04 березня 2026 року № 320/4281/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2023 №774030410 на суму 133420,80 грн., з яких податкові зобов'язання - 121291,64 грн., штраф - 12129,16 грн. (податкові зобов'язання з земельного податку);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2023 №789730410 на суму 4329,88 грн., з яких податкові зобов'язання 3936,25 грн., штраф 393,63 грн. (податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2023 №789610410 на суму 76265,97 грн., з яких податкові зобов'язання 69332,70 грн., штраф - 6933,27 грн. (податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2023 №789670410 на суму 2309,26 грн., з яких податкові зобов'язання 2099,33 грн., штраф - 209,93 грн. (податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки);
- визнати протиправним та скасувати Рішення про результати розгляду Скарги №35291/6/99-00-06-03-02-06 від 28.11.2023 про часткове задоволення Скарги позивача, скасування ППР ГУ ДПС у м. Києві від 28.09.2023 №608100410;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про результати розгляду Скарги №35949/6/99-00-06-03-02-06 від 05.12.2023 про часткове задоволення Скарги позивача, скасування ППР ГУ ДПС у м. Києві від 05.10.2023 №625770410;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про результати розгляду Скарги №35951/6/99-00-06-03-02-06 від 05.12.2023 про часткове задоволення Скарги позивача, скасування ППР ГУ ДПС у м. Києві від 05.10.2023 №625740410;
- визнати протиправним та скасувати Рішення про результати розгляду Скарги №35950/6/99-00-06-03-02-06 від 05.12.2023 про часткове задоволення Скарги позивача, скасування ППР ГУ ДПС у м. Києві від 05.10.2023 №625760410.
Ухвалою суду від 21.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові органи допустили порушення вимог ПКУ, неправомірно визначили платнику податків зобов?язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і земельного податку за період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року. Позивач не погоджується з такими рішеннями податкових органів, вважає їх такими, що грубо порушують вимоги чинного податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.
Відповідачі своїм правом подати відзив на позовну заяву скористалися та повністю заперечили щодо обґрунтованості позовних вимог, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Головне управління ДПС у м. Києві вказало, що при проведенні камеральної перевірки позивача у 2023 році щодо донарахування податкових зобов?язань позивачу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку (орендної плати за землю) за період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року діяло правомірно. Донарахування податкових зобов?язань позивачу за результатами проведення камеральної перевірки за період з 01 січня 2023 року по 30 квітня 2023 року проведено правомірно і на підставі чинного законодавства.
Державна податкова служба України зазначила, що оскаржувані рішення ДПС України про результати розгляду скарги самі по собі не є юридично значимими для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб?єктивні права та обов?язки останнього, а відтак, безпосередньо не порушують права та інтереси позивача.
У своїх відповідях на відзив позивач не погодився із доводами відповідачів. Пояснив, що станом на 01 січня 2023 року діяли пільги з нарахування і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю (земельного податку та орендної плати) на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, та юридичні особи мали право не нараховувати і не сплачувати плату за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Разом із цим, на думку позивача, позиція Державної податкової служби України є необґрунтованою, адже підставою для нарахування йому грошового/податкового зобов?язання у сумах, які визначаються спірними податковими повідомленнями-рішеннями, стали саме рішення ДПС про результати розгляду скарги , а тому в силу приписів податкового законодавства, вони підлягають оскарженню.
Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2023 року позивачем подано уточнювальні податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю (земельного податку та орендної плати) за 2023 рік.
У вересні 2023 року на адресу ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" надійшли акти перевірок:
1. №56911/Ж5/26-15-04-10-03/32244976 від 30.08.2023 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, які є власниками об?єктів нежитлової нерухомості ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" за 2023 рік.
2. №56910/Ж5/26-15-04-10-03/32244976 від 30.08.2023 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, які є власниками об?єктів нерухомості ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" за 2023 рік.
3. №56272/Ж5/26-15-04-10-03/32244976 від 25.08.2023 про результати камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік.
4. №56912/5/26-15-04-10-03/32244976 від 30.08.2023 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, які є власниками об?єктів нерухомості ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" за 2023 рік.
На підставі висновків актів перевірки, стосовно позивача прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
1. Від 05 жовтня 2023 року №625770410 та Розрахунок податкового зобов?язання, яким скаржнику донарахували податкові зобов?язання у сумі 86665,88 грн, з яких 69332,70 грн - податкові зобов?язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та штраф 25% - 17333,18 грн.
2. Від 05 жовтня 2023 року №625760410 та Розрахунок податкового зобов?язання, яким скаржнику донарахували податкові зобов?язання в сумі 4920,31 грн, з яких 3936,25 грн - податкові зобов?язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної та штраф 25% - 984,06 грн.
3. Від 05 жовтня 2023 року №625740410 та Розрахунок податкового зобов?язання, яким скаржнику донарахували податкові зобов?язання в сумі грн., з яких 2099,33 грн. - податкові зобов?язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
4. Від 28 вересня 2023 року №608100410, яким позивачу нараховано 151614,55 грн грошових зобов'язань, з яких 121291,64 грн - податкові зобов?язання з земельного податку з юридичних осіб за період з 01.01.2023 по 30.04.2023, інша сума - штраф - 30322,91 грн.
