05 березня 2026 р.Справа №160/5041/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
03.03.2026 року представник ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на військовий облік (поновлення його статусу військовозобов'язаного) після його виключення з військового обліку 27.12.2022 року на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 875/М від 26.02.2026 року про призов солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з військового обліку та привести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідність до його правового статусу відповідно до підпункту 6 пункту 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній станом на 27.12.2022 року);
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 звільнити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , з військової служби, виключити його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та оформити відповідні документи у зв'язку зі скасуванням наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 875/М від 26.02.2026 року про його призов на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 року для розгляду адміністративної справи №160/5041/26 визначено суддю Олійника В.М.
03.03.2026 року представник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій остання просить суд:
зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №875/М від 26.02.2026 року про призов солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 був виключений з військового обліку 27.12.2022 року на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у редакції, чинній на той момент, що породило для нього правові наслідки у вигляді припинення статусу військовозобов'язаного та звільнення від виконання військового обов'язку.
У даному випадку невжиття заходів забезпечення позову створює реальну та безпосередню загрозу істотного порушення прав позивача.
Продовження дії наказу означає обов'язок ОСОБА_1 проходити військову службу, виконувати накази командування та потенційно брати участь у виконанні бонових завдань.
У разі подальшого проходження служби та можливого направлення до району бонових дій існує очевидний ризик для життя та здоров'я позивача, що є найвищими соціальними цінностями відповідно до статті 3 Конституції України.
Якщо дія оскаржуваного наказу не буде зупинена, навіть у разі подальшого задоволення позову судове рішення не забезпечить повного та ефективного поновлення прав позивача, оскільки він вже буде примусово залучений до проходження військової служби, що саме по собі становить втручання у його права.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Зважаючи на те, що застосування заходу забезпечення позову є повністю співмірним заявленим вимогам, має виключно тимчасовий характер та не спрямоване на вирішення спору по суті, представник позивача звернулася до суду з заявою про забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 року для розгляду заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №160/5041/26 визначено суддю Олійника В.М.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є: визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік (поновлення його статусу військовозобов'язаного) після його виключення з військового обліку 27.12.2022 року на підставі пп. 6 п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 875/М від 26.02.2026 року про призов солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 .
У той же час у вказаній заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті:
зупинити дію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №875/М від 26.02.2026 року про призов солдата ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення до військової частини НОМЕР_1 до набрання законної сили судовим рішенням по адміністративній справі.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки представником позивача не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Відтак, правомірність та оцінка дій ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Суд також враховує, що відповідно до п. 10 ч.3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
З урахування викладеного, суд зазначає, що у разі незгоди позивача з ухвалою про відмову в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову позивач у відповідності до положень частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України має право оскаржити ухвалу до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.150,154,156,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник