З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ, ЗМІНИ СПОСОБУ І ПОРЯДКУ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
04 березня 2026 рокуСправа № 280/6468/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Косінова Ігора Вікторовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012),
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №280/6468/23 позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задоволено повністю:
визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», відповідно до довідки від 17.05.2023 №33/28-4249, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України в Запорізькій області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за стаж служби в поліції та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум);
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», відповідно до довідки від 17.05.2023 №33/28-4249, виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України в Запорізькій області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за стаж служби в поліції та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум);
стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набрало законної сили 08.12.2023 та 31.01.2024 позивачу видано виконавчий лист.
25.02.2026 до суду надійшла заява Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Косінова Ігора Вікторовича про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування заяви вказує, що листом від 08.04.2024 р. вих. №0800-0901-5/29954 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило про нарахування суми пенсії на користь стягувача за період з 01.12.2019 по 31.01.2024 y розмірі 278405,80 гpн., яка внесена до Реєстру судових рішень. Проте, виплату нарахованої суми боржником не здійснено з посиланням на відсутність відповідного фінансування коштів із державного бюджету. Вказує, що на сьогоднішній день наявні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Просить заяву задовольнити.
Представником позивача подано заперечення на заяву вх. № 11105 від 02.03.2026, в яких вказано, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року у справі №280/6468/23, яке набрало законної сили, виконано відповідачем, а саме останнім здійснено перерахунок пенсії. Відповідно, заявником не надано доказів наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року у справі №280/6468/23 було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, положень постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції, відповідно до довідки від 17.05.2023 №33/28-4249, виданої Державною установою Територіальне медичне об'єднання МВС України в Запорізькій області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням окладу за посадою, спеціальним званням, відсоткової надбавки за стаж служби в поліції та додаткових видів грошового забезпечення (із врахуванням раніше виплачених сум) - а сума нарахованої різниці її стягнення, обрахування тощо не було предметом судового розгляду. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Відповідач не надав відзиву на заяву.
Ухвалою суду від 27.02.2026 розгляд заяви призначено на 04.03.2026.
У судове засідання представники заявника та сторін у справі не з'явились. У заяві Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Косінов Ігор Вікторович просив розглядати заяву за відсутності заявника.
Відповідно до положень ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
В свою чергу, оцінюючи наявні обставини та заперечення представника позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом: 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Згідно із частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).
Отже, зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
В даному випадку вимога щодо стягнення коштів позивачем не заявлялась, отже відповідно до приписів ст. 245 КАС України, суд мав повноваження прийняти рішення про зобов'язання вчинити дії в межах способу захисту, обраного позивачем.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2025 року (справа № 640/7827/22, адміністративне провадження № К/990/15285/24) виснував: "процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення".
У постанові від 27.02.2023 у справі № 340/6875/21 Верховний Суд виснував, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
З урахуванням наведеного, суд виходить із того, що сам по собі факт невиконання рішення суду у спосіб, визначений його резолютивною частиною, не є безумовною підставою для зміни способу та порядку його виконання.
Посилання державного виконавця на те, що боржник є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету, не свідчить про наявність виняткових обставин у розумінні частини третьої статті 378 КАС України.
Окремо, досліджуючи питання виняткової необхідності застосування зміни виконання рішення, суд звертає увагу, що стягувач заперечує проти зміни способу і порядку виконання рішення суду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявником не доведено наявності виняткових обставин, які б істотно ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду у спосіб, визначений його резолютивною частиною.
При цьому, положення абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України у взаємозв'язку з частиною першою статті 378 КАС України визначають право, а не обов'язок суду, встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення.
Таким чином заява про встановлення способу виконання рішення не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Косінова Ігора Вікторовича про зміну способу та порядку виконання судового рішення , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Л.Я. Максименко