04 березня 2026 р.Справа №160/5096/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 і військової частини № НОМЕР_1 щодо відсутності відповіді на заяву і рапорт ОСОБА_1 , від «14» січня 2026 року, а саме про прийняття рішення щодо: Прийняття і реєстрації рапорту і направлення його за командою; ненадання наказів оскільки на сьогодні позивач не спроможний їх виконувати за станом здоров'я до проведення реального огляду або переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с; надання направлення (і направити) на ВЛЕ - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 для переобстеження, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/, надання копії висновку ВЛК яким було встановлено рівень придатності до в/с для ознайомлення і оскарження, яке повинно міститися в особовій справі ОСОБА_1 ; проведення службового розслідування обставин мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 - яке відбулося ПРИМУСОВО, в кримінальний спосіб, без повісток, без обстеження ВЛК, без врахування наявних медичних документів, без врахування стану на підставі ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без видачі військового квитка тощо; не рахування вимушених самостійних дій як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 і військову частину № НОМЕР_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 , від «14» січня 2026 року про прийняття рішення щодо: Прийняття і реєстрації його рапорту і направити його за командою; ненадання наказів, оскільки на сьогодні позивач не спроможний їх виконувати за станом здоров'я до проведення реального огляду або переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до в/с; надання позивачу направлення (і направити) на ВЛК - комісію згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 для переобстеження, визначення лікування і встановлення РЕАЛЬНОГО рівня придатності до в/, надання копії висновку ВЛК яким було встановлено рівень придатності до в/с для ознайомлення і оскарження, яке повинно міститися в особовій справі позивача; проведення службового розслідування обставин мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Зареєстрований: АДРЕСА_1 ; тел. НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 -яке відбулося ПРИМУСОВО, в кримінальний спосіб, без повісток, без обстеження ВЛК, без врахування наявних медичних документів, без врахування стану на підставі ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без видачі військового квитка тощо; не рахування вимушених самостійних дій як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України.
Також, 04.03.2026 позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив забезпечити позовну заяву шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 і військової частини № НОМЕР_1 надавати накази, повістки і розпорядження і долучати до військової служби позивача гр. ОСОБА_1 , до набрання рішенням законної сили у цій справі.
Вказана заява згідно із протоколом автоматизованого розподілу від 04.03.2026 була передана для розгляду судді Сластьон А.О.
Згідно ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказав, що його призов на військову службу здійснено з порушенням закону, у відверто кримінальний спосіб, шляхом викрадення, з фальсифікацією документів про придатність позивача до військової служби, оскільки медичний огляд проводився формально, без врахування обставин того, що в квітні 2022 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби у воєнний час. По прибуттю до учбового центру позивач звертався до командування військової частини з усними рапортами про погіршення стану здоров'я та направленням його на ВЛЕ - комісію згідно з вимогами Положення, завтердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402. Також, позивач просив відповідача 2, серед іншого, при наданні наказів враховувати стан його здоров'я, повідомляв про неможливість виконання наказів за станом здоров'я до проведення реального огляду або переогляду ВЛК, встановлення реального рівня придатності до військової служби. Позивач у заяві про забезпечення позову зазначив, що адвокатом також направлено запит до ІНФОРМАЦІЯ_1 і військової частини НОМЕР_1 про надання інформації. Проте, відповіді на рапорт та заяви від 14.01.2026 відповідачі не надали. З огляду на погіршення стану здоров'я і відсутність реагування військової частини і ІНФОРМАЦІЯ_1 на заяви позивача він самостійно припинив службу і звернувся до суду. Позивач вбачає наявність загрози повторного порушення закону відповідачами, чим обґрунтовує необхідність подання заяви про забезпечення позову.
Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відтак, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
Відповідно до пункту 5 частина 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
При цьому, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 і військової частини № НОМЕР_1 надавати накази, повістки і розпорядження і долучати до військової служби позивача ОСОБА_1 , до набрання рішенням законної сили у цій справі.
Водночас, предметом розгляду у справі №160/5096/26 є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 в частині нерозгляду рапорту позивача та його заяв:
про проведення огляду або переогляду (переобстеження) ВЛК, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до військової служби;
надання направлення на військово-лікарську експертизу згідно з вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, для переобстеження, визначення лікування і встановлення реального рівня придатності до військової служби;
надання копії висновку ВЛК, яким позивачу було встановлено рівень придатності до військової служби;
проведення службового розслідування обставин мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без повісток, без обстеження ВЛК, без врахування наявних медичних документів, без врахування стану на підставі ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», без видачі військового квитка тощо;
нерахування вимушених самостійних дій як кримінальне правопорушення за ст. 402, 407 КК України.
Відтак, спосіб, у який позивач просить забезпечити позовну заяву, суперечить вимогам ч. 1 та п.5) ч. 3 ст. 151 КАС України та виключає наявність підстав для вжиття судом заходів забезпечення.
Також, відповідно до п.10) ч. 3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №160/5096/26, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Сластьон