05 березня 2026 рокуСправа №160/33671/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , що полягають у відмові нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік в розмірі місячного грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 20.09.2025 року позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у зв'язку зі звільненням з військової служби. До дня звільнення з військової служби та по теперішній час відповідач не провів з позивачем належного розрахунку, зокрема, позивачу не була виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік в розмірі місячного грошового забезпечення. 15.09.2025 року позивач звернувся із рапортом (вх. № 1917/з від 15.09.2025) до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням погодити виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. 05.11.2025 року позивачу повідомлено, що у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань йому було відмовлено, та надано фото протоколу № 15 від 03.10.2025 року засідання комісії військової частини НОМЕР_2 з розгляду матеріалів щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Згідно з протоколом № 15, підставою для відмови у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань стало те, що станом на 03.10.2025 року (дата засідання комісії) позивача вже було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення. Вищевказані дії відповідача, позивач вважає протиправними, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою для захисту своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що станом на день засідання комісії військової частини НОМЕР_2 з розгляду матеріалів щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (03.10.2025), позивач вже був звільнений з військової служби, а отже не мав права на виплату зазначеної допомоги, оскільки не був військовослужбовцем Збройних Сил України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року продовжено строк розгляду справи на 60 днів.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 11.12.2019 р.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 01.08.2016 по 20.09.2025.
Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.09.2025 №268, майора ОСОБА_1 звільнено наказом від 14.08.2025 №623 у відставку за пп.б (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби), ... вважати таким, що 20.09.2025 справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 20.09.2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 не отримав.
Також судом встановлено, що 15.09.2025 року позивачем було подано командиру ВЧ НОМЕР_1 рапорт, в якому просив погодити виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2025 рік у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини.
Зазначений рапорт листом від 30.09.2025 №866 ВЧ НОМЕР_1 направлено до НОМЕР_4 для розгляду комісії з приводу виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно свідоцтва про хворобу №2025-0519-0956-2976-7 від 19.05.2025 ОСОБА_1 , захворювання, ТАК, пов'язан(а/е/і) з проходженням військової служби. На підставі статті 39а, 40а графи ІІІ розкладу хвороб - непридатний до військової служби.
Згідно Протоколу засідання штатної ВЛК №2025-0918-1148-5846-7 від 18.09.2025 комісією постановлено: захворювання ОСОБА_1 ... Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Відповідно до Протоколу №15 від 03.10.2025 засідання комісії ВЧ НОМЕР_2 з розгляду матеріалів щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, вирішено: ВЧ НОМЕР_1 , майор ОСОБА_1 , не виплачувати матеріальну допомогу на підставі того, що з 20.09.2025 військовослужбовця виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення.
Не погоджуючись із відмовою у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Як передбачено у ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 вказаної статті передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
При цьому, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені у відповідності до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 за №704 визначено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п.2).
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів та коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 5 вказаної вище Постанови було надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, і допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Правове регулювання щодо здійснення виплат основних та додаткових закріплене в наказі Міністра оборони України "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 07.06.2018 № 260 та зазначено, що пунктом 1 якого визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 2 розділу XXIV Порядку №260 військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачується в календарному році, у якому вони призначені та вступили до виконання обов'язків за посадами.
Відповідно до пункту 7 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Як передбачено п.9 розділу XXIV Порядку №260, виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Аналізуючи викладене, варто зазначити, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців і входить до його складу. Цей вид грошового забезпечення надається військовослужбовцям у межах асигнувань, за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника).
При цьому, Законом №2011-XII не визначено порядку та розміру виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а згідно ч.4 ст.9 цього Закону, Міністру оборони України надано повноваження стосовно визначення порядку виплати грошового забезпечення, в тому числі й матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Постановою №704 і Порядком №260 встановлено лише граничний розмір виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, який повинен не перевищувати місячного грошового забезпечення, а право керівників державних органів надавати військовослужбовцям матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань обмежене розміром асигнувань, що виділяються на утримання таких державних органів.
Таким чином, Законом №2011-XII делеговано Міністру оборони України повноваження щодо визначення порядку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які обмежені лише граничним розміром такої виплати та розміром виділених асигнувань на утримання військовослужбовців.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік не виплачувалась.
09.01.2025 року Міністром оборони України прийнято Окреме доручення №156/уд.
У пункті 6 окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд, зазначено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям один раз у 2025 році в розмірі місячного грошового забезпечення включно за наявності таких підстав:
6.1 у разі наявності у військовослужбовця інвалідності, отриманої внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
6.2 сім'ям військовослужбовців, які захоплені в полон (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) чи заручниками, а також інтернованим в нейтральних державах або зниклих безвісті;
6.3 у наслідок події, яка сталася у 2025 році або у грудні 2024 року, та за умови, що право на отримання зазначеної допомоги не було реалізовано у рік настання події, а саме:
6.3.1 смерть військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця;
6.3.2 народження дитини у військовослужбовця, в тому числі її усиновлення;
6.3.3 порушення стану здоров'я військовослужбовця, його дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, що підтверджено відповідними медичними документами (виписний епікриз, виписка із медичної карти амбулаторного хворого
стаціонарного) хворого (форма 027/0), довідка про захворювання, постанова військово-лікарської комісії, висновок лікарської консультативної комісії), а саме:
6.3.3.1 захворювання військовослужбовця на туберкульоз, ВІЛ/СНІД, вірусний гепатит В, С;
6.3.3.2 перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов'язанні із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування;
6.3.3.3 перебування військовослужбовця, його дружини, (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця на лікуванні онкологічного захворювання, що потребує хірургічного лікування, променевої та (або) хіміотерапії, незалежно від року встановлення діагнозу онкологічного захворювання;
6.3.3.4 поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовця пов'язаного із захистом Батьківщини, отриманого при виконанні завдань під час воєнного стану;
6.3.3.5 поранення (тяжкі травми, каліцтва, ) дружини (чоловіка), дітей та батьків військовослужбовця, пов'язаного з військовою агресією російської федерації проти України.
За наведеного вище правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за своєю суттю є цільовою допомогою, яка надається за відповідним мотивованим зверненням (рапортом) військовослужбовця.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини.
Відповідачем за результатом розгляду рапорту відмовлено у виплаті матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань з підстав того, що з 20.09.2025 військовослужбовця виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення. (Протоколу №15 від 03.10.2025 засідання комісії ВЧ НОМЕР_2 з розгляду матеріалів щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань).
З приводу відмови відповідача у виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань позивачу, суд зазначає, що позивачем подано рапорт про виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, у зв'язку з захворюванням пов'язаним із захистом Батьківщини 15.09.2025 року (вх.№1917/з від 15.09.2025).
Згідно витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.09.2025 №268, майора ОСОБА_1 . ... вважати таким, що 20.09.2025 справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 20.09.2025 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
З огляду на зазначене, станом на дату подання рапорту від 15.09.2025 року про виплату матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік позивач перебував у списках особового складу ВЧ НОМЕР_1 та всіх видах забезпечення, а відтак мав право звернутись до командування ВЧ із відповідним рапортом. Зазначене свідчить про протиправність відмови відповідача у виплаті матеріальної допомоги через виключення позивача зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та знято з усіх видів забезпечення 20.09.2025 року.
Підпунктом 6.3.3.2 пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд, визначено, що матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань виплачувати військовослужбовцям один раз у 2025 році в розмірі місячного грошового забезпечення включно за наявності таких підстав: перебування військовослужбовця понад 30 днів поспіль на лікуванні, реабілітації чи у відпустці для лікування у зв'язку із пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) або захворюванням, які пов'язанні із захистом Батьківщини та потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки, ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про хворобу №2025-0519-0956-2976-7 від 19.05.2025 ОСОБА_1 перебував на обстеженні і лікуванні: КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" з 08.02.2025 по 25.02.2025; Університетська лікарня Дніпропетровського державного медичного університету з 25.02.2025 по 13.03.2025; в/ч НОМЕР_5 з 13.03.2025 по теперішній час. Також зазначено, що захворювання, ТАК, пов'язан(а/е/і) з проходженням військової служби. На підставі статті 39а, 40а графи ІІІ розкладу хвороб - непридатний до військової служби.
Згідно Протоколу засідання штатної ВЛК №2025-0918-1148-5846-7 від 18.09.2025 комісією постановлено: захворювання ОСОБА_1 ... Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини.
Відтак, позивач має право на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, відповідно до підпункту 6.3.3.2 пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 року №156/уд, оскільки перебував понад 30 днів поспіль на лікуванні у зв'язку з захворюванням, яке пов'язане із захистом Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 2025-0519-0956-2976-7 від 19.05.2025 року та протоколом штатної військово-лікарської комісії № 2025-0918-1148-5846-7 від 18.09.2025 року, а також подав рапорт під час проходження військової служби про нарахування та виплату йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік до командування військової частини НОМЕР_1 .
Отже, позивачем доведено наявність у нього права на отримання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2025 році на підставі підпункту 6.3.3.2 пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 № 156/уд.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, згідно протоколу №15 від 03.10.2025 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, згідно протоколу №15 від 03.10.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова