Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у задоволенні клопотання
05 березня 2026 року Справа №200/9383/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Національної поліції в Донецькій області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, за лютий та квітень 2022 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду в повному обсязі за лютий та квітень 2022 року;
- визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати середнього заробітку за затримку розрахунку: за період 02.04.2022 - 19.07.2022 року за період після 19.07.2022 - відповідно до чинної редакції ст.117 КЗпП України;
- зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за зазначені періоди.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою від 26.01.2026 про витребування доказів, суд витребував у Головного управління Національної поліції в Донецькій області усі докази, які підтверджують факт виконання/невиконання ОСОБА_1 її безпосередніх службових обов'язків за період з 26.03.2022 по 02.04.2022, посадову інструкцію позивача за посадою, яку вона займала у вказаний період; документи про облік робочого часу позивача за вказаний період; відомості щодо відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків, перебування у відпустках, на лікуванні, тимчасовій втраті працездатності, тощо.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем надані пояснення що витребувані судом документи були знищені, але доказів зазначеного не надано.
Позивачем до суду надано клопотання про витребування доказів, у яких остання просила суд витребувати у Головного управління Національної поліції в Донецькій області належні та допустимі докази, які підтверджують факт знищення функціональних (посадових) обов'язків ОСОБА_1 , зокрема, але не виключно:
- належним чином завірену копію акту, на який посилається відповідач як на підставу знищення відповідних документів, із зазначенням усіх його реквізитів;
- усі додатки до такого акту, включно з переліком (описом) знищених документів;
- документи (описи справ, номенклатура, журнали обліку), з яких вбачається, які саме документи були знищені, за який період та до яких посад або осіб вони відносилися;
- накази, розпорядження або інші управлінські рішення, на підставі яких здійснювалося знищення відповідних документів.
Ухвалою суду від 03 лютого 2026 року витребувано у Головного управління Національної поліції в Донецькій області докази знищення документів, які підтверджують факт виконання/невиконання ОСОБА_1 її безпосередніх службових обов'язків за період з 26.03.2022 по 02.04.2022, посадову інструкцію позивача за посадою, яку вона займала у вказаний період; документи про облік робочого часу позивача за вказаний період; відомості щодо відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків в частині, що стосується позивача.
16 лютого 2026 року позивач звернулась до суду із клопотанням, у якому просила витребувати у відповідача належним чином завірені копії таких документів щодо ОСОБА_1 :
- функціональні (посадові) обов'язки ОСОБА_1 , чинні у 2022 році, а також усі накази, розпорядження чи інші документи щодо їх затвердження, зміни, скасування, знищення або втрати (у разі наявності);
- табелі обліку робочого часу або інші документи, що їх замінюють, за період з 01.02.2022 по 02.04.2022;
- накази, розпорядження чи інші службові документи щодо відсторонення позивачки від виконання службових обов'язків, оголошення простою, надання відпустки, звільнення від несення служби або інших рішень, що впливали на проходження служби у зазначений період (за наявності);
- рапорти, акти, доповідні записки або інші документи, якими фіксувалась фактична відсутність ОСОБА_1 на службі або невиконання нею службових (функціональних) обов'язків у період з 26.03.2022 по 02.04.2022 (за наявності).
- документи, що підтверджують проходження ОСОБА_1 служби та збереження статусу поліцейського до дати звільнення 02.04.2022, у тому числі документи щодо закріплення та зберігання табельної вогнепальної зброї у спірний період.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Отже, отримання доказів на підтвердження або спростування обставин у справах, що розглядаються судом, є передумовою повноти та всебічності з'ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, а надання учасниками справи, зокрема, суб'єктами владних повноважень, таких доказів є їх обов'язком.
Суд зазначає, що клопотання позивача аналогічного змісту вирішувалось судом ухвалою від 26.01.2026.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 72, 76, 80, 242, 248, 256, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Олішевська