Не погоджуючись із названими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" оскаржило їх до Державної податкової служби України.
Рішеннями про результати розгляду скарг від 05.12.2023 №35291/6/99-00-06-03-02-06, №35949/6/99-00-06-03-02-06, №35951/6/99-00-06-03-02-06, №35950/6/99-00-06-03-02-06, скарги позивача задоволено частково, у зв'язку із чим оформлено нові податкові повідомлення - рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 06.12.2023 №774030410 на суму 133420,80 грн., з яких податкові зобов'язання - 121291,64 грн., штраф - 12129,16 грн. (податкові зобов'язання з земельного податку);
- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2023 №789730410 на суму 4329,88 грн., з яких податкові зобов'язання 3936,25 грн., штраф 393,63 грн. (податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки);
- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2023 №789610410 на суму 76265,97 грн., з яких податкові зобов'язання 69332,70 грн., штраф - 6933,27 грн. (податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки);
- податкове повідомлення-рішення від 12.12.2023 №789670410 на суму 2309,26 грн., з яких податкові зобов'язання 2099,33 грн., штраф - 209,93 грн. (податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки).
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням та рішеннями про результати розгляду скарг, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 26 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт (пп. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України).
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Особливості справляння плати та податку врегульовано пунктами 69.14, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, врегульовано нормами ст. 266 та п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене майно»).
Зокрема, 06 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11 квітня 2023 року.
Згідно вказаного Закону підпункт 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено в новій редакції, а саме:
« 69.22. Тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
підставою для обчислення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Держатель Реєстру майна щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на перше число відповідного кварталу.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Згідно вимог пункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку...».
У постанові Верховного суд 25.09.2023 по справі №640/7520/21 зазначається наступне: «Верховний Суд відступив від висновку в постановах від 07 вересня 2018 року у справі № 826/18755/15 від 17 березня 2021 року №816/846/16. від 01 липня 2021 року №816/844/16 та сформулював висновок, що норми підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України не скасовують дію норми, якою встановлено (змінено) податок (збір) та/або будь-який елемент податку (збору) і яка запроваджена законом, що прийнятий пізніше, ніж за шість місяців до початку бюджетного періоду, в якому запроваджується податок (збір) та/або зміни будь-якою елементу податку (збору ). Колізії між такою нормою та принципом стабільності немає оскільки принцип стабільності застосовується в системному зв'язку з іншими принципами податкового законодавства. Така норма не застосовується лише тоді, коди вона суперечить принципу верховенства права в контексті права платника податку на мирне володіння майном. Колегія суддів Верховною Суду зазначає, що Закон № 466-ІX є чинним, неконституційним не визнавався, норми підпункту 16-1 пункту 254.4 статті 254 пункту 1 підрозділу 9-3 розділу XX ПК України не припускають неоднозначною (множинного) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів».
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп/1997. стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Таким чином, рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 яким визначено, що закон немає зворотної сили в часі, також щодо змін до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців.
Крім того, у даному спорі відсутні положення, нормативно-правові акти з приводу презумпції правомірності рішень платника податків, припускається неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків.
Законом України від 11.04.2023 №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон №-3050-ІХ) який набрав чинності 06.05.2023, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення».
Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (далі - Постанова №1364), якою встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
На виконання Постанови №1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій розроблено та затверджено наказом від 22.12.2022 № 309 Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації (далі - Перелік № 309).
Відповідно до Переліку № 309 до територій де велись активні бойові дії віднесено всю територію міста Києва (2.11 м. Київ, початок бойових дій - 24.02.2022. дата завершення бойових дій - 30.04.2022).
Так, суд зазначає, що контролюючим органом проведено перевірку уточнюючих декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з плати за землю за 2023 рік, а не 2022 рік. Тобто, податковий обов'язок припадає на 2023 рік, а отже і платник має діяти згідно законодавства, та нести відповідальність за невиконання такого обов'язку.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ "НВП "УКРСЕРВІСБУД" не мав правових підстав для звільнення від сплати суми податкового зобов'язання на 2023 рік, у тому числі за спірні періоди.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України доведено правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у звязку із чим, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині скасування рішень ДПС України, прийнятих за наслідком процедури адміністративного оскарження, суд зазначає таке.
Згідно з п. 56.1 та п. 56.2 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Пунктом 56.10 статті 56 ПК України встановлено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до п. 56.17 статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
У межах спірних правовідносин, рішення ДПС України про результати розгляду скаргу не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.
Тобто, оскаржувані рішення лише залишили чинними у певній частині (такими, що мають обтяжувальну дію щодо позивача) винесені попередньо податкові повідомлення-рішення.
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України суд дійшов висновку, що рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права у наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Належних та достатніх доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.
Інші доводи учасників справи не спростовують вищенаведених висновків суду.
Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.