Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 березня 2026 року Справа№200/10296/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
29 грудня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Константинової О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо нездійснення поновлення виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2 000 ( дві тисячі) грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713 з 01.07.2022 та рішення Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року по справі № 200/6102/23 та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеженням пенсії максимальним розміром, яка призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язання и Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2025 виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" , без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеження пенсії максимальним розміром з відсотковим значенням розміру пенсії 90% від сум грошового забезпечення та щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021. та рішення Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року по справі № 200/6102/23 та виплатити її різницю з 01.03.2025 до моменту перерахунку.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач після проведення перерахунку пенсії позивача за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду згідно з оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення, безпідставно припинив нарахування і виплату позивачеві щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713. Позивач вважає, що відмова відповідача щодо встановлення доплати у розмірі 2000 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» є безпідставною та незаконною, а бездіяльність протиправною, оскільки відповідачем не дотримано зобов'язання діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та Законами України.
Також вважає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у зменшенні розміру його пенсії через застосування понижуючих коефіцієнтів визначених в пункті 1 постанови Кабінету міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та обмеження пенсії максимальним розміром.
Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, 09 лютого 2026 року подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4711/23 зобов'язано здійснити перерахунок пенсії Позивачу з 01.12.2019 з урахуванням 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. На виконання зазначеного судового рішення розмір пенсія Позивача була переглянута, при цьому різниця між основними розмірами пенсії до та після перерахунку становила більше ніж 2000,00 гривень. За таких обставин, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 1 постанови № 713, право на встановлення та подальшу виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відсутнє, оскільки перерахунок пенсії після 01.03.2018 призвів до її збільшення на суму, що перевищує встановлений постановою розмір доплати. У зв'язку з цим виплату щомісячної доплати відповідно до постанови № 713 було припинено з 01.06.2024, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Щодо позовних вимог про виплату пенсії у розмірі 90 відсотків від суми грошового забезпечення вказує, що на виконання рішення суду у справі № 200/4711/23 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії Позивача з 01.12.2019 року із застосуванням відсоткового розміру пенсії - 90 відсотків грошового забезпечення. Станом на день подання відзиву відсотковий розмір пенсії позивача залишається незмінним та становить 90 % грошового забезпечення. Вважає, що твердження про зменшення або зміну відсоткового розміру пенсії не відповідають дійсності.
Щодо проведення виплати пенсії Позивача без застосування понижуючого коефіцієнта передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 зазначив, що відповідно до частини 7 статті 43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, розмір пенсії до виплати Позивача обмежується максимальним розміром та складає: 23 610,00 грн (2 361,00 грн. х 10) з 01.01.2024, враховуючи, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, згідно Закону України від 09.11.2024 № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік» становить 2 361,00 грн; 25 950.00 грн. (2 595.00 грн. х 10) з 01.01.2026, враховуючи, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України від 03.12.2025 №4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» становить 2595.00 грн. Вказує, що фактична виплата пенсії Позивачу протягом 2025 року здійснювалась без застосування обмежувальних коефіцієнтів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку відмовлено, визнано неповажнимим причини пропуску строку звернення до суду, продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви: п'ять днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 по 25.06.2025.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази по справі.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як пенсіонер за вислугу років, відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ), що не є спірним між сторонами.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.04.2023 по справі № 200/1161/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» від 23 січня 2023 року № 33/25-178 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду від 21.04.2023 по справі № 200/1161/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.07.2023 року. Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі 15 723,94, з урахуванням індексації - 19 425,29 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі № 200/6102/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2023 року щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713 та виплатити заборгованість з щомісячної доплати до пенсії, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021 року № 713, з 01.07.2023 року по день поновлення цієї виплати.
На виконання рішення суду від 29.09.2023 по справі № 200/4711/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2024 року. Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі: 15 723,94 грн. З урахування індексації: індексація базового ОСНП 2022 (15723,94* 0,140)- 2201.35 грн; індексація базового ОСНП 2023 (17925,29* 0,1970) - 1500.00 грн; індексація базового ОСНП 2024(19425,29* 0,0796): - 1500,00 грн. Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) - 2000,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 22 925.29 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 200/4711/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 23.01.2023 №33/25-178, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Донецькій області», з 01.12.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду від 29.09.2023 по справі № 200/4711/23 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.06.2024 року. Основний розмір пенсії: 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі: 20 216,49 грн. З урахування індексації: індексація базового ОСНП 2022(20216,49* 0,140) - 2830.31 грн; індексація базового ОСНП 2023 (23046,8* 0,1970) - 1500.00 грн; індексація базового ОСНП 2024(24546,8* 0,0796): - 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 26 046.80 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 23 610,00 грн.
11.11.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом у якому просив, зокрема, відновити виплату та виплачувати щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 (дві тисячі) грн відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року по справі №200/6102/23 та Постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 року від основної суми нарахованої пенсії на день, коли така щомісячна доплата перестала виплачуватись, виплативши різницю між виплаченим розміром пенсії з моменту її невиплати. Виплачувати пенсію ОСОБА_1 в її повному розмірі 27 546,80 грн та виплатити її різницю з дня, коли така пенсія перестала виплачуватись, із врахування вже виплачених сум.
Листом від 26.11.2025 № 0500-0203-8/130743 відповідач надав відповідь на адвокатський запит та повідомив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі № 200/6102/23 здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2023 та поновлено виплата щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 200/4711/23 проведено перерахунок пенсії виходячи з 90% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 23.01.2023 № 33/25-178. Враховуючи, що розмір пенсії з 01.12.2019 переглядався та різниця між розмірами становила 2000,00 грн, виплату щомісячної доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 припинено з 01.06.2024. Також вказано, що розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.06.2024 відповідно до ст. 43 Закону № 2256 було обмежено максимальним розміром і становить 23610,00 грн.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача, щодо неналежного розрахунку пенсії, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Так, згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 № 713 (далі - Постанова № 713) установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 рік, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX Про внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 року виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 "Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій" для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 встановлено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 1 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року було установлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року.
Разом з тим, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правового акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Суд зазначає, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 200/4711/23 з 01.06.2024, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії за пенсійною справою №0503013526-МВС, що наданий відповідачем на вимоги ухвали суду.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 1 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 1 березня 2018 року.»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 8 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 та в постанові від 2 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
Згідно з матеріалів справи, позивачу до фактичного перерахунку пенсії, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4711/23, щомісячна доплата до Постанови № 713 була встановлена з 1 серпня 2021 року та поновлена рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2024 по справі № 200/6102/23 з 01.07.2023, однак після проведеного перерахунку позивачу відмовлено у встановлені та виплаті такої доплати.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплати щомісячної доплати до пенсії згідно з п.1 постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" є протиправними.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак позовна заява підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14 липня 2021 року, починаючи з 27 червня 2025 року, з урахуванням виплачених сум.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Згідно з частиною першою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Суд звертає увагу, що право на соціальний захист є комплексним гарантованим Конституцією України невідчужуваним основоположним правом, яке, за загальним правилом, має абсолютний характер (не залежить від внесення змін до законів або фінансових можливостей держави) та за жодних умов не може бути скасоване, а його обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 640/9677/20.
Суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року.
Відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VІ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) […], призначених (перерахованих) відповідно до […] законів України […] «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», […], не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також Законом № 3668-VІ внесено зміни у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, частину 5 якої викладено в наступній редакції:
«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ (яка станом на час внесення змін Законом № 3668-VІ була частиною 5-ю).
Згідно з п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення, положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
Відповідно до Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1774-VІІІ), який набрав чинності з 1 січня 2017 року, в частині 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Аналіз змін, внесених Законом № 1774-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, дозволяє стверджувати, що у ст. 43 Закону № 2262-ХІІ відсутня 7 частина, а внесені до ч. 7 ст. 43 зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом № 1774-VІІІ до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 9 листопада 2020 року у справі № 813/678/18, від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19, від 21 грудня 2021 у справі № 120/3552/21-а, від 7 жовтня 2022 року у справі № 640/7973/21, від 7 вересня 2023 року у справі № 285/2784/17.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ.
Водночас положення ст. 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), які дублюють зміст ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ та прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Таким чином, наявна колізія між Законом № 2262-ХІІ (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016) та Законом № 3668-VІ у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 6 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, яка прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення ст.ст. 1, 8, 92 Конституції України, а також на ст. 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, зазначено, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 Велика Палата Верховного Суду вказала, що в разі наявності колізії між двома законами, які регулюють одне і те ж коло відносин і один з них визнано неконституційним, застосуванню підлягає підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, при вирішенні даної справи судом застосовуються приписи Закону № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою № 0503013526 - МВС від 01.06.2024 вбачається, основний розмір пенсії позивача: 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі: 20 216,49 грн. З урахування індексації: індексація базового ОСНП 2022(20216,49* 0,140) - 2830.31 грн; індексація базового ОСНП 2023 (23046,8* 0,1970) - 1500.00 грн; індексація базового ОСНП 2024(24546,8* 0,0796): - 1500,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 26 046.80 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії - 23 610,00 грн.
Згідно з протоколом за пенсійною справою - 0503013526 (МВС) від 02.02.2026 основний розмір пенсії позивача: 90% грошового забезпечення (вислуга років 34) у розмірі: 20216,49 грн. З урахуванням індексації: Індексація базового ОСНП 2022(20216,49* 0,1400) - 2830,31 грн; Індексація базового ОСНП 2023(23046,8* 0,1970) - 1500,00 грн; Індексація базового ОСНП 2024(24546,8* 0,0796) - 1500,00 грн; Індексація базового ОСНП 2025(26046,8* 0,1150) - 1500,00 грн. Всього призначено - 27546,80 грн. Загальний розмір пенсії за справою щомісячно в сумі 25950,00 грн.
Як наслідок, дії відповідача щодо обмеження з 01.06.2024 року загального розміру пенсії позивача максимальним розміром, встановленим ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, є протиправними.
Щодо позовних вимог у частині застосування до пенсії понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2025 року № 1, суд зазначає таке.
Відповідно до наявних у матеріалах справи протоколів перерахунку пенсії встановлено, що протягом 2025 року понижуючі коефіцієнти до пенсії позивача не застосовувалися.
Отже, оскільки факти застосування до позивача понижуючих коефіцієнтів не підтверджені належними та допустимими доказами, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок із зазначенням у резолютивній частині рішення конкретного відсоткового розміру для проведення розрахунку, то суд зауважує, що, як слідує з матеріалів справи, спору з відповідачем щодо розміру грошового забезпечення, з якого має обчислюватись пенсія позивача на час звернення позивача до суду не існувало. Водночас відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при проведенні такого перерахунку будуть порушені.
Перерахунок відповідачем ще не проведений, що виключає правові підстави для зазначення у резолютивній частині рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов'язана зі здійсненням такого перерахунку.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом:
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області установити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 26.06.2025;
визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024 максимальним розміром;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 26.06.2025 без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд зазначає, що саме такий спосіб захисту буде належним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас, ч. 8 ст. 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки вказаний спір виник у зв'язку з обмеженням розміру пенсії позивача, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без урахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) установити та виплачувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) щомісячну доплату у розмірі 2000 грн до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 26.06.2025.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2024 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з 26.06.2025 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень) 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова