямо забороняє податковому органу самостійно списувати кошти з рахунків СЕА ПДВ без окремого судового рішення про стягнення коштів. Як підтверджено Відповідачем у відповіді на запит, рішення суду у справі №360/7935/21 набрало законної сили лише у 2024 році, тоді як списання коштів відбулося ще у 2022 році. Більше того, це рішення стосувалося оскарження дій, а не стягнення коштів. Жодного окремого судового рішення про стягнення коштів з рахунків СЕА ПДВ, як того вимагає п. 95.3 ст. 95 ПКУ, Відповідачем отримано не було. Отже, автоматичне списання коштів з електронного рахунку Позивача є самоуправством та прямим порушенням імперативної норми закону.
Позивач зазначає, що Відповідач, ігноруючи норми ст.87, ст. 95 та ст. 200-1 ПКУ, безпідставно використав кошти СЕА ПДВ для погашення боргу 2014 року. Більше того, як вбачається з відповіді ГУ ДПС у Луганській області на запит Позивача, податковий орган обґрунтовує наявність боргу Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі №360/7935/21, яке набрало законної сили лише у січні 2024 року (після апеляційного перегляду). Проте, фактичне списання (зарахування) коштів з СЕА ПДВ у рахунок "старого боргу" розпочалося ще у жовтні 2022 року (що підтверджується даними електронного кабінету), тобто до ухвалення судового рішення, на яке посилається Відповідач, і задовго до набрання ним законної сили.
Ухвалою суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні.
Ухвалою суду від 29.12.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагон ремонт комплект Донбасс» про забезпечення позову в адміністративній справі № 360/2388/25 відмовлено.
Ухвалою суду від 29.12.2025 у задоволенні клопотання Відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи № 360/2388/25 відмовлено.
Ухвалою суду від 04.03..2026 у задоволенні клопотання Позивача про витребування доказів у справі № 360/2388/25 відмовлено.
Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог та зазначив таке.
Стосовно проведення камеральної перевірки поза межами строків, встановлених пунктом 76.3 статті 76 ПКУ.
Пунктом 76.3 ст. 76 ПK України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації aбo уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку ix подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України.
Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 200/5428/23, від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.
Вважають, що обчислюючи 1095-денний строк, слід враховувати зупинення перебігу строків давності у зв'язку з дією карантину та/або воєнного стану.
Стосовно доводів Позивача щодо порушення мораторію на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких є тимчасово окупованою територією України, Відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 2 підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України дія мораторію розповсюджується виключно на проведення документальних перевірок, натомість податковим органом проведена камеральна перевірка.
Щодо доводів Позивача про те, що податковий орган вийшов за межі камеральної перевірки, Відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 3 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Щодо правомірності винесення ППР від 02.09.2025 Відповідач повідомив, що Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, неодноразово вказував, що податковий обов'язок є безумовним і першочерговим.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 18.07.2024 у справі № 120/13533/23 сплачуючи податкові зобов'язання за межами вказаного строку, платник податків неналежно виконує вимоги ПК України, що становить закінчене податкове правопорушення.
Також Верховний Суд у постанові від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21 виснував, що на платника податків покладено обов'язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов'язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах визначених податковим законодавством. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 124.1 статті 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання у встановлені законом строки.
ТОВ «ВРКД» не було виконано податковий обов'язок щодо сплати у встановлені законом строки узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в податковому повідомленні - рішенні від 14.02.2014 № 0000082200 (основний платіж) та самостійно визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 29.09.2022 № 9196700301, від 18.10.2022 № 9213570349, від 14.11.2022 № 9240421732, від 20.02.2023 № 9029040250, від 20.03.2022 № 9055142097, від 20.04.2023 № 9086978178, від 22.05.2023 № 9118238517, від 20.06.2023 № 9146689121, від 17.08.2023 № 9209611374, від 20.07.2023 № 9179549383, від 20.09.2023 № 9244260805, від 20.10.2023 № 9278901545, від 20.11.2023 № 9314339229, від 20.12.2023 № 9347191931, 20.02.2024 № 9035052428, від 20.03.2024 № 9065238115, від 22.04.2024 № 9101864361, від 20.05.2024 № 9135852205, від 20.06.2024 № 9168362101.
Відповідач зазначає, що у постановах від 16.03.2023 року у справі № 600/747/22- а, від 03.08.2023 року у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 року у справі № 520/18519/21, від 05.10.2023 року у справі № 520/14773/21 Верховний Суд сформулював висновок, що для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Стосовно доводів позивача про те, що податковим органом порушено порядок зарахування коштів, сплачених ТОВ «ВРКД», зазначено, що відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість. Зазначене кореспондується з пунктом 87.1 статті 87 ПК України, відповідно до якого не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Як свідчать обставини та матеріали справи, станом на 25.06.2021 в інтегрованій картці платника з ПДВ обліковувався податковий борг, у зв'язку з поновленням (проведенням) грошових зобов'язань по податковому повідомленню - рішенню від 14.02.2014 № 0000082200, що і призвело до виникнення податкового боргу у сумі 294 971,02 грн. В подальшому кошти, сплачені позивачем, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення в інтегрованій картці платника з ПДВ відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України.
Доводи позивача про те, що кошти на рахунку платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть бути джерелом погашення боргу з податку на додану вартість лише за наявності відповідного рішення суду, є безпідставними, оскільки друге речення пункту 87.9 статті 87 ПК України є окремою нормою і стосується випадків, коли погашення боргу здійснюється за рішенням суду відповідно до статті 95 цього Кодексу. Аналіз же пункту 87.1 статті 87 ПК України свідчить про те, що джерелом погашення податкового боргу з податку на додану вартість можуть бути кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 805/4337/16-а, від 22.10.2018 у справі № 821/1431/17.
При цьому слід зазначити, що є істотна відмінність між погашенням податкового боргу за рахунок коштів, які сплачує платник ПДВ до державного бюджету, в тому числі, в рахунок сплати поточних грошових зобов'язань (пункт 87.9 статті 87 ПК України), і погашенням податкового боргу платника податку шляхом примусового стягнення коштів, які знаходяться на його банківських рахунках, у тому числі на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (пункт 95.3 статті 95 ПК України).
Так, пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи призначення платежу у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено приписами наведеної норми. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.03.2023 у справі № 520/7293/19.
А пункт 95.3 статті 95 ПК України регулює виключно відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У даній справі погашення податкового боргу відбувалось виключно за рахунок сплачених позивачем коштів, які відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення, що підтверджується даними ІКП з ПДВ.
Слід зазначити, що зарахування сплачених платником коштів в рахунок погашення податкового боргу, всупереч напряму сплати, визначеного платником податків, прямо передбачено нормами чинного податкового законодавства України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 04.04.2018 у справі № 815/5491/16, від 26.03.2019 у справі № 810/315/17.
Доводи позивача про те, що погашення податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 14.02.2014 № 0000082200 розпочалося до набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 360/7935/21, Відповідач вважає необґрунтованими з огляду на те, що предметом оскарження у справі № 360/7935/21 були податкова вимога від 02.11.2021 № 0027398-1304-1226, рішення про опис майна ТОВ «ВРКД» у податкову заставу від 02.11.2021 № 478/12-32-13-04-16, дії ГУ ДПС у Луганській області по відображенню 25.06.2021 в ІКП ТОВ «ВРКД» по зменшенню від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3303890,00 грн., збільшенню податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати у сумі 20,18 грн., а також зобов'язанню ГУ ДПС у Луганській області відмінити в ІКП ТОВ «ВРКД» ці зміни.
Натомість, підставою для відображення 25.06.2021 в інтегрованій картці платника з ПДВ суми податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 14.02.2014 № 0000082200 є ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі № 812/2436/14, про що і було повідомлено позивачу у відповіді на його запит від 05.12.2025 вих. № 41. Тобто податковий борг виник не на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 360/7935/21, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 року у справі № 360/7935/21.
Позивач на заперечення Відповідача послався на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі № 812/9945/13-а за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВВПЛЮС» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ПП «ВВ-ПЛЮС», згідно якої розглядалися як підстава для проведення перевірки Лист від 26.09.2013 року №2909/12-32-02 та Постанова про призначення документальної позапланової виїзної перевірки старшого слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань, аналогічні у справі № 812/2436/14, згідно якої позовні вимоги були задоволені частково. Позивач звертає увагу, що постанова 13 березня 2014 року у Справі № 812/9945/13-а та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду 13 травня 2014 р. у справі №812/9945/13-а додаються як приклад правозастосування у пов'язаних між собою справах (Справа №812/2436/14 та Справа № 812/9945/13-а) як доказ того, що податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року №0000082200 форми «Р», прийняте Первомайською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області після постанови слідчого від 27.11.2013 року про закриття кримінального провадження, в межах якого проводилась перевірка, у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб Позивача складу кримінального правопорушення, відповідно податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року №0000082200 не є підставою для Відповідача при неправомірному відображенні податкового боргу з ПДВ в ІКП Позивача, а також подальшого неправомірного списання коштів Позивача з електронного рахунку з ПДВ.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлені такі обставини справи.
ГУ ДПС у Луганській області була проведена камеральна перевірка ТОВ «ВРКД» стосовно порушення правил сплати (перерахування) податків, за результатами якої складений Акт від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130.
В Акті перевірки від 13.08.2025 Відповідачем зазначений висновок про порушення Позивачем термінів сплати податкових зобов'язань з ПДВ за період 2022-2025 роки, на підставі чого був нарахований штраф у розмірі 10% на суму 862 040,82 грн.
На підставі Акту перевірки Відповідачем було прийняте Податкове повідомлення-рішення від 02.09.2025 вих. № 1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш»), яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 86 204,08 грн.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175);
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39).
Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (абзац другий пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з абзацом четвертим пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, Податковий кодекс України пов'язує узгодження грошового зобов'язання при судовому оскарженні платником податків рішення контролюючого органу з днем набрання судовим рішенням законної сили.
Статтею 255 КАС України закріплено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 256 КАС України передбачено, що ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Зазначене кореспондується з пунктом 87.1 статті 87 ПК України, відповідно до якого не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Луганським окружним адміністративним судом розглядалася справа № 360/7935/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вагон ремонт комплект Донбасс» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення про опис майна, де серед інших вимог були заявлені такі:
- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Луганській області по відображенню 25.06.2021 в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» по зменшенню від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3303890,00 грн, збільшенню податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати у сумі 20,18 грн;
- зобов'язати ГУ ДПС у Луганській області відмінити в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» зміни, що були зроблені 25.06.2021 по зменшенню від'ємного значення ПДВ у розмірі 3303890,00 грн, збільшенню податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати в сумі 20,18 грн.
Рішенням від 01.12.2022 у задоволенні заявлених вимог було відмовлено повністю.
По справі № 360/7935/21 суд зазначив, що Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» на підставі акту від 13.11.2013 №174/12-10-22/36954130 були винесені податкові повідомлення - рішення від 04.12.2013: з податку на додану вартість №0000132200 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання у сумі 282 191,25 грн, у тому числі: основний платіж - 258239,00 грн та штрафна санкція - 64 559,75 грн; а також форми «В4» №0000122200, яким зменшено суму від'ємного значення 3 303 890,00 гривень.
При цьому, за наслідками розгляду скарги ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» рішенням контролюючого органу було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 № 0000122200 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.12.2013 № 0000132200 в частині зазначення 32 486 грн податку на додану вартість та 8121,50 грн штрафних санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
На підставі цього рішення Первомайською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2014 року № 0000082200 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов'язання у сумі 282 191,25 грн, у тому числі: основний платіж - 225 753,00 грн та штрафні санкції - 56 438,25 грн.
Отже, податковий борг позивача зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» становить 294 971,02 грн, з яких: основний платіж - 225732,82 грн, штрафні санкції - 56438,25 грн, визначений податковим повідомленням-рішенням від 14.02.2014 № 0000082200.
По справі № 360/7935/21 суд зробив висновок про відсутність протиправності в діях Головного управління ДПС у Луганській області щодо внесення до інформаційної системи органів ДПС та інтегрованої картки платника інформації про наявність у ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» податкового боргу зі сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 04.12.2013 № 00000122200 та № 00000132200.
Також при розгляді справи № 360/7935/21 суд встановив, що податковий борг ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» на дату формування оскаржуваної вимоги (02.11.2021) становить 294 971,02 грн, який складається з узгодженої суми грошового зобов'язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000082200, в тому числі основний платіж - 225732,82 грн, штрафна санкція - 56438,25 грн, а також нарахованої пені в сумі 12799,95 грн.
Головним управлінням ДПС у Луганській області на адресу ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» направлено податкову вимогу форми «Ю» від 02.11.2021 №0027398-1/304-1226 (вих. №9326/6/12-32-13-04-25 від 02.11.2021) про сплату податкового боргу з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код класифікації доходів бюджету 14010100, що станом на 01.11.2021 становить 294971,02 гривень. Зазначену вимогу позивач отримав 23.11.2021.
Враховуючи наявність підтверджених сум податкового боргу ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» станом на дату формування оскаржуваної вимоги форми «Ю» від 02.11.2021 № 0027398-1/304-1226, рішення про опис майна у податкову заставу № 478/12-32-13-04-16 від 02.11.2021 прийнято відповідачем правомірно, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
З наведеного слідує, що ГУ ДПС у Луганській області з дотриманням вимог чинного законодавства винесено податкову вимогу форми «Ю» від 02.11.2021 № 0027398-1/304-1226 та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 02.11.2021 № 478/12-32-13-04-16.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 360/7935/21 набрало законної сили 17.01.2024.
Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, станом на серпень 2025 року - проведення камеральної перевірки, за результатом якої прийняте оскаржуване ППР від 02.09.2025, дії Відповідача щодо узгодження суми грошового зобов'язання Позивача на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000082200, в тому числі основний платіж - 225732,82 грн, штрафна санкція - 56438,25 грн, а також нарахованої пені в сумі 12799,95 грн., та дії щодо збільшення податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати в сумі 20,18 грн. в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс», вже були предметом судового оскарження, та дії податкового органу з цього приводу визнані правомірними.
Отже, наявність податкового боргу в сумі 294971,02 грн та його відображення в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс» відбулося не «на підставі», а «з урахуванням» ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі №812/2436/14 та податкового повідомлення-рішення від 14.02.2014 № 0000082200.
У зв'язку з чим посилання Позивача на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі № 812/9945/13-а є незмістовним, оскільки вказана постанова не має по цій справі преюдиціального значення.
Також зазначені обставини спростовують доводи Позивача про те, що погашення податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням від 14.02.2014 № 0000082200 розпочалося до набрання законної сили рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у справі № 360/7935/21, оскільки ППР від 14.02.2014 не було предметом оскарження у зазначеній справі.
Стосовно строків проведення камеральної перевірки суд враховує положення як першого, так і другого абзаців пункту 76.3 статті 76 ПКУ.
Суд погоджує позицію Відповідача стосовно того, що законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації (30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).
Суд вважає за можливе по даній справі застосувати аналогічну правову позицію з даного спірного питання щодо наявності законодавчих підстав у Відповідача для проведення камеральної перевірки з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня, висловлену в постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 200/5428/23, від 24.07.2023 року у справі №821/850/18.
Також при обчисленні 1095-денного строку необхідно враховувати зупинення перебігу строків давності у зв'язку з дією карантину та воєнного стану.
Доводи Позивача щодо порушення мораторію на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких є тимчасово окупованою територією України, є незмістовними, оскільки відповідно до підпункту 2 підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України дія мораторію розповсюджується виключно на проведення документальних перевірок, натомість податковим органом проведена камеральна перевірка.
Оскільки Відповідачем правомірно внесені відповідні зміни щодо збільшення податкового боргу в сумі 294971,02 грн та зменшенню переплати в сумі 20,18 грн. в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Вагон ремонт комплект Донбасс», Відповідачем правомірно винесене ППР від 02.09.2025.
Суд узгоджує позицію Відповідача щодо можливості застосування до спірних правовідносин практики Верховного Суду, застосованої у постанові від 18.07.2024 у справі № 120/13533/23, стосовно того, що сплачуючи податкові зобов'язання за межами визначеного строку, платник податків неналежно виконує вимоги ПК України, що становить закінчене податкове правопорушення.
ТОВ «ВРКД» не було виконано податковий обов'язок щодо сплати у встановлені законом строки узгодженої суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених в податковому повідомленні - рішенні від 14.02.2014 № 0000082200 (основний платіж) та самостійно визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 29.09.2022 № 9196700301, від 18.10.2022 № 9213570349, від 14.11.2022 № 9240421732, від 20.02.2023 № 9029040250, від 20.03.2022 № 9055142097, від 20.04.2023 № 9086978178, від 22.05.2023 № 9118238517, від 20.06.2023 № 9146689121, від 17.08.2023 № 9209611374, від 20.07.2023 № 9179549383, від 20.09.2023 № 9244260805, від 20.10.2023 № 9278901545, від 20.11.2023 № 9314339229, від 20.12.2023 № 9347191931, 20.02.2024 № 9035052428, від 20.03.2024 № 9065238115, від 22.04.2024 № 9101864361, від 20.05.2024 № 9135852205, від 20.06.2024 № 9168362101.
Як наслідок, податковий орган на законних підставах відповідно до пункту 131.2 статті 131 ПК України самостійно здійснював розподіл сплачених Позивачем коштів у визначеному цим пунктом черговості зарахування платежів.
При цьому Відповідач відповідно до фактичних обставин на підставі пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України використовував кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, для погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Суд узгоджує позицію Відповідача стосовно того, що доводи позивача про те, що кошти на рахунку платника податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість можуть бути джерелом погашення боргу з податку на додану вартість лише за наявності відповідного рішення суду, є безпідставними, оскільки друге речення пункту 87.9 статті 87 ПК України є окремою нормою і стосується випадків, коли погашення боргу здійснюється за рішенням суду відповідно до статті 95 цього Кодексу. Аналіз же пункту 87.1 статті 87 ПК України свідчить про те, що джерелом погашення податкового боргу з податку на додану вартість можуть бути кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин як аналогічну позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 805/4337/16-а, від 22.10.2018 у справі № 821/1431/17.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що ГУ ДПС у Луганській області на законних підставах провело камеральну перевірку ТОВ «ВРКД» щодо порушення правил сплати (перерахування) податків, за результатами якої складений Акт від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.09.2025 вих. № 1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш»), яким до Позивача застосовано штрафні санкції у сумі 86 204,08 грн.
Зазначене свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 02.09.2025 №1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш»); визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС», оформленої Актом від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130; зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» шляхом відображення коштів, фактично сплачених ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» у 2022- 2025 роках за податковими деклараціями з ПДВ як своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань за відповідні звітні періоди (без нарахування штрафних санкцій та пені за нібито несвоєчасну сплату).
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин, з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин та меж заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» (ідентифікаційний код 42816976, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, буд. 21, офіс 1) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код ВП 44082150, місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 72) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 02.09.2025 №1771/12-32-04-02-06 (форма «Ш»); визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Луганській області щодо проведення камеральної перевірки ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС», оформленої Актом від 13.08.2025 №1599/12-32-04-02-06/36954130; зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» шляхом відображення коштів, фактично сплачених ТОВ «ВАГОН РЕМОНТ КОМПЛЕКТ ДОНБАСС» у 2022- 2025 роках за податковими деклараціями з ПДВ як своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань за відповідні звітні періоди (без нарахування штрафних санкцій та пені за нібито несвоєчасну сплату) - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Борзаниця