про повернення позовної заяви
04 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/675/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позов
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітряних сил України, 6, ЄДРПОУ 00034022)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у нерозгляді по суті поданих 01.08.2023 року документів та у неприйнятті рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку зі встановленням йому інвалідності ІІІ групи;
- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути по суті подані 01.08.2023 р. документи на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи та прийняти мотивоване рішення про призначення або відмову у призначенні такої допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року (у редакції, чинній на момент виникнення права).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду, зокрема, заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та підтверджуючих доказів.
У встановлений судом строк на адресу суду надійшла заява позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду у якій зазначено, що 01.08.2023 р. був поданий комплект документів для призначення ОГД у зв'язку зі встановленням інвалідності ІІІ групи. Станом на дату подання позову та станом на дату подання цієї заяви рішення про призначення ОГД не прийняте, рішення про відмову у призначенні ОГД не прийняте, мотивована письмова відповідь про результат розгляду відсутня, відповідач фактично підтримує стан правової невизначеності щодо завершення адміністративної процедури. Вказує, що за змістом ч.1-2 ст.122 КАС України строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. У ситуації, коли суб'єкт владних повноважень не ухвалив жодного рішення (ані про призначення, ані про відмову), відсутній акт/подія, з якою можна безсумнівно пов'язати початок відліку строку звернення до суду. Позивач позбавлена «точки відліку» у вигляді формалізованого результату розгляду. Отже, механічне обчислення строку звернення до суду від дати подання документів 01.08.2023 без урахування триваючої природи бездіяльності та без наявності рішення/відмови як юридичного факту, що фіксує результат, є процесуально некоректним. Саме відповідач своєю бездіяльністю підтримує стан невизначеності та блокує можливість отримати формалізований результат адміністративної процедури. У даній справі звернення з позовом спрямоване не на перегляд «давніх подій», а на припинення триваючого порушення - обов'язок відповідача ухвалити рішення існує і нині, а відсутність рішення продовжує порушувати права та законні інтереси позивача. Позивач не отримала рішення чи відмову, тобто не мала об'єктивної можливості «закрити» адміністративну процедуру і перейти до оскарження її результату. Тому підстави для висновку про зловживання правом відсутні.
Суд зазначає, що відповідно до ст.8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Разом з тим, за змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч.5 ст.5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
У Рішенні по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом та наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, позивач просить зобов'язати відповідача розглянути по суті подані 01.08.2023 документи на призначення одноразової грошової допомоги, натомість позовна заява подана до суду 10.02.2026, тобто після спливу законодавчо встановленого строку звернення до суду (ч.2 ст.122 КАС України). При цьому, не наведено які обставини змінилися, з урахуванням того, що позивач мала можливість оскаржити бездіяльність Міністерства оборони України, яка полягає у нерозгляді по суті поданих 01.08.2023 року документів та у неприйнятті рішення ще у 2024 році.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд вважає посилання позивача у поданій заяві необґрунтованими, оскільки не наведено поважних обставин, які не залежали від її волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, належних та допустимих доказів поважності пропуску строку звернення до суду не надав, а звернувся до суду лише 10.02.2026, тобто з пропуском строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА