про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/7420/26
категорія 102010000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо надання відповіді (інформації та/або копій документів) на адвокатський запит адвокатки Галайчук Ганни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 від 13 січня 2026 року № 13/01/2026;
- зобов'язати відповідача розглянути адвокатський запит адвокатки Галайчук Ганни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 від 13 січня 2026 року № 13/01/2026 та надати інформацію та/або копії документів, які запитувались в адвокатському запиті, а саме: відомості щодо проведення експертизи для встановлення можливого алкогольного або наркотичного сп'яніння у загиблого ОСОБА_2 ; у разі проведення такої експертизи - надіслати копію відповідної довідки, витягу або акта, що містить результати дослідження; за наявності - додаткові матеріали або медичні документи, що стосуються стану здоров'я загиблого на момент настання події; чи виконував на момент смерті ОСОБА_2 бойове завдання? Якщо так, прошу надати виписку з бойового журналу, що підтверджує факт виконання ОСОБА_2 бойового завдання на момент загибелі та Додаток 6.
Перевіряючи матеріали позовної заяви відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд враховує таке.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина восьма статті 160 КАС України).
Позивач не додав до позовної заяви документа про сплату судового збору, зазначивши при цьому у позовній заяві про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (надалі - Закон № 3674-VI), додавши копію посвідчення серії НОМЕР_2 , у якому вказано про пільги для ветеранів війни - учасників бойових дій.
В аспекті підстави для звільнення від сплати судового збору у цій справі суд враховує, що за пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Визначаючись у питанні сплати судового збору у цій справі суд враховує, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII). У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, а також у постановах Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 20 липня 2023 року у справі № 160/20070/21 та багатьох інших.
Отже, хоча вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають бути нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
При цьому слід врахувати, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду була передана справа № 567/79/23 для відступлення, зокрема, і від вищенаведених висновків щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI. В ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
Велика Палата виходила з того, що зареєстрований у березні 2020 року у Верховній Раді України проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону № 3674-VI в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: "учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав", не було прийнято Верховною Радою України. Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання. Тому в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 Велика Палата резюмувала, що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Таким чином, наразі позиція Великої Палати Верховного Суду щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI залишається усталеною та незмінною.
Аналіз змісту та прохальної частини позову дає підстави вважати, що заявлені позовні вимоги скеровані на захист права адвокатки Галайчук Ганни Сергіївни щодо отримання відповіді на адвокатський запит, що не дає підстав для висновку про пов'язаність предмету спору у цій справі та його спрямування на захист права ОСОБА_1 саме, як учасника бойових дій.
Тому судовий збір за подання позову у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ОСОБА_1 за подання до суду цього позову належить сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3328,00 грн х 0,4 х 1 х 0,8, де: 3 328,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у поданій позовній заяві, 0,8 - коефіцієнт пониження).
Разом з тим, як вже йшлося, що предметом заявленого позову є бездіяльність відповідача щодо надання відповіді на адвокатський запит адвокатки Галайчук Ганни Сергіївни, й при цьому позов у цій справі подано так само - адвокаткою Галайчук Ганною Сергіївною, проте із зазначенням у якості позивача ОСОБА_1 , в інтересах якого було скеровано відповідачу відповідний адвокатський запит за № 13/01/2026 від 13 січня 2026 року.
Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як визначено у пункті 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Верховний Суд у постанові від 01 грудня 2022 року у справі № 160/2798/21 вказав, що процесуальний закон покладає на суд першої інстанції обов'язок повно і всебічно з'ясувати і дослідити усі обставини справи та перевірити їх доказами, надати оцінку кожному важливому і доречному аргументу сторін, й вирішити спір по суті заявлених вимог за зверненням до суду саме тієї особи, якій належить право такої вимоги (належного позивача).
Дослідивши зміст позовної заяви суд констатує, що заявлені у позові вимоги обґрунтовано положеннями Закону України від 05 липня 2012 року № VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а позовні вимоги звернено щодо надання відповіді на адвокатський запит, що вочевидь свідчить про звернення до суду з цим позовом особи, якій право вимоги не належить.
Суд вважає необхідним зауважити на тому, що завдання адміністративного судочинства чітко окреслені у частині першій статті 2 КАС України, а тому, враховуючи зміст спірних правовідносин сторін за заявленим позовом, суд вважає доцільним зауважити на потребі визначення у поданому позові позивачем саме ту особу, якій належить право вимоги за пред'явленим позовом у порядку, встановленому процесуальним законом, включаючи сплату судового збору.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим КАС України, її належить залишити без руху, встановивши десятиденний строк для подання до суду оригінала документа про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн та приведення позову у відповідність з положеннями КАС України в частині визначення позивача, якому належить право вимоги за змістом заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 5, 46, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько