05 березня 2026 року Справа № 320/26742/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Трімен Україна" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трімен Україна" задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про визначення коду товару № КТ-UA100000-0010-2025 від 15.01.2025; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100190/2025/000019; стягнуто на користь ТОВ "Трімен Україна" (місцезнаходження: Київська область м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4. офіс 2) з бюджетних асигнувань Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555), сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 коп.).
31 липня 2025 року представником позивача Кравченко Р.М. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення яким стягнути на користь ТОВ "Трімен Україна" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати позивача з проведення товарознавчої експертизи у розмірі 130 000,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відтак, оскільки рішення у цій справі було ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому питання ухвалення додаткового судового рішення також розглянуто без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на проведення товарознавчої експертизи в сумі 13591,44 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
В обґрунтування поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у даній справі, представник вказує про право на відшкодування заявлених витрат, понесення яких підтверджуються наданими до позову рахунком за послуги з проведення товарознавчої експертизи №1/48/25-13052025 від 13.05.2025 року, платіжною інструкцією про оплату послуг згідно рахунку №1/48/25-13052025 від 13.05.2025 року за договором про проведення товарознавчої експертизи на суму 130 000,00 (сто тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідачем подано до суду заперечення щодо заяви про стягнення витрат з проведення товарознавчої експертизи, долучена позивачем до справи експертиза не підлягала врахуванню судом як доказ. Вказуючи на узагальнення Вищого адміністративного суду України 13.03.2017 винесену постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України» при оскарженні коду товару предметом експертизи не може бути питання про те, за яким кодом УКТЗЕД слід класифікувати спірний товар. Покликаючись серед іншого на правові висновки ВАСУ у справі № 2а-309/12/2070, зазначає, що законодавство про торгово-промислові палати не передбачає права торгово-промислової палати визначати коди УКТЗЕД при здійсненні експортно-імпортних операцій. Вважає, що оскільки вказаний висновок експерта не може бути використаний як доказ через відсутність правових підстав для проведення експертизи по визначенню коду УКТЗЕД експертними установами, відповідно й відсутні підстави стягнення з митниці коштів за проведення такої експертизи.
Згідно з статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Якщо під час підготовки висновку експерт встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Із змісту статті 104 КАС України вбачається, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.
Якщо позасудове експертне дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має повідомити про це особу, яка до нього звернулася, в порядку, визначеному частиною четвертою статті 106 цього Кодексу.
Висновок експерта, складений за результатами позасудового експертного дослідження, під час якого був повністю або частково знищений об'єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов'язку доказування.
Висновок експерта, складений за результатами позасудового експертного дослідження, під час якого був повністю або частково знищений об'єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні (стаття108 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з частинами 4-8 статті 137 КАС України у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.
Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно висновків, викладених Великою палатою Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 системний аналіз положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:
(1) витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;
(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;
(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;
(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.
Суд зазначає, що згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2025 року судом означено правову позицію викладену у пункті 21 постанови Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №260/1358/18, адміністративне провадження №К/9901/16491/19 встановлено: «Щодо допустимості доказів в адміністративному судочинстві, експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу). Оцінка такого експертного дослідження, так само, як і експертного дослідження спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, чи його відокремленого підрозділу, здійснюється судом за правилами оцінки доказів, визначених статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України».
В контексті вказаного суд звернув увагу на те, що висновок експерта №42/25 від 10.06.2025 в розумінні статті 72 КАС України є доказом в адміністративному судочинстві, на підставі якого суд встановлює наявність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги позивача.
В матеріалах справи містяться висновок експерта №42/25 від 10.06.2025, копія свідоцтва експерта №83-21/П, рахунок за послуги з проведення товарознавчої експертизи №1/48/25-13052025 від 13.05.2025 року, платіжна інструкція про оплату послуг згідно рахунку №1/48/25-13052025 від 13.05.2025 року на суму 130 000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на сплачений експертний висновок враховуються наслідки вирішення справи судом, врахування висновку експерта №42/25 від 10.06.2025 як доказ, поданий позивачем в обґрунтування заявлених вимог та доводів, експертиза була проведена саме за ініціативою позивача для подання її до суду в межах предмета спору, докази понесення витрат з проведення експертизи позивачем долучено до справи.
Таким чином, що судові витрати, пов'язані із проведенням експертиз у розмірі 130 000,00 грн підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо заперечень відповідача, суд враховує позицію митного органу та зазначає про право включення такої до апеляційної скарги під час оскарження судового рішення за наслідками розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст.132, 134, 137, 139, 143, 252 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача Кравченка Р.М. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/26742/25 - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трімен Україна" (місцезнаходження: Київська область м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4. офіс 2) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (бульвар Гавела Вацлава, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555), понесені судові витрати з проведення товарознавчої експертизи у розмірі 130 000,00 грн. (сто тридцять тисяч гривень 00 коп.).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Войтович І. І.