про повернення позовної заяви
05 березня 2026 року м. Київ № 320/8990/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В.., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішень та розпоряджень,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо подання документа з недостовірними відомостями -технічний паспорт від 17.09.2025, серія та номер: ТІ01:6561-3453-8684-1864, як підставу внесення запису про державну реєстрацію речових прав Міністерства оборони України на гуртожиток по вул. Князів Острозьких, 45/1, корпус 26 Печерського району міста Києва,
- скасувати рішення Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.12.2025 № 82296807 про державну реєстрацію гуртожитку по вул. Князів Острозьких, № 45/1 корпус 26 м. Київ (реєстраційна справа № 3250492280000), що мало наслідком державну реєстрацію речових прав Міністерства оборони України на підставі документа з недостовірними відомостями, та визнати речове право Міністерства оборони України на багатоквартирний житловий будинок по вул. Князів Острозьких, 45/1, корпус 26 Печерського району міста Києва на підставі технічного паспорта від 16.07.2025, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01: 3961-4458-9399- 8276,
- скасувати розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.02.2025 № 53 (із змінами від 19.11.2025 № 587) «Про внесення змін до Реєстру гуртожитків державної, комунальної, приватної та колективної форм власності, розташованих на території Печерського району міста Києва» про внесення до обліку гуртожитку по АДРЕСА_1 та включити до житлового фонду Печерського району м. Києва багатоквартирний житловий будинок по вул. Князів Острозьких, 45/1, корпус 26 Печерського району міста Києва згідно технічного паспорта від 16.07.2025, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01: 3961-4458-9399-8276.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження в даній справі, суд виходить з наступного.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано одне із основоположним прав людини право на справедливий суд, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав.
В національному законодавстві дане право випливає із положень Конституції України, у частині другій статті 55 якої закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Реалізація права на суд залежить як від інституційних та організаційних чинників, так і від особливостей здійснення окремих судових процедур.
Приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист, визначеним у цій статті шляхом.
Практикою Європейського суду з прав людини, сформованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 1 КАС України, Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Зі змісту зазначеного положення вбачається, що нормами процесуального права на позивача покладається обов'язок належного оформлення заяви по суті справи, тобто позовної заяви, яка повинна відповідати вимогам встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Так, статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України регламентується об'єднання і роз'єднання позовів.
Зі змісту частини першої статті 172 КАС України вбачається, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною вимогою в розумінні пункту 23 частини першої статті 4 КАС України є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач, зокрема просить суд визнати речове право Міністерства оборони України на багатоквартирний житловий будинок по вул. Князів Острозьких, 45/1, корпус 26 Печерського району міста Києва на підставі технічного паспорта від 16.07.2025, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01: 3961-4458-9399- 8276.
Між цим, суд зазначає, що зазначена вимога фактично спрямована на вирішення питання про наявність та зміст речового права на нерухоме майно, тобто на встановлення або підтвердження права власності.
Спори щодо виникнення, зміни чи припинення цивільних прав на нерухоме майно, зокрема права власності, за своєю правовою природою є приватноправовими.
Відповідно до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних правовідносин, зокрема щодо захисту речових прав.
Суд зазначає, що спори щодо виникнення та належності речового права на нерухоме майно є приватноправовими і підлягають розгляду судами загальної юрисдикції у порядку цивільного судочинства, навіть якщо вони пов'язані з діями суб'єктів владних повноважень, а тому вимоги позивача в цій частині не можуть розглядатись Київським окружним адміністративним судом в порядку КАС України.
Відтак, виходячи з вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем подано позов із порушення правил об'єднання позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, 26, а також у рішенні від 18 лютого 2011 року по справі Мушта проти України, заява № 8863/06, пункти 37, 38, 47, розкриваючи зміст принципу юридичної визначеності в контексті передбаченого у п. 1 ст. 6 ЄКПЛ права на доступ до суду зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Відповідно до частини четвертої статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Аналогічне правило викладене в частині шостій статті 21 КАС України, згідно якої не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Суд наголошує, що підхід щодо неможливості об'єднання позовних вимоги, що належить розглядати за правилами різної юрисдикції, спрямований головним чином на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи судом встановленим законом.
Так, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог та предмет спору, суд дійшов висновку, що позивачем об'єднано в одне провадження кілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Поряд з цим, суд враховує, що з огляду на характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, роз'єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом адміністративним судом за таких обставин є неможливим.
Пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищевикладені обставини, з огляду на порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та скасування рішень та розпоряджень - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви і додані до неї документи надіслати позивачу.
Довести до відома позивача, що у відповідності до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Кочанова П.В.