03 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/8490/25
13:39 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю:
Мукачівська окружна прокуратура - представник прокурор Андрейчик Алла Миколаївна,
позивач: Департамент культури Закарпатської обласної військової адміністрації - представник Сопко Томаш Томашович,
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перл Кепітал» - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Мукачівської окружної прокуратури (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Літуна Андрія, 15), в інтересах держави, в особі Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 44361754) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська, 62В, код ЄДРПОУ 45141850) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 03 березня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 03 березня 2026 року.
17 жовтня 2025 року Мукачівська окружна прокуратура, в інтересах держави, в особі Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ», якою просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» укласти охоронний договір з Департаментом культури Закарпатської обласної військової адміністрації на пам'ятку історії місцевого значення Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Ковнер» на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» (зі змінами).
22 жовтня 2025 року ухвалою суду позовну заяву Мукачівської окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- позовну заяву у новій редакції з викладенням змісту позовних вимог, що має узгоджуватись з приписами статті 5 КАС України;
- докази направлення листа Департаменту культури Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.03.2025 року № 01-12/348 відповідачу ТОВ «Перл Кепітал».
29 жовтня 2025 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.
29 жовтня 2025 року ухвалою суду процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року в адміністративній справі - продовжено на 5 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
30 жовтня 2025 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції, відповідно до якої просять суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» (89600 м. Мукачево вул. Берегівська,62 В код ЄДРПОУ 45141850) щодо неукладення охоронного договору з Департаментом культури, Закарпатської обласної військової адміністрації (88000 м. Ужгород вул. Народна,4 код ЄДРПОУ 44361754) на пам'ятку історії місцевого значення - Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Ковнер» (89600 м. Мукачево вул. Берегівська,62 В) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» (зі змінами); 2) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» (89600 м. Мукачево вул. Берегівська,62 В код ЄДРПОУ 45141850) укласти охоронний договір з Департаментом культури Закарпатської обласної військової адміністрації (88000 м. Ужгород вул. Народна,4 код ЄДРПОУ 44361754) на пам'ятку історії місцевого значення - Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Ковнер» (89600 м. Мукачево вул. Берегівська,62 В) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини» (зі змінами).
04 листопада 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
16 січня 2026 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
1. Позиції сторін.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що «Вілла-Ковнер» побудована в стилі класицизму клас у кінці ХІХ століття. Збудована угорським бароном єврейського походження Адольфом Ковнером. Зазначена будівля має симетричний фасад, акцентований центральним входом із декоративним порталом та фронтоном. Вікна прикрашені ліпними обрамленнями та сандриками, що додають витонченості загальному вигляду. У різні роки тут містився жупанат, угорська контррозвідка, в'язниця для політичних в'язнів. Відомий за трьома судовими процесами проти українського націоналістичного підпілля, що відбулися в липні 1942 року. Палац розділений на два корпуси, які є практично симетричними. Має сорок сім приміщень. У центральній кімнаті, до якої вів головний вхід та ведуть коридори корпусів, зберіглася оригінальна старовинна кам'яна плитка та дерев'яна стеля. З центральної кімнати на задній двір виходять три напівкруглі вікна практично у повну висоту будівлі. Споруда має великі глухі підвальні приміщення. Фундамент побудовано з будівельного каменю, стіни з цегли покрівля з бляхи. Вказаний об'єкт культурної спадщини відповідно до паспорту об'єкта взятий під охорону рішенням виконавчого комітету Закарпатської обласної Ради депутатів трудящих № 12 від 16.01.1970. Охоронний договір на об'єкт культурної спадщини відсутній. Отже, до цього часу об'єкт залишається без захисту та укладеного охоронного договору, а дієві та вкрай необхідні заходи щодо утримання та приведення його до належного стану власником не вживаються. Неукладення охоронного договору може призвести до зміни зовнішнього вигляду, його просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби, втрати матеріальної автентичності, загрози руйнування.
Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 04 листопада 2025 року, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.
Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Представники Мукачівської окружної прокуратури та позивача у судовому засіданні просили суд задовольнити позовні вимоги.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що на території Мукачівського району знаходиться пам'ятка архітектури місцевого значення Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Коннер», що розташована в місті Мукачево вулиця Берегівська,62 В, (т.2, а.с. 86-87).
