про повернення позовної заяви
05 березня 2026 року м. Київ № 320/59740/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з позовом до Солом'янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 05.08.2025 ВП №78050997.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати документальне підтвердження викладених у позовній заяві доводів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду та заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску (у разі пропуску такого строку).
01 січня 2026 року на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, мотивована своєчасним первинним зверненням до суду з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови від 05.08.2025 ВП №78050997, а також наявністю об'єктивних перешкод, що унеможливили розгляд справи №320/45110/25.
Позивач пояснив, що єдиною підставою для повернення судом первісно поданої позовної заяви стала несплата судового збору.
Позивач наголосив на тому, що несплата судового збору відбулася з об'єктивних причин, які не залежали від волі командування ВЧ НОМЕР_1 , а саме: через повну відсутність бюджетного фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Позивач зазначив, що він вживав активних заходів для отримання фінансування, які полягали в наступному: було своєчасно подано розрахунок потреби в коштах до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. 05.09.2025, направлено додаткове звернення щодо погашення кредиторської заборгованості. 10.09.2025 на адресу ВЧ НОМЕР_1 надійшов лист-роз'яснення від Головного Управління соціальної підтримки МОУ. У ньому зазначено, що станом на 01.09.2025 дефіцит фінансового ресурсу на виконання судових рішень становить 1,8 млрд грн, а заявки задовольняються лише на 30%. Можливість сплатити судовий збір з'явилася у позивача лише 02.12.2025 після надходження відповідних бюджетних призначень, що підтверджується платіжною інструкцією №1838, після чого позивач звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши заяву про продовження строку для усунення недоліків, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини другої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Предметом позову у даній справі постанова про накладення штрафу від 05.08.2025 ВП №78050997.
В межах означеного виконавчого провадження позивач є боржником, що має наслідком наявність підстав для застосування 10-денного строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, звернувшись до суду з означеним позовом 03.12.2025 через підсистему «Електронний суд», позивачем пропущено 10-денний строк звернення з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.08.2025, отриманої позивачем 22.08.2025.
У заяві про поновлення строку звернення позивач пояснив, що звертався до суду з аналогічними позовними вимогами в межах адміністративної справи №320/45110/25, в межах якої судом констатовано своєчасне звернення до суду. Проте, позовну заяву було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору.
Позивач наголосив на наявності об'єктивних обставин, які унеможливили своєчасну сплату ним судового збору, а саме: через повну відсутність бюджетного фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». Позивач зазначив, що він вживав активних заходів для отримання фінансування, які полягали в наступному: було своєчасно подано розрахунок потреби в коштах до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. 05.09.2025, направлено додаткове звернення щодо погашення кредиторської заборгованості. 10.09.2025 на адресу ВЧ НОМЕР_1 надійшов лист-роз'яснення від Головного Управління соціальної підтримки МОУ. У ньому зазначено, що станом на 01.09.2025 дефіцит фінансового ресурсу на виконання судових рішень становить 1,8 млрд грн, а заявки задовольняються лише на 30%. Можливість сплатити судовий збір з'явилася у позивача лише 02.12.2025 після надходження відповідних бюджетних призначень, що підтверджується платіжною інструкцією №1838, після чого позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проте, судом відхиляються доводи позивача щодо неможливості своєчасно сплатити судовий збір, оскільки довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною для несплати судового збору.
Правові висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 07.06.2018 у справі № 822/276/17, від 13.11.2018 у справі №804/958/17, від 30.09.2021 у справі № 826/16458/18, від 23.12.2022 у справі № 380/17601/21 тощо.
Суд зауважує, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Водночас, необхідність сплати судового збору при поданні позовної заяви встановлена законом, а тому позивач, подаючи вперше позовну заяву без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
Наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини визнаються судом як неповажні з огляду на те, що лише наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на звернення до суду у строк встановлений процесуальним законом може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин. Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами поважною причиною пропуску строку не може виступати необхідність виділення коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Суд зауважує, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов'язку своєчасної його сплати. Позивач, як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.11.2023 у справі №560/1299/23.
Інших доводів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду позивачем не заявлено.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно положень пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що станом на момент постановлення цієї ухвали позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
Позов подано до суду в електронній формі через електронний кабінет в системі «Електронний суд».
Відповідно до положень статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з положеннями статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що всі учасники судового процесу у цій справі зареєстровані в системі «Електронний суд» та мають власні електронні кабінети, суд вважає за доцільне прийняти рішення про здійснення розгляду (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що всі процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази мають бути подані, а інші процесуальні дії - вчинені, в електронній формі виключно за допомогою системи «Електронний суд». Всі судові рішення у цій справі будуть надіслані учасникам процесу, які мають електронний кабінет, виключно за допомогою системи «Електронний суд».
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в електронній формі.
Позовну заяву повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.