05 березня 2026 року Справа № 280/11617/25
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОТЕК» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОТЕК» (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 39, кв. 37; код ЄДРПОУ 45854477)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663),
до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393),
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОТЕК» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задоволено у повному обсязі.
25.02.2026 за вх. №10314 до суду надійшла заява від представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі. Зазначено, що в рішенні суду від 24.02.2026 у справі №280/11617/25 не було розглянуто питання стосовно розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання стосовно підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, суд керується наступним.
Відповідно до частин 1-3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи, що розгляд адміністративної справи № 280/3457/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), то розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення також здійснюється судом у письмовому провадженні.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, неухвалення рішення щодо однієї із позовних вимог є однією з підстав для прийняття додаткового рішення.
Разом з тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
В основному рішенні позовні вимоги задоволено у повному обсязі, проте не було вирішено питання розподілу заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення та часткового задоволення заяви, з огляду на таке.
За правилами ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, витрат пов'язаних з проведенням експертизи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 6, 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 14.08.2025; рахунок на оплату від 08.09.2025; акт приймання-передачі послуг від 23.01.2026; платіжна інструкція №92 від 03.10.2025; платіжна інструкція №180 від 29.01.2026.
Згідно з актом приймання-передачі послуг від 23.01.2026 загальна сума понесених позивачем витрат склала 20000,00 грн, з яких;
за підготовку та подачу позовної заяви про скасування рішення ГУ ДПС в Запорізькій області № 13164476/45854477 від 12.08.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 15.07.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати - 10000,00 грн;
за підготовку та подачу позовної заяви про скасування рішення ГУ ДПС в Запорізькій області № 13318688/45854477 від 30.09.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 29.08.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання її зареєструвати - 10000,00 грн.
Водночас, позовна заява містила лише вимоги про скасування рішення ГУ ДПС в Запорізькій області № 13318688/45854477 від 30.09.2025 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №1 від 29.08.2025, таким чином судом розглядається понесені судові витрати тільки в цій частині.
Також, у наданих представником позивача до матеріалів справи документах не відображено, кількості витраченого адвокатом на виконання робіт (надання послуг) часу (годин), вартості години за певний вид послуги, детального опису робіт проведених адвокатом (наданих послуг), позивачем не конкретизовано та не обґрунтовано витрачений час на правничу допомогу, не деталізовано, які роботи проведені адвокатом в рамках надання послуг.
Суд зазначає, що вимога подання детального опису є обов'язковою і пов'язана з тим, що розмір гонорару та розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, не є тотожними. Особа може сплатити адвокату в якості гонорару будь-яку суму, але відшкодуванню за нормами КАС України підлягають лише ті витрати на професійну правничу допомогу, які доведені належними доказами, зокрема детальним описом робіт (наданих послуг).
На думку суду, при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 20000,00 грн не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов'язані з розглядом справи.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, щодо неспівмірністі заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що судові витрати на неї у сумі 20000,00 є не обґрунтованими та не можуть бути стягнуті на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а з урахуванням вимог частини 5 статті 134 КАС України, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані позивачу лише у сумі 5000,00 грн.
Також суд зазначає, що витрати на правничу допомогу стягуються з відповідачів пропорційно.
Керуючись статтями 134, 139 та 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОТЕК» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове судове рішення у справі №280/11617/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОТЕК» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОТЕК» витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВОТЕК» витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 05.03.2026.
Суддя М.С. Лазаренко