05 березня 2026 рокуСправа № 160/2832/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., переглянувши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України виконати рішення суду по справі №160/2442/24 від 18.04.2025 року та здійснити перерахунок пенсії з дати призначення з урахуванням сплачених внесків.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- доказів підсудності цього спору Дніпропетровському окружному адміністративному суду;
- виправленої позовної заяви, в якій визначитися з відповідачем (відповідачами) та зазначити зміст позовних вимог до відповідача (кожного з відповідачів) відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону, та зазначити і подати докази, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем.
На виконання вимог цієї ухвали суду позивач надіслав на адресу суду заяву, до якої долучив додаткові довідки, а також змінив першочергові позовні вимоги.
З цього приводу суд зазначає, відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 13.02.2026 року та не направлено до суду виправленої позовної заяви, в якій визначитися з відповідачем (відповідачами) та зазначити зміст позовних вимог до відповідача (кожного з відповідачів) відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України та їх обґрунтування відповідно до положень закону, та зазначити і подати докази, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, за яких на думку позивача, відбулося порушення його прав відповідачем.
До того ж, направлена до суду заява не усуває вимог ухвали суду від 13.02.2026 року та фактично являє собою збільшену позовну заяву, вимоги якої також не узгоджуються із вимогами процесуального законодавства.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 26.05.2025 року в повному обсязі, подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню останньому.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Є. Букіна