Рішенням виконкому Закарпатської обласної ради депутатів від 16 січня 1970 року № 12 «Про затвердження списку пам'ятників археології, історії і культури в Закарпатській області», вказаний об'єкт «Вілла Коннер» визнаний пам'яткою архітектури місцевого значення та взятий під охорону держави (т.1, а.с. 18,-34-37).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 вересня 2025 року № 441887487 встановлено, що профілакторій, який розташований за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Берегівська, 62В на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ», (т.1, а.с. 138-140).
Департамент культури Закарпатської обласної державної адміністрації листом від 19.03.2025 року № 01-12/348 направив листа ТОВ "Перл Кепітал" що будівля розташована за адресою м. Мукачево, вул. Берегівська, 62-В, яка перебуває у власності товариства взята на облік як пам'ятка історії місцевого значення та відповідно до абз.6 ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" є пам'яткою культурної спадщини. Відповідно до абз. 3 ст.25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" просять терміново укласти охоронний договір на дану пам'ятку з Органом охорони культурної спадщини Закарпатська обласної державної адміністрації (на даний момент - Департамент культури обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, (а.с.25, т.1)
02 жовтня 2025 року Мукачівська міська рада листом № 2494/01-32/12345/42-25 повідомила Першого заступника керівника окружної прокуратури, що Мукачівською міської радою з Департаментом культури Закарпатської ОДА охоронний договір на пам'ятку історії місцевого значення «Вілла Коннер» не укладався, (т.1. а.с. 77-78).
15 вересня 2025 року Департамент культури Закарпатської обласної військової адміністрації листом № 01-12/1198 повідомив Мукачівську окружну прокуратуру, що 07.12.1976 на пам'ятку історії «Будинок, в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Коннер», відповідальним секретарем Мукачівської міської організації Товариства охорони пам'яток Серафим С. І. складено Паспорт, а у липні 1992 року на будинку встановлено меморіальну дошку. На час написання листа охоронний договір із власниками/користувачами даної пам'ятки не укладався. Разом з тим, департаментом культури направлено листа на адресу нинішнього власника пам'ятки (ТОВ «ПЕРЛ КЕПІТАЛ») надіслано листа із вимогою термінового укладення охоронного договору на пам'ятку історії місцевого значення «Вілла Коннер» та роз'яснено відповідальність за ухилення від укладення охоронного договору, відповідно до чинного законодавства, (т.1. а.с. 23-24).
У зв'язку із тим, що охоронний договір на вищевказану пам'ятку не укладений, позивач вказує про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що може призвести до псування та зміни зовнішнього вигляду пам'ятки, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби та втрати її матеріальної автентичності, а відтак звернувся із даним позовом до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року №1805-III (далі по тексту - Закон України №1805-III, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин,).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України №1805-III об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Згідно із статтею 3 Закону України № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до статті 5 частини 2 Закону України № 1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини як одного з головних елементів національних інтересів України; ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Відповідно до статті 6 частини 2 Закону України № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.
Згідно із статтею 13 частиною 1 Закону України № 1805-III об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 24 частинами 1, 2 Закону України №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.
Статтею 23 Закону України № 1805-III передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Охоронний договір є актом за участю суб'єкта владних повноважень та співвласника пам'ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов'язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону.
Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акту органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов'язання щодо забезпечення збереження пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об'єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам'яток та відповідальність за порушення такого режиму.
Стаття 27 цього закону, передбачає забезпечення заходів щодо охорони пам'яток, у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
Крім того, статтею 21 цього Закону визначено, що якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам'ятки їй загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини робить власнику пам'ятки відповідне попередження з дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Якщо власник пам'ятки не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв'язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп. У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам'ятки позов про її викуп може бути пред'явлено без попередження. Викуплена пам'ятка переходить у власність держави.
За ухилення від підписання охоронних договорів на пам'ятки, порушення режиму використання пам'ятки, порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території, проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці, зміну призначення пам'ятки, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов'язаних з нерухомими об'єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, а також за невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини або створення перешкод для їх діяльності винні особи притягаються до адміністративної відповідальності відповідно до закону, ст. 46 Закону № 1805-III .
Таким чином, Закону України № 1805-III передбачено обов'язкове укладення власником або уповноваженим ним органом, користувачем пам'ятки чи її частини, охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
Охоронний договір, укладений на підставі Закону України № 1805-III, є адміністративним договором.
Статтею 23 частиною 3 Закону України № 1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок № 1768) власник (користувач) пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки, щойно виявленого об'єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Отже, відповідач, як балансоутримувач та власник пам'ятки, протягом 1 місяця з моменту прийняття на баланс пам'ятки місцевого значення, зобов'язаний укласти охоронний договір. Обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника (балансоутримувача) пам'ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власника (балансоутримувача) повинна виходити ініціатива укладення охоронного договору.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 1768 охоронний договір на пам'ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: 1) акт технічного стану пам'ятки (форма якого визначається МКСК) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п'ять років. Якщо стан пам'ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам'ятці, - протягом п'яти календарних днів після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам'ятки, розташовуються на її території чи пов'язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) технічний паспорт; 4) план пам'ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); 5) план території пам'ятки; 6) паспорт пам'ятки (форма якого визначається МКСК).
Таким чином, як вбачається з вищевикладених норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Судом встановлено, що на території Мукачівського району знаходиться пам'ятка архітектури місцевого значення Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Коннер», що розташована в місті Мукачево вулиця Берегівська,62 В, (т.2, а.с. 86-87).
Рішенням виконкому Закарпатської обласної ради депутатів від 16 січня 1970 року № 12 «Про затвердження списку пам'ятників археології, історії і культури в Закарпатській області», вказаний об'єкт «Вілла Коннер» визнаний пам'яткою архітектури місцевого значення та взятий під охорону держави (т.1, а.с. 27-57).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 вересня 2025 року № 441887487 встановлено, що профілакторій, який розташований за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Берегівська, 62В на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ», (т.1, а.с. 138-140).
Матеріали справи містять Паспорт пам'ятника історії та культури, найменування пам'ятника - Будинок, в якому розміщалася Фашистська катівня "Вілла Конер", датування 1940-1944 р.р. та за паспортом границі охоронної зони і зони регулювання забудови не встановлені.В даному паспорті вказується на охоронне зобов'язання № 64 від 26.02.1983 року (а.с.58-63, т.1).
За вимогами Постанови КМ № 1768 у разі зміни в установленому порядку користувача (власника) новий користувач (власник) зобов'язаний укласти з органом охорони новий охоронний договір.
Таким чином, на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» покладено обов'язок укласти охоронний договір саме з Департаментом культури Закарпатської обласної військової адміністрації.
Таким чином, здійснивши системний аналіз вищевказаних правових норм суд дійшов висновку, що у відповідача є встановлений законом обов'язок укласти з Департаментом культури Закарпатської обласної військової адміністрації охоронний договір на пам'ятку історії місцевого значення - Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Коннер» на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини».
Оскільки станом на час розгляду цієї адміністративної справи охоронний договір на зазначену пам'ятку архітектури не укладено, тому суд дійшов висновків про наявність правових підстав для зобов'язання останнього укласти з Департаментом культури Закарпатської обласної військової адміністрації охоронний договір на пам'ятку історії місцевого значення - Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Коннер» на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини».
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи визнання позову відповідачем, а також те що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
1. Позов Мукачівської окружної прокуратури (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Літуна Андрія, 15), в інтересах держави, в особі Департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 44361754) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська, 62В, код ЄДРПОУ 45141850) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРЛ КЕПІТАЛ» щодо неукладення охоронного договору з Департаментом культури, Закарпатської обласної військової адміністрації на пам'ятку історії місцевого значення - Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Коннер» на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини».
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЛ КЕПІТАЛ» укласти охоронний договір з Департаментом культури Закарпатської обласної військової адміністрації на пам'ятку історії місцевого значення - Будинок в якому розміщалася фашистська катівня «Вілла Коннер».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль