ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" лютого 2026 р. справа № 300/4733/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у письмовому провадженні заяву про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання відсутності компетенції, визнання протиправними підстави повернення скарги, стягнення моральної шкоди в сумі 35 000 Євро та зобов'язання вчинити певні дії. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №300/4733/25" від 12.01.2026 за № 13, на виконання вимог підпункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, призначено повторний автоматизований розподіл справи №300/4733/25 у зв'язку із відрахування зі штату суду судді Чуприни О.В. відповідно до наказу голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року №370-ОС.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026, справу № 300/4733/25 передано головуючому судді Остап'юку С.В.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 року суддею Остап'юком С.В. прийнято до провадження адміністративну справу № 300/4733/25.
26.01.2026 року суддя Остап'юк С.В. заявив самовідвід в адміністративній справі № 300/4733/25.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 року заяву про самовідвід судді Остап'юка С.В. у справі №300/4733/25 - задоволено.
Відведено суддю Остап'юка С.В. від розгляду адміністративної справи №300/4733/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання відсутності компетенції, визнання протиправними підстави повернення скарги, стягнення моральної шкоди в сумі 35 000 Євро та зобов'язання вчинити певні дії.
Розпорядженням керівника апарату суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №300/4733/25" від 29.01.2026 року №112 призначено повторний автоматизований розподіл справи №300/4733/25 у зв'язку з самовідводом головуючого судді Остап'юка С.В.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026, справу № 300/4733/25 передано головуючому судді Шумею М.В.
02.02.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог та призначення до розгляду даної адміністративної справи по суті.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року прийнято до провадження адміністративну справу №300/4733/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, з урахуванням заяви ОСОБА_1 від 02.02.2026 року про зменшення позовних вимог.
Розгляд справи постановлено розпочати з початку та здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
16.02.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій серед іншого, заявлено судді Шумею М.В. відвід.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 року передано адміністративну справу № 300/4733/25 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.02.2026 про відвід судді Шумея М.В. від розгляду адміністративної справи №300/4733/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
В вищезазначеній заяві ОСОБА_1 від 16.02.2026 року, позивач просить збільшити позовні вимоги доповнивши їх наступним:
- Сягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 35000 євро;
- Порушення відповідачем положень ст. 42 Закону України "Про адміністративну процедуру".
- Порушення відповідачем Положення №120 РАУ про розгляд скарги у 30 днів.
Також в заяві від 16.02.2026 року просить залишити без розгляду відсутність повноважень відповідача.
Також позивач просить здійснювати розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що після передачі адміністративної справи № 300/4733/25 на розгляд судді Шумею М.В. позивач звернувся з заявою від 02.02.2026 року, в якій чітко зазначив, що просить зменшити позовні вимоги до однієї, а саме:
"Скасувати рішення відповідача від 03.07.2025 року №7/30-2025 року направити скаргу на новий розгляд та зобов'язати відповідача розглянути скаргу на адвоката ОСОБА_2 відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру".
Також позивач просив інші його позовні вимоги залишити без розгляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 року прийнято до провадження адміністративну справу №300/4733/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, з урахуванням заяви ОСОБА_1 від 02.02.2026 року про зменшення позовних вимог.
Однак, позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами звертається до суду з заявою про зменшення позовних вимог, посилаючись на те, що він не відмовляється від позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 35000 євро.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стеттею 45 КАС України передбачено, що Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Посилання позивача у заяві поданій ним 16.02.2026 року, на те, що він не усвідомлював наслідків поданої ним заяви 02.02.2026 року, з огляду на його хворобу, суд вважає без підставним. Оскільки, виписка про стаціонарне лікування позивача, засвідчує його лікування в період з 09.11.2023 року по 15.11.2023 рік.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що дана виписка не підтверджує, що позивач не усвідомлює наслідків своїх дій при поданні заяви 02.02.2026 року.
Враховуючи вищенаведене, суд визнає дії позивача, як зловживання процесуальми правами.
Щодо збільшення позовних вимог, то суд зазначає наступне.
Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Позивачем у поданій заяві не зазначено: з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та не надано доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань або втрат немайнового характеру.
Щодо позовних вимог про порушення відповідачем вимог ст. 42 Закону України "Про адміністративну процедуру" та порушення відповідачем Положення №120 РАУ про розгляд скаргу у 30 днів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Як встановлено судом із заяви ОСОБА_1 від 16.02.2026 року позивачем не надано жодного обґрунтування на позовні вимоги, якими він просить доповнити свою позовну заяву, а також не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, тому як наслідок вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 від 16.02.2026 в частині збільшення позовних вимог - без розгляду.
Щодо вимоги позивача про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено що, справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Дана справа не відноситься до категорії справ які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного провадження, тому необхідність розгляду справи за правилами загального провадження суд не вбачає.
Разом з цим, слід зауважити, що відповідно до частини 3 статті 12 КАС України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відтак, враховуючи незначну складність справи та той факт, що для її розгляду пріоритетним є швидке її вирішення, суд вважає у задоволенні заяви позивача в частині вимоги розгляду даної адміністративної справи в загальному позовному провадженні, слід відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 від 16.02.2026 року, в частині збільшення позовних вимог - залишити без розгляду.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 16.02.2026 року, в частині вимоги розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Шумей М.В.