про забезпечення позову
04 березня 2026 року м. Київ № 320/9261/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,
до суду засобами підсистеми «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Васильєвої Т.С. надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд (із урахуванням заяви від 04.03.2026):
зупинити дію наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 06.02.2026 року № 176 «Про притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності», а саме в частині - «за результатом висновку внутрішнього службового розслідування від 26.01.2026 року № 70-26, з метою відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України, заподіяної внаслідок безпідставного нарахування та виплати компенсації за невикористані додаткові відпустки при звільненні полковника ОСОБА_2 (за 2010 - 2014 роки), який має статус учасника бойових дій, на загальну суму 130 991,25 грн., притягнути до матеріальної відповідальності шляхом стягнення коштів в рівному розмірі, тобто солідарно, з грошового забезпечення начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) підполковника ОСОБА_1 у розмірі - 26 198,25 грн. Стягнення суми завданої шкоди здійснити із грошового забезпечення військовослужбовця в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення»;
заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснювати утримання з грошового забезпечення начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) підполковника ОСОБА_1 у розмірі 26 198,25 гривень до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 03.03.2026 визначено головуючою суддю Шевченко А.В. для розгляду вказаної заяви.
Ухвалою від 03.03.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви призначено до розгляду у судовому засіданні із викликом сторін на 04.03.2026 .
04.03.2026 у судове засідання прибули повноважні представники сторін.
Представник заявника просила задовольнити заяву про забезпечення позову з підстав, викладених у ній.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач по майбутньому позову) заперечувала проти задоволення такої.
Протокольною ухвалою від 04.03.2026 суд перейшов до розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що управлінням внутрішнього аудиту Головного управління Національної гвардії України у Міжнародному центрі НГУ проведене аудиторське дослідження за період діяльності з 01.01.2023 по 30.09.2026 року та складено аудиторський звіт № 25-26 від 04.11.2025 року, відповідно до якого Міжнародний центр НГУ в 2023 році при звільненні військовослужбовця ОСОБА_2 нарахував й виплатив йому компенсації за невикористану додаткову відпустку військовослужбовців за 2010-2014 роки на загальну суму 132 986,05 грн.
06.02.2026 року відповідачем по майбутньому позову видано наказ № 176 «Про притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності», яким вирішено стягнути з керівників структурних підрозділів, які погоджували наказ, суму компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2010-2014 років, виплаченої військовослужбовцю ОСОБА_2
Зокрема, вказаним наказом закріплено утримати із грошового забезпечення ОСОБА_1 суму 26 198,25 грн.
Заявник наголошує, що без вжиття заходів забезпечення позову утримання з нього коштів грошового забезпечення в розмірі 26 198,25 грн буде стягнуто на казначейський рахунок, а тому будь-яке рішення у цій справі не поновить порушені права, про які ним наголошено. Через утримання з нього грошового забезпечення, заявник буде позбавлений можливості отримувати свою родину та малолітніх дітей. Грошове забезпечення Міжнародного центру НГУ здійснюється коштом державного бюджету України з казначейського рахунку, відкритого у Державному казначействі України. Повернення з держбюджету заявнику суми утриманих з нього на підставі наказу коштів грошового забезпечення буде складною процедурою. Наразі чинним законодавством України чітка процедура видатків для повернення помилково утриманих коштів грошового забезпечення військовослужбовця - не передбачена, тому єдиним варіантом повернення заявником вже утриманих з нього коштів в дохід державного бюджету України буде звернення останнього з новим позовом, що вимагатиме значного часу та грошових витрат. Відповідно, порушення права заявника на грошове забезпечення військовослужбовця за результатом розгляду справи не буде поновлено.
Відтак, зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову матиме незворотні для нього наслідки, а тому просить задовольнити заяву.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм процесуального закону дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Слід зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
І заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 06.02.2026 т.в.о. начальника полковника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) прийнято наказ № 176 «Про притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності», (далі - Наказ). При цьому, предметом майбутнього оскарження позивачем є, зокрема пункт 1.2 вказаного наказу.
Так, відповідно до пункту 1.2 Наказу, наказано притягнути до матеріальної відповідальності шляхом стягнення коштів грошового забезпечення начальника фінансового відділення (Головного бухгалтера) підполковника ОСОБА_1 у розмірі 26198,25 грн (двадцять шість тисяч сто дев'яносто вісім гривень двадцять п'ять копійок). Стягнення суми завданої шкоди здійснити із грошового забезпечення військовослужбовця в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Отже, з огляду на те, що утримання з грошового забезпечення позивача сум матеріальної шкоди може відбутись до прийняття рішення судом, суд погоджується, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що утримання із заявника в примусовому порядку шкоди на підставі пункту 1.2 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 06.02.2026 № 176 «Про притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності», може істотно ускладнити поновлення порушених прав заявника в разі задоволення адміністративного позову, тому вважає за доцільне заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військовій частині НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) здійснювати утримання з грошового забезпечення начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) підполковника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 шляху розмірі 26 198,25 гривень до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
При цьому суд враховує, що вжиття таких заходів забезпечення як зупинення судом утримання сум матеріальної шкоди з місячного грошового забезпечення заявника не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
На підставі викладеного, дослідивши зміст заяви та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог заявника та необхідність надання позивачеві тимчасового захисту з метою збереження існуючого становища на період розгляду справи.
У той же час, заява в частині зупинення дії наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 06.02.2026 № 176 «Про притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності», а саме в частині - «за результатом висновку внутрішнього службового розслідування від 26.01.2026 року № 70-26, з метою відшкодування завданої матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України, заподіяної внаслідок безпідставного нарахування та виплати компенсації за невикористані додаткові відпустки при звільненні полковника ОСОБА_2 (за 2010 - 2014 роки), який має статус учасника бойових дій, на загальну суму 130 991,25 грн., притягнути до матеріальної відповідальності шляхом стягнення коштів в рівному розмірі, тобто солідарно, з грошового забезпечення начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) підполковника ОСОБА_1 у розмірі - 26 198,25 грн. Стягнення суми завданої шкоди здійснити із грошового забезпечення військовослужбовця в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення», адже наведені заявником доводи про протиправність оскаржуваного підпункту наказу потребують з'ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для зупинення дії вказаного пункту наказу до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, як заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову задовольнити частково.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військовій частині НОМЕР_1 ) (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) здійснювати утримання коштів на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) від 06.02.2026 № 176 «Про притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності» з грошового забезпечення начальника фінансового відділення (головного бухгалтера) підполковника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_2 шляху розмірі 26 198,25 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто вісім гривень двадцять п'ять копійок) до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвалу в частині вжиття судом заходів забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Шевченко А.В.